відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк",

особа, яка подала касаційну скаргу - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі - ПАТ "Західінкомбанк") про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві, посилаючись на винні дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк", ОСОБА_1 просив зобов`язати останнього повернути вклад, відсотки, 3 % річних та інфляційні втрати в сумі 165 604,19 грн; стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" кошти, витрачені на лікування в сумі

50 000 грн, та на реабілітацію - 500 000 грн; стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Західінкомбанк" понесені збитки, починаючи з 10 вересня 2014 року дня закінчення виплат сум гарантованих Фондом, що не заявляються вкладниками, згідно пункту 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в сумі 23 298,54 грн, 83 133,21 грн, кошти, які до 09 вересня 2014 року мав повернути банк. Також просив невідкладно стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк": незаконно утримувану суму вкладу, процентів, 3 % річних, інфляційні за період з 25 березня

2009 року по 24 березня 2017 року в сумі 352 095,62 грн; кошти, витрачені на операцію, лікування, реабілітацію в сумі 700 000 грн; стягувати періодичні платежі на лікування щомісяця по 3 000 грн з 13 серпня 2015 року; стягнути моральну шкоду в сумі 200 000 грн; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк", протягом десяти днів, з дня набрання рішенням суду законної сили, подати звіт - про виконання рішення суду, взяти на контроль виконання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01 липня 2019 року у складі судді Слюсарчук Н. Ф. провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди закрито.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 11981110037005236 відповідно до запису про державну реєстрацію припинення від 03 травня 2019 року діяльність юридичної особи ПАТ "Західінкобанк" (Код ЄДРПОУ: 19233095) припинено. З огляду на наведене та на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції закрив провадження у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01 липня 2019 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач визначив відповідачем у справі уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенка І. І. Отже, суд першої інстанції не звернув уваги, що припинено юридичну особу, яка не є відповідачем у справі, та помилково закрив провадження у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Західінкомбанк", як ліквідатора банку (керівника банку) припинено з 03 травня 2019 року, тобто з дня внесення запису про ліквідацію банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, повноваження на здійснення ліквідації банку було делеговано уповноваженій особі рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 22 липня 2019 року. Рішення про продовження повноважень уповноваженої особи на ліквідацію

ПАТ "Західінкомбанк" після 22 липня 2019 року Фондом гарантування не приймалось.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У січні 2020 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних

осіб-підприємців та громадських формувань № 11981110037005236 відповідно до запису про державну реєстрацію припинення від 03 травня 2019 року діяльність юридичної особи ПАТ "Західінкобанк" (Код ЄДРПОУ: 19233095) припинено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (пункти 1, 2, 5

частини першої статті 255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (пункти 6, 7 частини першої статті 255 ЦПК України); недоцільність його продовження (пункти 3, 4 частини першої статті 255 ЦПК України).

Зокрема, згідно пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 (v0002700-09) передбачено, що суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 205 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із частинами третьою-четвертою статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду першої та постанови апеляційної інстанцій) ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у зв`язку із ліквідацією 03 травня 2019 року

ПАТ "Західінкомбанк" на підставі пункту 7 частини першої

статті 255 ЦПК України провадження потрібно закрити. Оскільки уповноважена особа Фонду виконувала функції керівника банку

ПАТ "Західінкомбанк", то з припиненням неплатоспроможного банку фактично припинилися і повноваження уповноваженої особи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та співставленні, не дав їм належну правову оцінку, не виконав вимоги цивільного судочинства та не застосував норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, оскільки помилково виходив із того, що припинено юридичну особу, яка не є відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки постанова апеляційного суду не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства щодо законності й обґрунтованості, то відповідно до положень статті 413 ЦПК України є підстави для її скасування із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду