Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 205/4654/13-ц
провадження № 61-5068св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
третя особа - приватне підприємство "Згода 06",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого
2019 року у складі судді Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2013 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - приватне підприємство "Згода 06" (далі - ПП "Згода 06"), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 до суду подано зустрічний позов до
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - ПП "Згода 06", про визнання договору поруки припиненим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2018 року у складі судді Шавули В.С. позов ПАТ "Райффайзен банк Аваль" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за Генеральною кредитною угодою від 14 серпня
2008 року № 01/03-00/141 та кредитним договором від 14 серпня 2008 року
№ 012/03-00/142 у загальному розмірі 133 935 071 грн 51 коп.
та 4 261 280,57 доларів США, що у еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 01 травня 2013 року становить 34 060 415 грн 60 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 06 грудня 2018 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 04 грудня 2018 року та на додаткове рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року повернуто скаржнику.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана та підписана представником ОСОБА_1, який не має статусу адвоката, а тому її слід повернути на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, яка діє через представника ОСОБА_2,просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що представництво у суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, а оскільки провадження у цій справі відкрито 06 червня 2013 року, то представник ОСОБА_1 може представляти її інтереси на підставі наданої довіреності без урахування зазначених вимог щодо представництва інтересів виключно адвокатами.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини, встановлені судом
31 травня 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ПП "Згода 06", про стягнення заборгованості за кредитним договором.
06 червня 2013 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
04 грудня 2018 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив рішення про задоволення позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
06 грудня 2018 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив додаткове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_1 .
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
29 лютого 2019 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має на це права.
10 квітня 2019 року під час розгляду вказаної справи представником товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Фінфест", яке є правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль, - Поденком О. О. та представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 були подані заяви про відмову від своїх первісних та зустрічних позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінфест" - Поденка О. О. та заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Визнано нечинним рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2018 року у вказаній справі. Провадження у цій справі закрито.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скаргина судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до
08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів"
("Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands") від 27 жовтня 1993 року, заява
№ 14448/88, 33).
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) .
За приписами частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня
2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
У статті 8 Конституції України встановлено, що Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.
Згідно підпункту 18 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) .
Таким чином, з 01 січня 2018 року представництво в судах апеляційної інстанції у справах, провадження в яких розпочате після 30 вересня
2016 року, має здійснюватися адвокатами. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво може здійснюватися особами, які не мають статусу адвоката, оскільки такі правила були закріплені у статтях 40- 42 ЦПК України 2004 року і діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) .
Провадження у цій справі відкрито ухвалою Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 06 червня 2016 року, тобто розпочате до 30 вересня 2016 року.
Таким чином, представництво в апеляційному суді у цьому провадженні здійснюється за правилами, які діяли до набрання чинності Законом України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) , тобто без обов`язкової участі адвоката.
Згідно із пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Установлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Леніського районного суду від 04 грудня 2018 року та додаткове рішення Ленінського районного суду від 06 грудня 2018 року була підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на підставі довіреності, копія якої додана до апеляційної скарги.
Відповідно до довіреності ОСОБА_3 уповноважена представляти інтереси ОСОБА_1 у судах, має право подавати та підписувати апеляційні скарги (а. с. 233, т. 4).
Таким чином, апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, а тому ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, що є в силу вимог статті 411 ЦПК України підставою для її скасування.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, представником товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Фінфест", яке є правонаступником
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль, - Поденком О. О. та представником
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 були подані заяви про відмову від своїх первісних та зустрічних позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінфест" - Поденка О. О. та заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Визнано нечинним рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2018 року у вказаній справі. Провадження у цій справі закрито.
Таким чином, оскільки після надходження цивільної справи до Верховного Суду з`ясувалося, що суд апеляційної інстанції закрив провадження у вказаній справі, то підстав для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції немає.
Вказане узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Керуючись статтями 400, 406, 409, 416 України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року скасувати.
Справу № 205/4654/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, третя особа - приватне підприємство "Згода 06", про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - приватне підприємство "Згода 06", про визнання договору поруки припиненим повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович