Позов обґрунтовано тим, що 07 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУ-550" (далі ТОВ "СУ-550") і ТМО "Слов`янськ" укладений договір № 50 на пайову участь у будівництві офісних приміщень, відповідно до умов якого ТМО "Слов`янськ" прийняло на себе зобов`язання виконати роботи з будівництва, введення в експлуатацію, передачі та оформлення права власності на нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі будівлі адміністративно-житлового корпусу на АДРЕСА_1, а ТОВ "СУ-550" зобов`язалося сплатити за це кошти. Відповідно до договору про уступку права вимоги від 05 лютого 2009 року та протоколу узгодження до цього договору від 05 лютого 2009 року, права пайовика набула ОСОБА_1 07 липня 2006 року та 18 жовтня 2006 року ТМО "Слов`янськ" уклало договори на пайову участь у будівництві офісних приміщень, із Приватним підприємцем ОСОБА_8 (далі ПП ОСОБА_8 ), яка у надалі на підставі договору про відступлення права вимоги від 14 вересня 2010 року, укладеного нею із ОСОБА_9, набула також права пайовика за договором на пайову участь у будівництві офісних приміщень, укладеним між ТМО "Слов`янськ" та ОСОБА_9 02 жовтня 2008року. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 04 червня 2013року, укладеного між первісним кредитором ПП ОСОБА_8 та новим кредитором ОСОБА_5, права пайовика за договорами на пайову участь у будівництві від 07 липня 2006 року, 18 жовтня 2006року та 02жовтня 2008 року набув ОСОБА_5 18 жовтня 2006 року та 12 січня 2009 року ТМО "Слов`янськ" уклало договори на пайову участь у будівництві гаражів (допоміжних служб) та офісних приміщень із ОСОБА_3 18 жовтня 2006 року ТМО"Слов`янськ" уклало договір із ОСОБА_6 на пайову участь у будівництві інженерних комунікацій, енергозабезпеченні та благоустрої території блоку допоміжних служб. 10 листопада 2008 року ТМО "Слов`янськ" уклало договір з ОСОБА_4 на пайову участь у будівництві нежитлових приміщень, у тому числі гаража. 28 січня 2009 року ТМО"Слов`янськ" уклало договір із ОСОБА_2 на пайову участь у будівництві гаража. Кошти за вказане нерухоме майно пайовиками (позивачами) сплачені у повному обсязі. Проте ТМО "Слов`янськ" своїх зобов`язань за договорами щодо оформлення права власності за пайовиками не виконало. 05 травня 2008 року між ПАТ "Промінвестбанк" та ТМО "Слов`янськ" укладений іпотечний договір № 367-в, відповідно до умов якого останнє передало в іпотеку нерухоме майно незакінчений будівництвом адміністративно-житловий корпус на АДРЕСА_1, а саме: вісім квартир першого і другого рівня, загальною площею 1 039,41 кв. м, вісім офісних приміщень, загальною площею 419,81кв. м, і дев`ять складських приміщень, загальною площею 491,19 кв. м. Вказаний іпотечний договір нотаріально не посвідчений. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13 червня 2012 року у справі №5006/2/24пд/2012 спірний іпотечний договір визнаний дійсним із моменту його укладення. Разом з тим на момент укладення спірного правочину предметом іпотеки мали бути лише права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, а не сам об`єкт незавершеного будівництва; державна реєстрація права власності ТМО"Слов`янськ" на об`єкт незавершеного будівництва відсутня. Крім того, іпотечний договір порушує права позивачів, як пайовиків, оскільки в іпотеку передано майно, за яке ними здійснена оплата.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили суд визнати недійсним іпотечний договір від 05 травня 2008 року № 367-в в частині передачі в іпотеку: нежитлового приміщення (офісне приміщення) № 11, площею 8,7 кв. м, (пізніше присвоєна АДРЕСА_2 ) АДРЕСА_3 нежитлових приміщень (офісних приміщень) № 202 площею 2,7 кв. м, та № 203 площею 29,7 кв. м (пізніше присвоєна поштова адреса АДРЕСА_4 ), розташованих на другому поверсі будівлі адміністративно-житлового корпусу на АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення № 107 (гараж), загальною площею 66,5кв. м, нежитлових приміщень № 215, № 216, загальною площею 23,9 кв. м, розташованих за вказаною адресою; нежитлового приміщення № 1-08 (гараж) площею 68,1 кв. м, офісного приміщення № 2-06 площею 3,0 кв. м, офісного приміщення № 2-07 площею 63,8 кв. м (пізніше присвоєна поштова адреса приміщення АДРЕСА_5 ), офісного приміщення № 2-08 площею 44,2 кв. м, офісного приміщення № 2-09 площею 2,8кв.м, розташованих на першому та другому поверхах будівлі адміністративно-житлового корпусу за вказаною вище адресою; приміщення № 1 площею 130,4 кв. м, розташованого на першому поверсі будівлі адміністративно-житлового корпусу за вказаною адресою; приміщення № 1-13 (гаража) площею 55,9кв. м, приміщення №1-12 площею 8,4 кв. м, розташованих на першому поверсі будівлі адміністративно-житлового корпусу за вказаною адресою; гаража, позначеного у технічному паспорті цифрами 110 (1-10) площею 95,1 кв. м; приміщення № 111 (1-11) площею 2,2 кв. м (пізніше присвоєна поштова адреса приміщення АДРЕСА_6 ), розташованих на першому поверсі будівлі адміністративно-житлового корпусу за вказаною адресою.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2016року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від22червня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір №367в право власності на яке виникне у майбутньому, укладений 05 травня 2008року між ПАТ"Промінвестбанк" та ТМО "Слов`янськ", у частині передачі в іпотеку: нежитлового приміщення площею 32,4 кв. м (приміщення № 9), офісного приміщення, площею 8,7 кв. м (приміщення № 8), розташованих на другому поверсі будівлі адміністративно-житлового корпусу на АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення, загальною площею 23,9кв. м (приміщення № 215, № 216), нежитлового приміщення № 107 (гараж), площею 66,5 кв. м, адміністративно-житлового корпусу на АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення, загальною площею 97,3 кв. м (приміщення № 5) на АДРЕСА_1 ; нежитлових приміщень: офісне приміщення, загальною площею 66,8 кв. м (приміщення № 11), офісне приміщення, площею 47,00 кв. м (приміщення №12), нежитлове приміщення гараж, площею 68,1 кв. м (приміщення № 3), на АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення, загальною площею 130,4 кв. м (приміщення № 1), на АДРЕСА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що іпотечний договір є частково недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог статті 5 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 583 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ). Предмет іпотеки, зазначений в оспорюваному іпотечному договорі на час його підписання відповідно до статті 5 Закону України "Про іпотеку", не міг бути таким. Відповідачами не надано доказів, що об`єкт незавершеного будівництва адміністративно-житловий корпус по АДРЕСА_1, а саме: вісім квартир першого і другого рівня, загальною площею 1 039,41 кв. м, вісім офісних приміщень, загальною площею 419,81 кв. м, 9 складських приміщень, загальною площею 491,19кв. м, на час підписання іпотечного договору був зареєстрований на праві власності за ТМО "Слов`янськ". Всі позивачі сплатили пайові внески, тобто виконали свої зобов`язання та мали право на отримання у власність майна, яке без їхньої на те згоди було передано в іпотеку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року касаційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" задоволено частково, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 червня 2016 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановляючи вказану ухвалу, суд касаційної інстанції виходив із того, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що при укладенні договору іпотеки були порушені положення статті 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку ТМО "Слов`янськ" мало право передавати в іпотеку лише з 14 січня 2009 року.

Водночас суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір:

не звернули увагу на те, що відповідачем ПАТ"Промінвестбанк" у справі заявлено про застосування позовної давності, та не перевірили, з якого моменту у позивачів, зокрема у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виникло право на звернення до суду з цим позовом;

дійшли помилкового висновку, що іпотека за спірним правочином виникла на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 13 червня 2012 року у справі №5006/2/24пд/2012, оскільки вказаним вище рішенням встановлено, що договір іпотеки є дійсним з моменту його укладення, тобто з 05 травня 2008 року;

не перевірили доводи ПАТ "Промінвестбанк" щодо наявності у позивачів правових підстав для звернення до суду з цим позовом та відповідно порушених прав усіх позивачів з урахуванням моменту укладення договору іпотеки та договорів на пайову участь.

Останнім рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від30серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від27листопада 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір № 367в, право власності на яке виникне в майбутньому, від 05 травня 2008 року, укладений між ПАТ "Промінвестбанк" та ТМО"Слов`янськ", у частині передачі в іпотеку нежитлового приміщення загальною площею 130,4 кв. м (приміщення 1), розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Узадоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки ТМО "Слов`янськ" неправомірно передало в іпотеку майнові права позивача на об`єкт будівництва без згоди самого інвестора, який до укладання договору іпотеки в повному обсязі вчинив/виконав дії щодо набуття права власності на об`єкт будівництва, то такий іпотечний договір право власності на яке виникне в майбутньому, порушив його права й не відповідає вимогам статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору іпотеки), у зв`язку із чим, ОСОБА_6 є заінтересованою особою в розумінні статті 216 ЦК України, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, суд першої інстанції врахував момент укладання спірного договору іпотеки та договорів на пайову участь. Судвстановив, що пайовиками за договорами на пайову участь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стали вже після укладання спірного іпотечного договору від 05 травня 2008 року. ОСОБА_3 стала також пайовиком за договором на пайову участь від 18 жовтня 2006 року, тобто до укладення іпотечного договору від 05 травня 2008 року, втім, свої зобов`язання за вказаними договорами пайовики повністю виконали (повна сплата вартості об`єкта), тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності або набуття майнових прав на об`єкти вже після укладання спірного іпотечного договору № 367в право власності на яке виникне в майбутньому. У зв`язку із чим, передаючи в іпотеку зазначені майнові права позивачів у незавершеному будівництвом адміністративно-житловому корпусі, ТМО"Слов`янськ" не була потрібна згода вказаних інвесторів та їх права укладанням спірного іпотечного договору не порушувались, оскільки, як вже зазначалося, саме повна сплата вартості об`єкта будівництва свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиція інших учасників справи

У грудні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2018року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 листопада 2018 року, вякій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вказує на те, що повна сплата вартості об`єктів (набуття на них майнових прав) відбулась до 26 березня 2013 pоку дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 5006/2/24пд/2012 від 13 червня 2012 року після винесення постанови Донецьким апеляційним господарським судом від 26 березня 2013 року (час, із якого іпотечний договір набув юридичної сили для позивачів (пайовиків), які не були сторонами іпотечного договору).

Також у грудні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від30серпня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 листопада 2018 року, в якій просять скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вказують на те, що суди не врахували, що за період часу від 05 травня 2008 року до 26 березня 2013 pоку спірний іпотечний договір не мав жодної юридичної сили навіть для сторін, не говорячи про третіх осіб, які не були його сторонами.

У січні 2019 року ПАТ "Промінвестбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2018року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 листопада 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вказує на те, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що іпотека за спірним правочином виникла на підставі рішення суду, оскільки судовим рішенням встановлено, що договір іпотеки є дійсним з моменту його укладення, тобто з 05травня 2008 року.

Також зазначає, що при новому розгляді справи судами попередніх інстанцій не виконано всіх вказівок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, указаних в ухвалі від 25 жовтня 2017 року.

У лютому 2019 року ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 .

У березні 2019 року ОСОБА_6 подав відзив на касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у якому зазначено, що судові рішення в частині задоволення його позовних вимог жодним чином не порушують прав заявників.

У травні 2019 року ОСОБА_6 подав відзив на касаційнускаргу ПАТ"Промінвестбанк", у якому зазначено, що твердження відповідача про те, що він не сплатив повну вартість об`єкта інвестування до укладання договору іпотеки, оскільки довідка ТМО "Слов`янськ" про сплату внеску була датована 04 жовтня 2012року, не вчинивши тим самим необхідних дій, спрямованих на набуття майнових прав, і відповідно не набув майнових прав на цей об`єкт, спростовуються зазначеною довідкою ТМО "Слов`янськ", у якій чітко зазначено, що свої зобов`язання за договором купівлі-продажу від 24 квітня 2002 року № 28 він виконав у повному обсязі, сплативши 100 % вартості гаражного боксу площею 130,4 кв. м в сумі 17000,00грн, а зобов`язання за договором від 18 жовтня 2006 року № 68 на пайову участь у будівництві інженерних комунікацій, енергозабезпеченні та благоустрої території блоку допоміжних служб, він виконав у повному обсязі, сплативши 100 % вартості об`єктів загального користування у сумі 38 049,00 грн.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду для розгляду цієї справи визначено суддю-доповідача Ступак О. В. та колегію суддів Першої судової палати, до якої входять судді: Гулейков І. Ю., УсикГ.І.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, витребувано матеріали цивільної справи № 243/610/16-ц із Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги.

31 січня 2019 року матеріали справи № 243/610/16-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ "Промінвестбанк" та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року заяву судді-доповідача Ступак О. В. про самовідвід задоволено.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2019 року № 2566/0/226-19 у зв`язку з постановленням ухвали Верховного Суду від11грудня 2019 року про самовідвід судді-доповідача Ступак О. В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2019 року судову справу передано на розгляд судді-доповідачу Яремку В.В.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 1025/0/226-20 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПАТ "Промінвестбанк" та матеріали справи №243/610/16-ц передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України (1618-15) ) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першоюстатті 400 ЦПК України (у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відмову у задоволенні касаційної скарги ПАТ"Промінвестбанк" з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради Донецької області від 28 серпня 2006 року ТМО"Слов`янськ" дозволено будівництво адміністративно-житлового корпусу на земельній ділянці по АДРЕСА_1, якому згідно з листом головного архітектора м. Слов`янськ Донецької області від 07 листопада 2006 року присвоєно поштову адресу: вул.Жовтневої Революції, 20, м. Слов`янськ, Донецька область.

Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 29 жовтня 2010 року об`єкт адміністративно-житлового корпусу по АДРЕСА_1 визнано закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.

07 липня 2006 року між ТМО "Слов`янськ", як забудовником та ТОВ "СУ-550" як замовником (пайовиком), укладено договір на пайову участь у будівництві офісних приміщень, згідно з яким забудовник зобов`язався збудувати та передати пайовику у власність офісні приміщення у адміністративно-житловому корпусі 3-ої черги забудови по АДРЕСА_1, а пайовик зобов`язався прийняти ці приміщення та сплатити за них на умовах цього договору. Площа приміщення згідно із замовленням пайовика та проектною документацією становить 35,0 кв. м (остаточно площа отриманого приміщення буде визначена після складання акта державної комісії та отримання інвентарної справи). Ціна 1 кв. м площі становить 1500,00 грн. Загальна вартість приміщення (загальна сума пайової частки) приблизно становить 52500,00грн. Передбачено, що загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентарної справи. Забудовник гарантував виконання своїх зобов`язань до 31 грудня 2006 року. Визначено, що право власності на приміщення переходить до пайовика з моменту складання сторонами акта прийому-передачі приміщення.

Відповідно до додаткової угоди від 02 лютого 2009 року до договору від 07 липня 2006 року замовник передає пайовику у власність додаткову площу нежитлового приміщення 8,6 кв. м, загальною вартістю 15946,00 грн. Забудовник гарантує виконання своїх зобов`язань до 31 травня 2009 року.

05 лютого 2009 року між ТОВ "СУ-550" та ОСОБА_1, за згодою ТМО"Слов`янськ", укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор передає належне йому право вимоги за договором від 07 липня 2006 року та додатковою угодою від 02 лютого 2009 року, а новий кредитор ОСОБА_1 приймає право вимоги виконання зобов`язань, належних первісному кредитору, в частині вимоги приміщень, площею 35,00 кв. м та 8,6 кв. м, в адміністративно-житловому корпусі по АДРЕСА_1 . Новий кредитор за передане право вимоги сплачує первинному кредитору 85 451,20 грн.

Згідно із довідкою, виданою ТМО "Слов`янськ" 03 вересня 2012 року, ОСОБА_1 як новий кредитор свої зобов`язання за договором від 07 липня 2006року виконала сплатила у повному обсязі пайовий внесок у розмірі 85451,20грн, у тому числі за офісні приміщення № 11, 202, 203.

Відповідно до акта прийому-передачі офісних приміщень (нежитлових) від 12 січня 2011 року, ТМО "Слов`янськ" на виконання умов договору від 07 липня 2006 року та всіх додаткових угод збудував та передає, а ОСОБА_1 приймає згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 29 жовтня 2010 року та інвентаризаційної справи такі приміщення: АДРЕСА_5 площею 8,7 АДРЕСА_7 . АДРЕСА_8 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від28березня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: офісне приміщення площею 32,4 кв. м (приміщення №9); офісне приміщення площею 8,7 кв. м (приміщення № 8), які розташовані по АДРЕСА_1 на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від30серпня 2013року та додаткового рішення від 21 березня 2014 року.

18 жовтня 2006 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником та ОСОБА_3 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві гаражів (допоміжних служб), згідно з яким забудовник зобов`язався виконати роботи з будівництва гаражів (блоку допоміжних приміщень) у адміністративно-житловому корпусі 3-ої черги забудови, що буде розташований по АДРЕСА_1, а пайовик зобов`язався оплатити їх на умовах цього договору (пункти1.1, 2.2). Загальна вартість робіт (загальна сума пайової частки) приблизно становить 53360,00 грн із розрахунку 800,00 грн за 1 кв. м гаража (допоміжного приміщення), яке надано пайовику (66,7кв.м). Загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентаризаційної справи. Забудовник гарантує виконання своїх зобов`язань в другому кварталі 2008року.

12 січня 2009 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником та ОСОБА_3 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві офісних приміщень, згідно з яким забудовник зобов`язався збудувати та передати пайовику у власність офісні приміщення у адміністративно-житловому корпусі 3-ої черги забудови за вказаним вище розташуванням, а пайовик зобов`язався прийняти ці приміщення та сплатити за них на умовах цього договору. Площа приміщення згідно із замовленням пайовика та проектною документацією становить 25,00 кв. м (остаточно площа отриманого приміщення буде визначена після складання акта державної комісії та отримання інвентарної справи). Ціна 1 кв. м площі становить 1500,00 грн. Загальна вартість приміщення (загальна сума пайової частки) становить 37500,00 грн. Забудовник гарантував виконання своїх зобов`язань до31грудня 2009року. Визначено, що право власності на приміщення переходить до пайовика з моменту складання сторонами акта прийому-передачі приміщення.

Згідно з довідкою, яка видана ТМО "Слов`янськ" 16 вересня 2012 року, квитанціями до прибуткового касового ордера та накладними, ОСОБА_3 свої зобов`язання за договором від 18 жовтня 2006 року та договором від 12 січня 2009 року виконала повністю сплатила в повному обсязі пайові внески у розмірі 90860,00 грн, у тому числі за гараж площею 66,5 кв. м 53360,00 грн та за офісне приміщення, площею 23,9кв. м 37500,00 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі майна від 02 листопада 2010 року за договорами від 18 жовтня 2006 року та від 12 січня 2009 року забудовник ТМО"Слов`янськ" передає, а замовник (пайовик) ОСОБА_3 приймає згідно з технічними паспортом Бюро технічної інвентаризації від 15 квітня 2010 року такі нежилі приміщення: № 1-07 АДРЕСА_3 загальною площею 66,5 АДРЕСА_9 ; № 2-15, загальною площею 22,1 кв. м, № 2-16 загальною площею 1,8 кв. м (офіс), які розташовані на 2-му поверсі адміністративно-житлового корпусу. З дня підписання акта зазначене майно переходить у власність фізичної особи ОСОБА_3 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від28березня 2016 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, загальною площею 23,9 кв. м; нежитлове приміщення № 107 (гараж), загальною площею 66,5 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1, на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року.

07 липня 2006 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником та ПП ОСОБА_8 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві офісних приміщень, згідно з яким забудовник зобов`язався збудувати та передати пайовику у власність офісні приміщення у адміністративно-житловому корпусі 3-ої черги забудови по АДРЕСА_1, а пайовик зобов`язався прийняти ці приміщення та сплатити за них на умовах цього договору. Площа приміщення згідно із замовленням пайовика та проектної документації становить 35,00 кв. м (остаточно площа отриманого приміщення буде визначена після складання акта державної комісії та отримання інвентаризаційної справи). Ціна 1 кв. м площі становить 1500,00 грн. Загальна вартість приміщення (загальна сума пайової частки) приблизно становить 52500,00грн. Загальна вартість підлягала уточненню після отримання інвентаризаційної справи. Забудовник гарантував виконання своїх зобов`язань до 31грудня 2006 року. Визначено, що право власності на приміщення переходить до пайовика з моменту складання сторонами акта прийому-передачі приміщення.

Додатковою угодою від 19 січня 2007 року внесені зміни до пунктів 3.1, 4.2 договору від 07 липня 2006 року, зокрема, площа приміщення згідно із замовленням пайовика від 18 січня 2007 року та проектною документацією становить 74,3 кв. м (остаточно площа отриманого приміщення буде визначена після складання акта державної комісії та отримання інвентаризаційної справи). Загальна вартість приміщення (загальна сума пайової частки) приблизно становить 111450,00 грн. Визначено, що загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентаризаційної справи.

Додатковою угодою від 02 жовтня 2008 року внесені зміни до пунктів 3.1, 4.2договору від 07 липня 2006 року, зокрема площа приміщення згідно із замовленням пайовика від 18 січня 2007 року та проектною документацією становить 65,00 кв. м (остаточно площа отриманого приміщення буде визначена після складання акта державної комісії та отримання інвентаризаційної справи). Загальна вартість приміщення (загальна сума пайової частки) приблизно становить 97500,00 грн. Визначено, що загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентаризаційної справи.

18 жовтня 2006 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником та ПП ОСОБА_8 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві інженерних комунікацій, енергозабезпеченні та благоустрої території блоку допоміжних служб, згідно з яким забудовник зобов`язався виконати роботи з будівництва інженерних комунікацій, енергозабезпечення та благоустрою території блоку допоміжних служб у адміністративно-житловому корпусі 3-ої черги забудови, що буде розташовуватися по АДРЕСА_1, а пайовик зобов`язався оплатити їх на умовах цього договору. Загальна вартість робіт (загальна сума пайової частки) приблизно становить 26680,00 грн із розрахунку 400,00 грн за 1 кв. м допоміжного приміщення, яке надано пайовику (66,7 кв. м). Передбачено, що загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентаризаційної справи. Забудовник гарантував виконання своїх зобов`язань до 31грудня 2006 року.

02 жовтня 2008 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником та ОСОБА_9 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві офісних приміщень, згідно якого забудовник зобов`язався збудувати та передати пайовику у власність офісні приміщення у адміністративно-житловому корпусі 3-ої черги забудови по АДРЕСА_1, а пайовик зобов`язався прийняти ці приміщення та сплатити за них на умовах цього договору. Площа приміщення згідно із замовленням пайовика та проектної документації становить 51,00 кв. м (остаточно площа отриманого приміщення буде визначена після складання акта державної комісії та отримання інвентаризаційної справи). Ціна 1 кв. м площі становить 1500,00грн. Загальна вартість приміщення (загальна сума пайової частки) приблизно становить 76500,00грн. Забудовник гарантує виконання своїх зобов`язань до 31 грудня 2008року. Право власності на приміщення переходить до пайовика з моменту складання сторонами акта прийому-передачі приміщення.

Згідно з договором про відступлення права вимоги від 14 вересня 2010 року первісний кредитор ОСОБА_9 передав новому кредитору ПП ОСОБА_8 належне йому право вимоги за договором від 02 жовтня 2008 року, а новий кредитор прийняв право вимоги в обсягах та на умовах, які існують на час укладення цього договору.

Відповідно до довідки, яка видана ТМО "Слов`янськ" 18 вересня 2012 року, ПП ОСОБА_8 свої зобов`язання за договорами від 18 жовтня 2006 року, від07липня 2006 року та від 02 жовтня 2008 року виконала повністю сплатила у повному обсязі пайові внески у розмірі 197380,00 грн, у тому числі за нежитлове приміщення площею 68,1 кв. м 26 680,00 грн, за офісне приміщення площею 66,8кв.м 100200,00грн, за офісне приміщення площею 47,0 кв. м 70500,00 грн.

