Постанова
Іменем України
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 6/545/16/20
провадження № 61-7148св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" в особі відділення Акціонерного товариства "БМ Банк" м. Полтава
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Флексіс",
заінтересовані особи - ОСОБА_3, Акціонерне товариство "БМ-2018", Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2020 року в складі судді Путрі О.Г. та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2020 року в складі колегії суддів: Абрамова П.С., Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Флексіс" (далі - ТОВ "ФК`Флексіс") звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заявник зазначав, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк") й стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 34 265, 49 доларів США, що за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення становило 273 068, 54 грн, та судові витрати у розмірі 910 грн з кожного, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави несплачене державне мито в розмірі 8,50 грн.
Постановою державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 26 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51861451 з примусового виконання виконавчого листа № 2-577/11 від 12 вересня 2014 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "БМ "Банк" заборгованості у розмірі 273 068, 54 грн. 09 листопада 2018 року Акціонерне товариство "БМ Банк", яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ "БМ Банк", перейменовано на Акціонерне товариство "БМ-2018" (далі - АТ "БМ-2018").
19 листопада 2019 року між АТ "БМ-2018" та ТОВ "ФК`Флексіс" укладено договір про відступлення права вимоги № 19/11/2019/6, за умовами якого первісний кредитор передав ТОВ "ФК`Флексіс" право вимоги за кредитним договором від 26 серпня 2008 року, укладеним між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2 .
На підставі викладеного ТОВ "ФК`Флексіс" просило замінити стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ "БМ Банк" на ТОВ "ФК`Флексіс".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2020 року заяву задоволено.
Судове рішення обґрунтовано тим, що заміна кредитора у виконавчому провадженні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва і можлива на будь-якій стадії процесу, тому заява підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2020 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що подання до суду позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19 листопада 2019 року, укладеного між АТ "БМ-2018" та ТОВ "ФК`Флексіс", не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у справі про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки чинність зазначеного договору не є предметом спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Проте за договором про відступлення права вимоги від 19 листопада 2019 року, укладеного між АТ "БМ-2018" та ТОВ "ФК`Флексіс", АТ "БМ-2018" передало новому кредитору не тільки суму заборгованості, стягнену на підставі судового рішення, а й відсотки, нараховані після ухвалення судового рішення.
Крім того, судом першої інстанції не розглянуто клопотання про перенесення розгляду справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом на подання відзиву на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
20 травня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 34 265,49 доларів США, що за курсом НБУ на час ухвалення судового рішення становило 273 068,54 грн, судові витрати по 910 грн з кожного, а також з ОСОБА_1 на користь держави стягнуто державне мито в розмірі 8,50 грн.
Постановою державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 26 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51861451 з примусового виконання виконавчого листа № 2-577/11 від 12 вересня 2014 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "БМ "Банк" заборгованості у розмірі 273 068, 54 грн.
09 листопада 2018 року Акціонерне товариство "БМ Банк", яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ "БМ Банк", перейменовано на Акціонерне товариство "БМ-2018" (далі - АТ "БМ-2018").
19 листопада 2019 року між АТ "БМ-2018" та ТОВ "ФК`Флексіс" укладено договір про відступлення права вимоги № 19/11/2019/6, за умовами якого первісний кредитор передав ТОВ "ФК`Флексіс" право вимоги за кредитним договором від 26 серпня 2008 року, укладеним між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно з частинами першою та п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Отже, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК).
Виходячи із наведеного та з урахуванням пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України слід дійти висновку, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою державного виконавця, або заінтересованої сторони у разі вибуття такої сторони.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви ТОВ "ФК "Флексіс", перевіривши при цьому, що відповідно до договору відступлення прав вимоги від 19 листопада 2019 року № 19/11/2019/6 ТОВ "ФК "Флексіс" набуло статусу нового кредитора за кредитним договором № 21/58/260808 від 26 серпня 2008 року, цей договір є чинним.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції під час розгляду справи не розглянув клопотання ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи не можуть бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема на а.с. 49 міститься клопотання про перенесення розгляду справи з відміткою головуючого у справі "до справи" й зазначенням дати 19 лютого 2020 року, тобто після ухвалення судового рішення. Докази про отримання вказаного клопотання головуючим у справі до закінчення судового розгляду та постановлення оскаржуваної ухвали суду відсутні.
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків місцевого суду та суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 березня
2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко