У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,0300 га, із цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, кадастровий № 4624510100:01:005:0055, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 26 грудня

2018 року позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, котрі були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що провадження у справі відкрито судом 14 липня 2015 року у попередньому складі, а судом у цьому складі 19 жовтня 2018 року прийнято до провадження за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України та у статті 175 ЦПК України відповідно, оскільки позивачем, незважаючи на подання заяви з вимогою майнового характеру, не визначено ціни позову, як і не зазначено суми, у рахунок якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а також спосіб звернення такого стягнення. Відтак, з метою належної підготовки цієї справи до судового розгляду та усунення вищевказаних недоліків позовної заяви, судом 03 грудня 2018 року постановлялась ухвала, якою позивачу було встановлено процесуальний строк для виконання викладених детально у її мотивувальній частині вимог. Разом з тим, позивачем, незважаючи на одержання особисто 13 грудня

2018 року копії такої ухвали, її не виконано, як і не повідомлено про причини її невиконання, що, у поєднанні з повторною неявкою позивача у підготовче засідання без повідомлення причин своєї неявки особисто чи через уповноваженого представника, свідчить про те, що позивач після поновлення провадження не цікавиться справою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, на стадії підготовчого провадження.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, залишено без задоволення. Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області

від 26 грудня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наведені судом першої інстанції підстави для залишення позовної заяви без руху були передбачені ЦПК України (1618-15) , як у редакції Закону, чинного на момент вирішення судом питання про відкриття провадження у цій справі, так і в редакції Закону, чинного на момент вирішення судом першої інстанції питання про залишення позовної заяви без руху ухвалою від 03 грудня 2018 року, крім того, виявлені судом недоліки позовної заяви дійсно мали місце, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви позивача без розгляду, оскільки позивач на виконання вимог процесуального закону у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, на які йому вказав суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом не повідомлено представника позивача про поновлення провадження у справі, яка була зупинена до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, яка на час винесення оскаржуваної ухвали - не була розглянута, а провадження було відновлено з підстав передачі справи іншому судді у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну повноважень у попереднього судді.

Чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3, поданий представником - ОСОБА_4, на касаційну скаргу

ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2, у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0300 га, кадастровий номер 4624510100:01:0055, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на цю земельну ділянку.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 14 липня

2015 року, постановленою у складі головуючого судді Ясінського Ю. Є., відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався і справа по суті судом не розглядалась (а. с. 30, 39, 54, 68, 98, 117, 126).

У судовому засіданні 14 липня 2016 року було оголошено перерву для надання відомостей про вартість спірної земельної ділянки, однак, у наступному судовому засіданні ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15 серпня 2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі

№ 453/1015/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним правочином, визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання недійсним договору іпотеки (а. с. 141-145, 155).

19 жовтня 2018 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 453/868/15-ц між суддями Сколівського районного суду Львівської області у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Ясінського Ю. Є. і визначено нового головуючого суддю у цій справі - суддю Микитина В. Я. (а. с. 156).

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 19 жовтня

2018 року, постановленою у новому складі суду - в особі судді

Микитина В. Я. поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, дату проведення підготовчого судового засідання визначено на 03 грудня 2018 року (а. с. 157).

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 03 грудня

2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а. с. 168).

Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив із того, що провадження у цій справі відкрите за позовною заявою, яка не відповідала вимогам пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції Закону, чинного станом на дату подання позовної заяви до суду, і яка не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на момент вирішення цього питання.

В ухвалі суд зобов`язав позивача усунути недоліки позовної заяви, а саме: назвати ціну позову та вказати її як у мотивах позову, так і у його прохальній частині, оскільки із позову є незрозумілим, у рахунок якої суми погашення має бути звернуто стягнення на предмет іпотеки. Крім того, зазначив, що позов не містить посилань на докази, якими підтверджуються обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Позивачу ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви і роз'яснено, що у випадку не усунення вказаних недоліків, буде вирішуватись питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Копію ухвали позивач ОСОБА_1 отримав 13 грудня 2018 року, що підтверджується супровідним листом суду та поштовим повідомленням про отримання поштового відправлення, однак, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунув, а тому оскаржуваною ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України (а. с. 169, 170).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 11 Перехідних положень ЦПК України (1618-15) , заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 11 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (частина дванадцята статті 187 ЦПК).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина тринадцята статті 187 ЦПК).

За вимогами пунктів 3 та 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, залишаючи позовну заяву без руху, передбачено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Аналогічні за змістом норми містились й у ЦПК України (1618-15) , в редакції, чинній на момент подання позивачем позовної заяви у липні 2015 року та вирішення питання відкриття провадження у справі.

Так, зокрема, за вимогами пунктів 4, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України 2004 року, позовна заява повинна була містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Недотримання вимог до позовної заяви, вказаних у пунктах 4, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України 2004 року, було підставою для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 121 ЦПК України 2004 року), а невиконання вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, - було підставою для повернення позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження (частина друга

статті 121 ЦПК України 2004 року).

За положеннями пункту 8 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року невиконання вимог суду про усунення недоліків позовної заяви, виявлених після відкриття провадження у справі, було підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку про те, що наведені судом першої інстанції підстави для залишення позовної заяви без руху були передбачені ЦПК України (1618-15) , як у редакції Закону, чинного на момент вирішення судом питання про відкриття провадження у цій справі, так і в редакції Закону, чинного на момент вирішення судом першої інстанції питання про залишення позовної заяви без руху ухвалою від 03 грудня 2018 року, крім того, виявлені судом недоліки позовної заяви дійсно мали місце, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви позивача без розгляду, оскільки позивач на виконання вимог процесуального закону у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, на які йому вказав суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та не повідомив причини її невиконання.

Доводи касаційної скарги про те, що заявника не було повідомлено про поновлення провадження у цій справі є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено отримання останнім ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року про залишення його позовної заяви без руху, яку ним було отримано 13 грудня 2018 року.

Інші доводи касаційної скарги стосуються норм матеріального права та вирішення справи по суті, що не є предметом касаційного перегляду у цій справі.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального права, а тому вказані судові рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.