Згідно з договором про відступлення права вимоги від 04 червня 2013 року, укладеного між первісним кредитором ПП ОСОБА_8 та новим кредитором ОСОБА_5 первісний кредитор передає належне їй право вимоги за договорами від 18 жовтня 2006 року, від 02 жовтня 2008 року та від07 липня 2006 року, а новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов`язань, належних первісному кредитору за основним договором, у частині вимоги на нежитлове приміщення, площею 68,1 кв. м, на офісне приміщення, площею 51,00 кв. м та площею 66,8 кв. м, в адміністративно-житловому корпусі по АДРЕСА_1 . Новий кредитор за передане право вимоги сплачує первісному кредитору згідно з договорами від 18 жовтня 2006 року 26680,00 грн, від 02 жовтня 2008 року 76500,00 грн, від 07 липня 2006року 100200,00 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від28березня 2016 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: офісне приміщення загальною площею 66,8 кв. м (приміщення №11); офісне приміщення загальною площею 47 кв. м (приміщення № 12); нежитлове приміщення гараж загальною площею 68,1 кв. м (приміщення № 3), які розташовані по АДРЕСА_1 (приміщення №№ 3, 11, 12), на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2013 року.

24 квітня 2002 року між ТМО "Слов`янськ" як продавцем та ОСОБА_6 як покупцем укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність покупцю об`єкт незавершеного будівництва приміщення під гараж, площею 137 кв. м, яке розташоване по АДРЕСА_1, а покупець зобов`язався прийняти об`єкт будівництва та сплатити за нього ціну відповідно до умов цього договору. Сума договору складає 17000,00 грн. Передача об`єкта продавцем та прийняття його покупцем посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

18 жовтня 2006 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником та ОСОБА_6 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві інженерних комунікацій, енергозабезпеченні та благоустрої території блоку допоміжних служб, згідно з яким забудовник зобов`язався виконати роботи з будівництва інженерних комунікацій, енергозабезпеченні та благоустрою території блоку допоміжних служб, у тому числі гаражів, у адміністративно-житловому комплексі 3-ї черги забудови, що буде розташовуватися по АДРЕСА_1 і передати їх у власність пайовику, а пайовик зобов`язався оплатити їх на умовах цього договору і прийняти у власність гаражі площею 130,4 кв. м. Загальна вартість робіт (загальна сума пайової частки) приблизно становить 38049,00грн із розрахунку 300,00 грн за 1 кв. м приміщення гаражів, яке надано пайовику (130,4 кв. м). Визначено, що загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентаризаційної справи.

01 грудня 2006 року між ТМО "Слов`янськ" як продавцем та ОСОБА_6 як покупцем була укладена додаткова угода № 1 до вищевказаного договору купівлі-продажу від 24 квітня 2002 року № 28. Укладанням цієї угоди ТМО "Слов`янськ" як продавець та фізична особа ОСОБА_6 як покупець узгодили зміни до раніше укладеного між ними договору купівлі-продажу, а саме до пункту 1.1 договору купівліпродажу, виклавши його в такій редакції: "продавець зобов`язується передати у власність покупця об`єкт незавершеного будівництва приміщення під гараж площею 130,4 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_10, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт будівництва та сплатити за нього ціну, яка відповідає умовам, встановленим цим договором. Згідно із пунктом 2цієї додаткової угоди, всі інші положення Договору купівлі-продажу від 24 квітня 2002 року № 28 зберігають свою силу. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору купівлі-продажу від 24 квітня 2002 року № 28 та є дійсною з моменту її підписання".

Згідно з довідкою, виданою ТМО "Слов`янськ" 04 жовтня 2012 року, ОСОБА_6 свої зобов`язання за договором купівліпродажу від 24 квітня 2002 року № 28 та договором від 18 жовтня 2006 року № 68 на пайову участь у будівництві інженерних комунікацій, енергозабезпеченні та благоустрої території блоку допоміжних служб виконав у повному обсязі, сплативши 100% вартості гаражного боксу площею 130,4кв. м 17000,00 грн та об`єктів загального користування в сумі 38 049,00 грн, розташованих в адміністративно-житловому комплексі 3-ї черги забудови за адресою: АДРЕСА_10 .

Актом приймання-передання від 12 листопада 2010 року за договором від 18 жовтня 2006 року забудовник ТМО "Слов`янськ" передав, а замовник (пайовик) ОСОБА_6 прийняв нежиле приміщення (гараж) згідно з технічним паспортом Бюро технічної інвентаризації від 15 квітня 2010 року, загальною площею 130,4 кв. м, розташоване на 1-му поверсі адміністративно-житлового корпусу по АДРЕСА_10 . З дня підписання акта зазначене майно переходить у власність фізичної особи ОСОБА_6 .

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від28березня 2016 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, загальною площею 130,4 кв. м, (приміщення № 1), які розташовані по АДРЕСА_10 (приміщення № АДРЕСА_11 ), на підставі свідоцтва про право власності, виданого 07 серпня 2014 року.

10 листопада 2008 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником та ОСОБА_4 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві блоку допоміжних приміщень, згідно з яким забудовник зобов`язався виконати роботи з будівництва інженерних комунікацій, енергозабезпечення, благоустрою території, блоку допоміжних служб у адміністративно-житловому комплексі 3-ої черги, що буде розташовуватися по АДРЕСА_1, а пайовик зобов`язався сплатити за них на умовах цього договору. Загальна вартість робіт (загальна сума пайової частки) приблизно становить 100050,00 грн із розрахунку 1500,00 грн за 1кв. м допоміжного приміщення, яке надано пайовику (66,7 кв. м). Визначено, що загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентаризаційної справи. Забудовник гарантував виконання своїх зобов`язань до третього кварталу 2009 року.

Згідно з довідкою ТМО "Слов`янськ" ОСОБА_4 свої зобов`язання за договором від 10 листопада 2008 року виконав сплатив у повному обсязі вартість пайового внеску у розмірі 100050,00 грн за 64,3 кв. м (допоміжне приміщення 1-12 площею 8,4кв. м, гараж 1-13 площею 55,9кв.м).

Відповідно до акта прийому-передачі майна від 19 квітня 2010 року за договором від10 листопада 2008 року забудовник ТМО "Слов`янськ" передає, а замовник (пайовик) ОСОБА_4 приймає у власність нерухоме майно згідно з технічними паспортом Бюро технічної інвентаризації від 15 квітня 2010 року: нежитлові приміщення, загальною площею 64,3 кв. м, у тому числі гараж (1-13), площею 55,9кв.м; допоміжне приміщення (1-12), площею 8,4 кв. м; які розташовані по АДРЕСА_1 . Після підписання акта право власності на нежитлове приміщення набуває ОСОБА_4 .

