розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2018 року в складі судді Федорук І. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року в складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач успадкував по 1/2 частині права на земельну частку (пай) розміром 3,35 га кожна, котрі розташовані на землях КСП "Мир" села Немиринці Городоцького району Хмельницької області.

Розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації від 14 січня 2016 року № 13/2016-р позивачу було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вищезазначених земельних ділянок.

Проте, при проведенні геодезичних робіт виявлено накладення на вказані земельні ділянки земельною ділянкою, яка 12 липня 2016 року зареєстрована за ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що державна реєстрація земельної ділянки на ім`я ОСОБА_2 проведена з порушенням вимог закону, а тому, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 червня 2016 року № 22-15275-СГ, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6821285200:04:002:0005, яка зареєстрована за ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2018 року позов задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6821285200:04:002:0005 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Немиринецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, яка здійснена 12 липня 2016 року на ім`я ОСОБА_2

В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов в частині скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки за відповідачем, суд першої інстанції виходив з доведеністю позивачем факту накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 . Таким чином, державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:002:0005, порушується право позивача на земельну частку (пай), яке він набув у встановленому законом порядку. При цьому суд врахував, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_2 визнано таким, що втратив чинність наказ № 22-19587-СГ від 01 серпня 2016 року "Про затвердження документації із землеустрою про надання земельної ділянки у власність".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 червня 2016 року № 22-15275-СГ, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів в підтвердження того, що при винесенні даного наказу порушені вимоги закону а також не надано доказів на підтвердження того, що прийняттям цього наказу будь-які права позивача є порушеними, не визнаними або оспорюються відповідачами, іншими особами. Крім того, зазначений наказ є похідним до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 квітня 2016 року № 22-8225-СГ, проте, вимог про скасування цього наказу позивач не заявляв.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишено без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що запис про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:002:0005 за ОСОБА_2 та відкриття Поземельної книги унеможливлюють присвоєння кадастрового номеру земельним ділянкам і виготовлення технічної документації із землеустрою, право на які не може реалізувати позивач.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

30 листопада 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в особі представника ОСОБА_5, через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

В касаційній скарзі заявник зазначає, що скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за рішенням суду законодавством не передбачено, а тому такий спосіб захисту не може бути задоволений.

Посилання суду апеляційної інстанції на пункти 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру є необґрунтованими, оскільки йдеться не про скасування запису в Поземельній книзі, а про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:002:0005 із одночасним закриттям Поземельної книги.

Також заявник зазначає, що лише після скасування права власності на спірну земельну ділянку може розглядатися питання щодо скасування запису у Поземельній книзі про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку зареєстровано 05 серпня 2016 року за № 15806039, однак рішенням суду відповідний запис не скасовано, що породжує можливість ОСОБА_2 безперешкодно вчиняти будь-які правочини щодо спірної земельної ділянки.

Доводи інших учасників справи

У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, та залишити без змін оскаржувані рішення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Городоцького районного суду Хмельницької області.

Справа надійшла до Верховного Cуду у січні 2019 року.

Розпорядженням від 14 квітня 2020 року № 1072/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року визначено суддю - доповідача Петрова Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судами

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_3 1/2 частку права на земельну частку (пай) розміром 3,35 умовних кадастрових гектари, розташованого на землях, які перебувають у власності КСП "Мир" села Немиринці Городоцького району Хмельницької області, посвідченого сертифікатом серії ХМ № 0212489, посвідченого головою Городоцької РДА 24 січня 1997 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24 січня 1997 року за № 708 (а.с. 12, 14).

Також ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_4 1/2 частку права на земельну частку (пай) розміром 3,35 умовних кадастрових гектари, розташованого на землях, які перебувають у власності КСП "Мир" села Немиринці Городоцького району Хмельницької області, посвідченого сертифікатом серії ХМ № 0212479, посвідченого головою Городоцької РДА 24 січня 1997 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24 січня 1997 року за № 698 (а.с. 13, 15).

Відповідно до розпоряджень Городоцької РДА № 13/2016-р від 14 січня 2016 року "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок" та № 93/2016-р від 15 лютого 2016 року "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок: на 1/2 земельних ділянок № 49 площею 2,63 га ріллі, № 1168 площею 0,25 га пасовищ, № 50 площею 2,58 га ріллі, № 1169 площею 0,24 га пасовищ, а також на 1/2 земельних ділянок № 722 площею 0,25 га пасовищ, № 50 площею 2,58 га ріллі, № 773 площею 0,24 га пасовищ, № 49 площею 2,63 га ріллі із земель колективної власності колишнього КСП "Мир" на території Немиринецької сільської ради за межами населеного пункту (а.с. 10-11).

Позивач виготовив технічну документацію із землеустрою відносно земельних ділянок № 49 та № 50, та звернувся до відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявами про державну реєстрацію земельних ділянок.

Рішенням державного реєстратора цього відділу № РВ-6800225412017 від 31 серпня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, а саме перетин земельної ділянки з ділянкою 6821285200:04:002:0005 на 3,55% (а.с. 7).

Рішенням державного реєстратора даного відділу № РВ-6800225402017 від 31 серпня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, а саме перетин земельної ділянки з ділянкою 6821285200:04:002:0005 на 55,13 % (а.с. 8).

Судами встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821285200:04:002:0005 була зареєстрована за ОСОБА_2 в Державному земельному кадастрі 12 липня 2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18 червня 2016 року, розробленого ПМП "Милосердя" на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 червня 2016 року № 22-15275-СГ (а.с. 127).

Технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 була затверджена наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 01 серпня 2016 року № 22-19587-СГ (а.с. 130).

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку встановлено, що 05 серпня 2016 року здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6821285200:04:002:0005) площею 2 га, яка розташована на території Немиринецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 9).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 грудня 2016 року № 22-32941-СГ визнано таким, що втратив чинність наказ № 22-19587-СГ від 01 серпня 2016 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 (а.с. 125).

Судами встановлено факт накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою та другою статті 103 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Так, відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з статтею 55 Закону України "Про землеустрій" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У статті 8 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа.

Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Крім того, згідно вимог статті 16 Закону кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За змістом статті 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17 жовтня 2012 року № 1051 (1051-2012-п) визначено порядок ведення державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051).

Згідно пункту 50 Порядку № 1051 дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Пунктами 60, 61 Порядку № 1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Як встановлено судами, земельна ділянка, що належить відповідачу накладається на земельні ділянки позивача, у зв`язку з чим позивачу було відмовлено у державній реєстрації земельних ділянок.

Також, враховуючи те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_2 визнано таким, що втратив чинність наказ № 22-19587-СГ від 01 серпня 2016 року "Про затвердження документації із землеустрою про надання земельної ділянки у власність", суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку, що державною реєстрацією земельної ділянки, розташованої на території Немиринецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, кадастровий номер 6821285200:04:002:0005, порушується право позивача на земельну частку (пай), яке він набув у встановленому законом порядку.

Оскільки, під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2, було невірно визначено розташування належної йому земельної ділянки, внаслідок такої помилки було порушено право позивача на земельні частки (паї), які він набув у 2008 році, тобто раніше відповідача.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що запис про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:002:0005 за ОСОБА_2 та відкриття Поземельної книги унеможливлюють присвоєння кадастрового номеру земельним ділянкам і виготовлення технічної документації із землеустрою, право на які не може реалізувати позивач.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 539/1876/16-ц (провадження № 61-27916св18) з подібних правовідносин.

Доводи касаційної скарги, про те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за рішенням суду в законодавстві не передбачено, а тому такий спосіб захисту не може бути задоволений, не можуть бути прийнятті колегією суддів до уваги, оскільки зводяться до невірного тлумачення норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги є аналогічними аргументам апеляційної скарги, які суд апеляційної інстанції належним чином перевірив та, ухвалюючи рішення, спростував з наведенням відповідних обґрунтованих мотивів.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.