розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Львівська міська рада, про визнання права власності та зняття арешту, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Приколоти Т. І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Галицький відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Львівська міська рада,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, судового рішення суду першої інстанції

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Львівська міська рада, про визнання права власності та зняття арешту.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2019 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру

АДРЕСА_1 . Знято арешт, накладений постановою Галицького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 29 травня 2017 року, серія та номер ВП 54034759, на квартиру

АДРЕСА_2, запис про обтяження зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №20636702. Знято арешт, накладений постановою Галицького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 04 березня

2010 року, серія та номер ВП 4172786, на квартиру АДРЕСА_2, запис про обтяження зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №10802569.

Стягнуто з Галицького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 2 400 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 400 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

ОСОБА_3 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року зупинено провадження у даній справі до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Галицький відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання недійсним спадкового договору та набрання законної сили рішення у цивільній справі № №461/921/17.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що без вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа -Галицький відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання недійсним спадкового договору розгляд даної справи є неможливим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зауважено, що жодною зі сторін у справі на стадії апеляційного розгляду не заявлялося клопотання про зупинення провадження у даній справі.

За змістом пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України підставою зупинення провадження у справі є виключно об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи, та їх оцінку і формування судом правових висновків щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи.

Сам по собі факт, що у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання спадкового договору недійсним, не може позбавити

ОСОБА_1 конституційного права на судовий захист свого порушеного права та інтересу, права на справедливий суд та розгляд справи у розумні строки, оскільки у справі за позовом ОСОБА_1 зібрано всі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а відтак підстави для зупинення провадження відсутні.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 заперечила проти доводів касаційної скарги. Вказала, що предметом розгляду справи № 461/921/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним спадкового договору, до вирішення якої було зупинено провадження у справі, яка переглядається, є питання правомірності укладення зазначеного договору між батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_4 помер, зокрема, й питання правомірності переходу права власності до ОСОБА_1 на підставі спадкового договору.

Відзив також містить посилання на те, що у суді першої інстанції

ОСОБА_3 тричі заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі, проте безпідставно були відхилені.

Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Установивши, що у справі, яка переглядається, існує вмотивований зв`язок між очікуваними висновками рішення суду у справі № 461/921/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним спадкового договору, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зупинення апеляційного провадження у справі до набрання чинності вказаного судового рішення.

Зупинивши апеляційне провадження у цій справі, апеляційний суд сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Посилання в касаційній скарзі на те, що жодна із сторін не заявляла клопотання про зупинення провадження у справі не заслуговує на увагу, оскільки норма статті 251 ЦПК України визначає обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Постановляючи ухвалу про зупинення апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.