За договором дарування від 23 червня 2015 року ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_10 прийняла у дар нерухоме майно: приміщення № 1-13 (гараж), площею 55,9кв. м та приміщення АДРЕСА_12 1-12 площею 8,4 кв. м, розташовані по АДРЕСА_10, які належать дарувальнику на підставі заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від17 жовтня 2012 року.

За змістом договору купівлі-продажу від 06 жовтня 2015 року ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_7 купила у приватну власність нерухоме майно: приміщення № 1-13 (гараж) площею 55,9 кв. м та АДРЕСА_13 8,4 АДРЕСА_7 . АДРЕСА_14 АДРЕСА_10 .

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 жовтня 2015 року, від 02 березня 2016 року право власності на об`єкт нерухомого майна: приміщення № 1-13 (гараж) та приміщення АДРЕСА_15, зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від06жовтня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченком А. В.

28 січня 2009 року між ТМО "Слов`янськ" як забудовником, та ОСОБА_2 як замовником (пайовиком) укладено договір на пайову участь у будівництві гаража на першому поверсі в адміністративно-житловому корпусі 3-ої черги будівництва по АДРЕСА_10, згідно із яким забудовник зобов`язався виконати роботи з будівництва, введення в експлуатацію, передачі і оформлення права власності на гараж (приміщення) на 1-му поверсі у адміністративно-житловому комплексі 3-ої черги, що буде розташовуватися по АДРЕСА_10, і передати його пайовику, а пайовик зобов`язався сплатити за ці роботи на умовах цього договору. Загальна вартість робіт (загальна сума пайової частки) приблизно становить 136500,00 грн із розрахунку 1300,00 грн за 1 кв. м гаража, площею 105кв.м, що буде переданий у власність пайовику. Забудовник зобов`язався передати право власності на гараж шляхом складання сторонами акта прийому-передачі гаража. Визначено, що загальна вартість буде уточнюватися після отримання інвентаризаційної справи. Забудовник гарантує виконання своїх зобов`язань до31травня 2009 року.

Відповідно до додаткової угоди від 03 листопада 2010 року до договору від 28 січня 2009 року внесені зміни до пункту 3.1 договору площа гаража (приміщення) згідно із замовленням пайовика, акта готовності об`єкта до експлуатації від 29 жовтня 2010року та технічного паспорта на будівлю адміністративно-житлового корпусу по АДРЕСА_10 становить: гараж (приміщення) № 110 (1-10) 95,1 кв. м, приміщення № 111 (1-11) 2,2 кв. м, загальна площа 97,3 кв. м. Загальна вартість робіт (загальна сума пайової частки) становить 126490,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі майна від 03 листопада 2010 року за договором від28 січня 2009 року забудовник ТМО "Слов`янськ" збудував та передає, а пайовик ОСОБА_2 приймає такі приміщення згідно з технічним паспортом на будівлю адміністративно-житлового корпусу по АДРЕСА_10 та акта готовності об`єкта до експлуатації від 29 жовтня 2010 року: гараж приміщення № 110 (1-10) площею 95,1 кв. м; приміщення № 111 (1-11) площею 2,2 кв. м по АДРЕСА_10 .

Відповідно до довідки, яка видана ТМО "Слов`янськ" 03 листопада 2010 року, ТМО"Слов`янськ" підтверджує право замовника (пайовика) ОСОБА_2 на набуття у власність приміщення № 110 (1-10) площею 95,1 кв. м, приміщення № 111 (1-11) площею 2,2 кв. м, розташованих по АДРЕСА_10, за які замовником (пайовиком) сплачені кошти у сумі 136500,00грн.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25 лютого 2016 року право власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, гараж, загальною площею 97,3 кв. м, розташовані по АДРЕСА_10 (приміщення № 5), зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2013 року.

Такі ж відомості містяться і в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28 березня 2016 року.

05 травня 2008 року між ПАТ "Промінвестбанк" як іпотекодержателем та ТМО"Слов`янськ" як іпотекодавцем укладено іпотечний договір № 367в право власності на яке виникне в майбутньому, згідно з яким він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 05 травня 2008 року (ліміт кредитної лінії 1000 000,00 грн, відсоткова ставка за користування кредитом 20 % річних, кінцевий термін погашення 04 травня 2009 року з урахуванням графіка або 10 днів з моменту отримання вимоги іпотекодержателя про повернення кредиту та сплати відсотків згідно з кредитним договором).

Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору, для забезпечення виконання будь-яких зобов`язань боржника, що випливають з кредитного договору, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: незакінчений будівництвом адміністративно-житловий корпус, розташований по АДРЕСА_10 (3-я черга житлової забудови по АДРЕСА_1 ), а саме: вісім квартир першого і другого рівня, загальною площею 1 039,41 кв. м; вісім офісних приміщень, загальною площею 419,81 кв. м, та 9 складських приміщень, загальною площею 491,19 кв. м.

Згідно з пунктом 1.3 іпотечного договору предмет іпотеки буде належати іпотекодавцю на праві власності, яке виникне в майбутньому при закінченні будівництва адміністративно-житлового корпусу. Право користування земельною ділянкою підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 22 листопада 1995 року. Право власності на предмет іпотеки іпотекодавець набуде у майбутньому, що підтверджується наступними документами: дозволом на виконання будівельних робіт, виданим Управлінням архітектури і містобудування, рішенням виконкому Слов`янської міської ради Донецької області від28 серпня 2006 року № 509/2 про передачу земельної ділянки для будівництва житлового корпусу, технічними умовами, виданими відповідними установами, та іншими документами.

Відповідно до пункту 1.4 іпотечного договору з моменту закінчення будівництва адміністративно-житлового корпусу по АДРЕСА_10 (3-я черга житлової забудови по АДРЕСА_1 ) та введення його в експлуатацію і реєстрацію на нього прав власності, предметом іпотеки стає адміністративно-житловий корпус, що визначені у пункті 1.2 цього договору, без внесення змін в цей договір.

Згідно з пунктом 2.1.1 іпотекодавець засвідчує, що предмет іпотеки нікому не проданий, не переданий, не заставлений та не обтяжений третіми особами іншими шляхами. Пунктом 7.2 іпотечного договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення.

Іпотечний договір не був нотаріально посвідчений.

До іпотечного договору від 05 травня 2008 року вносилися зміни 15 травня 2009 року, які пов`язані із змінами до кредитного договору.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13 червня 2012 року у справі №5006/2/24пд/2012, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від26березня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від27травня 2013 року, іпотечний договір від 05 травня 2008року (іззмінами), підписаний ПАТ "Промінвестбанк" та ТМО "Слов`янськ", визнано дійсним з моменту його укладення.

Звертаючись у до суду позовом, позивачі просили визнати недійсним іпотечний договір від 05 травня 2008 року № 367в (із змінами), підписаний ПАТ"Промінвестбанк" та ТМО "Слов`янськ", у частині передачі в іпотеку майнових прав на об`єкти їхнього інвестування, з підстав того, що на момент укладення спірного договору майнові права на об`єкти незавершеного будівництва не могли бити предметом іпотеки, а також не здійснено нотаріального посвідчення вказаного договору.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ТМО"Слов`янськ" неправомірно передало в іпотеку майнові права позивача на об`єкт будівництва без згоди самого інвестора, який до укладання договору іпотеки в повному обсязі вчинив/виконав дії щодо набуття права власності на об`єкт будівництва, то такий іпотечний договір, порушив його права й не відповідає вимогам статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору іпотеки), у зв`язку із чим ОСОБА_6 є заінтересованою особою в сенсі статті 216 ЦК України, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, врахував момент укладання спірного договору іпотеки та момент укладення договорів указаних осіб на пайову участь. Суд встановив, що пайовиками за договорами на пайову участь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стали вже після укладання спірного іпотечного договору від 05 травня 2008 року. ОСОБА_3 стала також пайовиком за договором на пайову участь від18 жовтня 2006 року, тобто до укладення іпотечного договору від 05 травня 2008року, втім, свої зобов`язання за вказаними договорами пайовики повністю виконали (повна сплата вартості об`єкта), тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності або набуття майнових прав на об`єкти вже після укладання спірного іпотечного договору. У зв`язку із чим, передаючи в іпотеку зазначені майнові права позивачів у незавершеному будівництвом адміністративно-житловому корпусі, ТМО"Слов`янськ" не була потрібна згода вказаних інвесторів, та їх права укладанням спірного іпотечного договору не порушувались, оскільки, як вже зазначалося, саме повна сплата вартості об`єкта будівництва, свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Верховний Суд не може повністю погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування

Щодо питання правомірності оспорюваного договору іпотеки

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина перша статті 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частина друга статті 583 ЦК України).

У частинах першійтретій статті 5 Закону України від 05 червня 2003року №898-IV"Про іпотеку" (у редакції на час укладення договору іпотеки) визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості чи приєднання її до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Водночас поняття "іпотека майнових прав" і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі були відсутні. Законом України від 19 червня 2003 року № 979-IV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (979-15) , який набрав чинності 01 січня 2004 року, були встановлені відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном.

Отже, предметом правового регулювання Закону України від 19 червня 2003 року №979-ІV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (979-15) є відносини, що виникають з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору.

Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) , яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі Закону України "Про іпотеку" (898-15) , набрав чинності 14 січня 2009 року.

Тобто договір іпотеки майнових прав на приміщення в незавершеному будівництвом житловому будинку, вартість якої повністю була сплачена інвестором за інвестиційною угодою, яка укладена без згоди інвестора, може бути визнано недійсним як такий, що укладений з порушенням вимог частини другої статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України від05 червня 2003 pоку № 898-IV "Про іпотеку" у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки.

Разом з тим сам по собі факт того, що на час укладення спірних договорів іпотеки стаття 5 Закону України "Про іпотеку" не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність, оскільки головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори.

У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що сторони оскаржуваного іпотечного договору (товариство-забудовник та банк) уклали цей договір на забезпечення вимог іпотекодержателя за кредитним договором від 05 травня 2008 року № 185 без дотримання вимог чинного на той час законодавства та без згоди інвесторів, які виконали всі вимоги інвестиційних договорів та сплатили всі пайові внески, тому є підстави для визнання оспорюваного договору іпотеки недійсним.

Щодо питання преюдиційності рішення господарського суду

Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі виходили із того, що рішенням Господарського суду Донецької області від 13 червня 2012 року у справі № 5006/2/24пд/2012, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від26березня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від27травня 2013 року, яким іпотечний договір від05травня 2008 року (із змінами), підписаний ПАТ "Промінвестбанк" та ТМО"Слов`янськ", визнано дійсним з моменту його укладення, має для розгляду цієї справи преюдиційне значення.

Разом із тим суди не врахували таке.

Преюдиція це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Положеннями частини другої статті 54 ЦПК України встановлено, що у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, учасниками справи № 5006/2/24пд/2012, розглянутої Господарським судом Донецької області, були позивач ПАТ "Промінвестбанк" та відповідач ТМО"Слов`янськ".

Під час судового розгляду цієї справи досліджувались докази та вирішувалось питання дійсності іпотечного договору від 05 травня 2008 року, з огляду на недотримання його сторонами форми договору, а саме вимоги щодо нотаріального посвідчення.

Однак у жодному аспекті господарським судом не підіймалось питання щодо того, що на момент укладення спірного договору майнові права на об`єкти незавершеного будівництва взагалі не могли бути предметом іпотеки.

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до участі у господарській справі залучені не були.

А ОСОБА_3, ОСОБА_2 були залучені до участі у справі лише як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Учасниками цивільної справи, яка переглядається, є позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; відповідачі: ТМО"Слов`янськ", ПАТ "Промінвестбанк"; третя особа ОСОБА_7

Рішення у справі № 5006/2/24пд/2012 не може породжувати права іпотекодавця у осіб, які не були залучена до участі у справі.

Таким чином, встановлені судовим рішенням у справі № 5006/2/24пд/2012 обставини дійсності іпотечного договору від 05 травня 2008 року, не є преюдиційними для цієї справи.

Наведеному суди не дали жодної правової оцінки та дійшли до передчасного висновку про прийняття факту дійсності оспорюваного іпотечного договору.

Щодо порушення прав позивачів

Відповідно до частини третьої статті 583 ЦК України застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Судам попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_6 як інвестор виконав свої грошові зобов`язання за договорами купівлі-продажу та пайової участі, повністю сплативши вартість об`єктів, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності, набуття майнових прав на ці об`єкти, а ТМО "Слов`янськ" передало в іпотеку ПАТ"Промінвестбанк" майнові права на об`єкти незавершеного будівництва, в тому числі і на приміщення під гараж площею 130,4 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_10 .

Передаючи в іпотеку зазначені майнові права в незавершеному будівництвом адміністративно-житловому корпусі, ТМО "Слов`янськ" діяло без згоди інвестора ОСОБА_6 .

Тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ТМО "Слов`янськ" неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права інвестора на об`єкт будівництва без згоди самого інвестора, який до укладання договору іпотеки (встановлено, що моментом виникнення іпотеки є саме 05 травня 2008 року) в повному обсязі вчинив/виконав дії щодо набуття права власності на об`єкт будівництва, і щодо певного стану якого у майбутньому, мав правомірні очікування, то такий іпотечний договір від 05 травня 2008 року № 367-в, порушив його права й не відповідає вимогам статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору іпотеки), у зв`язку із чим ОСОБА_6 є заінтересованою особою в сенсі статті 216 ЦК України, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі, а отже має правові підстави для звернення до суду із даним позовом, та його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги відповідача ПАТ"Промінвестбанк" щодо неправильності рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення вимог ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки вони у своїй сукупності ґрунтуються на припущеннях та не спростовують правильність висновків судів у цій частині.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга ПАТ"Промінвестбанк" підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_6 залишенню без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Разом з тим Верховний Суд вважає, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посилаючись на те, що пайовиками за договорами на пайову участь ці позивачі стали вже після укладання спірного іпотечного договору від 05 травня 2008року і свої зобов`язання за вказаними договорами виконали (повна сплата вартості об`єкта) вже після укладання спірного іпотечного договору від 05 травня 2008 року № 367-в. Тому передаючи в іпотеку зазначені майнові права позивачів у незавершеному будівництвом адміністративно-житловому корпусі, ТМО "Слов`янськ" не була потрібна згода вказаних інвесторів, та їхні права укладанням спірного іпотечного договору не порушувались.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У пункті 7.2 оспорюваного іпотечного договору від 05 травня 2008 року, який підписаний між ПАТ "Промінвестбанк" та ТМО"Слов`янськ", передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судами попередніх інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що оспорюваний іпотечний договір від 05 травня 2008 року № 367-в після його підписання ПАТ "Промінвестбанк" та ТМО "Слов`янськ" нотаріально посвідчений не був і тому відповідно до частини першої статті 220 ЦК України вважався нікчемним та відповідно не породжував прав та обов`язків сторін.

Іпотечний договір визнано дійсним рішенням Господарського суду Донецької області від13червня 2012 року у справі №5006/2/24пд/2012, яке набрало законної сили 26 березня 2013 року. На цей час з позивачами вже були укладені договори про пайову участь у будівництві та всі позивачі сплатили пайові внески, тобто виконали свої зобов`язання за договорами на пайову участь у будівництві та їм були передані відповідні об`єкти нерухомості, що були розташовані в адміністративно-житловому корпусі, який відповідно до розділу 1 іпотечного договору є предметом іпотеки.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній до 04 липня 2013 року) взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

По цій справі взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникли лише з дня набрання законної сили рішенням суду.

Як зазначалось вище, передача в іпотеку майнових прав на об`єкт будівництва без згоди особи, яка вчинила необхідні дії, спрямовані на набуття майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, або для набуття права власності на кінцевий об`єкт будівництва, порушує її права та не відповідає вимогам статті 583 ЦК України і статті 5Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що в порушення частини першої статті 5 Закону України "Про іпотеку" ТМО "Слов`янськ" передало в іпотеку майно, яке не належало йому на праві власності, яке не могло бути ним відчужене і на нього відповідно до законодавства не могло бути звернене стягнення, тому позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо застосування позовної давності

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною заявленою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

У матеріалах справи наявна заява ПАТ "Промінвестбанк" про застосування позовної даності до позовних вимог, заявлених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 223), яка обґрунтована тим, що ці позивачі, не погодившись із рішенням Господарського суду Донецької області від13червня 2012 року у справі №5006/2/24пд/2012, подали апеляційні скарги, їх було залучено до участі у справі як третіх осіб, тому станом на момент відкриття апеляційного провадження за їхніми заявами позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відомо про укладення оспорюваного у цій справі договору іпотеки і передачу в іпотеку незавершеного будівництва по АДРЕСА_10, а отже, і про порушення їхніх прав, але з цим позовом вони звернулись лише 27 січня 2016 року, тобто з пропуском трирічної позовної давності.

Перевіривши доводи вказаної заяви банку, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення та застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з огляду на таке.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемним правочином є правочин, вчинення якого не породжує передбачених законом правових наслідків у зв`язку із протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру, незалежно від пред`явлення позову про визнання його недійсним.

Як зазначено вище, оспорюваний іпотечний договір від 05 травня 2008 року № 367-в після його підписання ПАТ "Промінвестбанк" та ТМО "Слов`янськ" нотаріально посвідчений не був і тому, відповідно до частини першої статті 220 ЦК України вважався нікчемним, відповідно не породжував прав та обов`язків сторін.

Лише після винесення 26 березня 2013 року постанови Донецьким апеляційним господарським судом у справі №5006/2/24пд/2012 про визнання дійсним згаданого іпотечного договору, якою залишено без змін рішення Господарського суду Донецької області від 13 червня 2012 року, і відхилення апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3, цим позивачам стало відомо про порушення їхніх прав, як пайовиків.

До суду із цим позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом із іншими позивачами звернулись 27 січня 2016 року, тобто в межах трирічної позовної давності.

Таким чином, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з пропуску позовної даності відсутні.

Питання щодо застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Верховним Судом не розглядаються, оскільки відповідних заяв відповідачем подано не було.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, оскільки у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка чи оцінка доказів, але судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відмову у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Промінвестбанк"; скасування рішень судів першої й апеляційної інстанцій у частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 ; залишення без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_6 .

головуючого	Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач),
суддів:	Олійник А. С., Усика Г. І.,	Погрібного С. О., Яремка В. В.,

Головуючий	І. Ю. Гулейков

Судді:	А. С. Олійник С. О. Погрібний

	Г. І. Усик В. В. Яремко