розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (далі - ТОВ "Агрофірма Корнацьких") про розірвання договору оренди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві власності належать декілька земельних ділянок, наданих їй для ведення товарного сільськогосподарського призначення, які знаходяться в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області: земельна ділянка розміром 3,0347 га з кадастровим номером 4825481800:01:000:0113; земельна ділянка розміром 0,02 га з кадастровим номером 4825481800:01:000:0427; земельна ділянка розміром 0,2558 га з кадастровим номером 4825481800:01:00:0307; земельна ділянка розміром 1,2959 га з кадастровим номером 4825481800:01:000:0150. Свідоцтво про право власності на вказані земельні ділянки видано 05 травня 2015 року на заміну державного акта на право власності від 07 жовтня 2004 року.

02 січня 2004 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких" укладено договір оренди вказаних земельних ділянок терміном на 5 років. За взаємною згодою орендар сплатив орендну плату одразу за цей період наперед.

14 травня 2004 року ОСОБА_1 надала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Агрофірма Корнацьких", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчиняти від її імені певні дії.

У 2009 році від її імені на підставі виданої нею довіреності один з довірених осіб уклав із відповідачем договір оренди належних їх земельних ділянок, строком на 50 років.

ОСОБА_1 була проти укладення такого договору, про що неодноразово говорила представникам відповідача. Крім того, починаючи з 2009 року ТОВ "Агрофірма Корнацьких" орендну плату не сплачує, на її вимогу платити про оплату відповідає, що товариство придбало землю і не має перед нею зобовязань. Доказами несплати орендної плати є, зокрема, відповіді на звернення позивача в правоохоронні органи.

Посилаючись на порушення майнових прав, у звязку з тим, що

ТОВ "Агрофірма Корнацьких" з 2009 року їй орендну плату не сплачує, чим порушує вимоги договору оренди, просила розірвати договір оренди, укладений 10 червня 2009 року.

Короткий зміст рішення судів першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 21 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що орендна плата за договором оренди землі від 10 червня 2009 року не отримана позивачем із вини відповідача. ОСОБА_1 не надала документальних підтверджень відмови відповідача виплачувати їй орендну плату за землю та не довела існування відкритого на її ім`я банківського рахунку, на який відповідач відповідно до умов пункту 9 договору оренди міг перерахувати орендну плату.

Короткий зміст рішення судів апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня

2018 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Розірвано договір оренди землі, укладений 10 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких", за яким в оренду було передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,6 га в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що саме на відповідача у справі покладено обов`язок доказування відсутності вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж доведення факту виконання ним цього зобов`язання.

ТОВ "Агрофірма Корнацьких" не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач відмовилася прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату за 2009-2017 роки у строки та на умовах, що встановлені договором оренди, не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання щодо внесення орендної плати та прийняття заходів щодо внесення орендної плати за договором оренди щороку.

Порушення відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки позивач внаслідок такого порушення значною мірою позбавлялася того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 червня 2018 року ТОВ "Агрофірма Корнацьких" через представника

Філатова І. Л. звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року, у якій просить скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2018 року.

Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У жовтні 2018 року справу № 484/3514/17 передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Сімоненко В. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно не дослідив обставини, що мають значення для справи та не звернув належної уваги на те, що позивач у порушення умов договору оренди землі та вимог закону проявила бездіяльність щодо отримання нею відповідної орендної плати, внаслідок чого утворилася затримка виплати орендної плати, що не є тотожним поняттю "систематична несплата".

Також судом не досліджено факту отримання позивачем частково

у 2016 році орендну плату в розмірі 600,00 грн.

При цьому товариство послалося на висновки Верховного Суду України, в яких підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не затримка в її сплаті.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 січня 2004 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких" укладено договір оренди належної їй земельної ділянки площею 4,78 га терміном на 5 років. За взаємною згодою сторін орендарем орендну плату за цей період виплачено відразу.

14 травня 2004 року ОСОБА_1 видано довіреність, якою позивач уповноважила ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Агрофірма Корнацьких", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 користуватися та розпоряджатися належною їй земельною часткою (паєм) площею 4,78 га.

10 червня 2009 року довірена особа від імені ОСОБА_1 уклала новий договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку товарного сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, площа земельної ділянки 4,6 га, в тому числі 4,33 га ріллі, 0,25 га пасовищ, 0,02 га багаторічних насаджень; договір укладено на 50 років (пункти 1, 2).

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 1395,96 грн. Форма розрахунку за договором (грошова або у натуральній формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеного додатком № 1 до договору, шляхом подання орендодавцем на ім`я орендаря письмової заяви. Така заява подається орендодавцем орендарю до 01 вересня року, за який проводиться розрахунок по орендній платі. Якщо протягом року сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися в грошовій формі на суму зазначені в абзаці 1 п.9 цього Договору.

Мотивувальна частина.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з положеннями статей 13, 15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Змістом цього договору є права та обов`язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди

землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

У справі, що переглядається, встановлено, що пунктом 9 спірного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця.

Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 1395,96 грн.

Форма розрахунку за договором (грошова або у натуральній формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеного додатком № 1 до договору, шляхом подання орендодавцем на ім`я орендаря письмової заяви. Така заява подається орендодавцем орендарю

до 01 вересня року, за який проводиться розрахунок по орендній платі. Якщо протягом року сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися в грошовій формі на суму зазначені в абзаці 1 п. 9 цього Договору.

Відповідно до пункту 38 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню,

а також інших підстав, визначених законом.

Відповідно до відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2009-2017 роки, а 2009 - 2013 роки позивачу нараховувались та сплачувались суми за надання майна в оренду. Разом із тим, у четвертому кварталі 2014 році нараховано за надання майна в оренду 2857,26 грн., які не виплачені. У четвертому кварталі 2015 року нараховано за надання майна в оренду 3164,39 грн., які не виплачені. У третьому кварталі 2016 року нараховано за надання майна в оренду 745,34 грн., які виплачені та з яких утримано податок 134,16 грн. У четвертому кварталі 2016 року нараховано за надання майна в оренду 3051,59 грн., які не виплачені. У четвертому кварталі 2017 року нараховано за надання майна в оренду 3796,93 грн., які не виплачені.

З огляду на встановлені оставини, апеляційний суд, встановивши, що

ТОВ "Агрофірма Корнацьких" не виплачувало ОСОБА_1 своєчасно та систематично орендну плату за земельну ділянку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримала того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Колегія суддів відхиляє посилання касаційної скарги щодо отримання позивачем частково у 2016 році орендну плату в розмірі 600,00 грн, оскільки як правильно встановив апеляційний суд, відомість на виплату грошей

від 19 серпня 2016 року про отримання позивачем 600,00 грн не містить даних про те, що це виплата орендної плати.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Агрофірма Корнацьких", що позивачем не виконано умови пункту 9 договору оренди землі щодо письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором, не заслуговують на увагу, оскільки вказане не звільняє відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати, та є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки позивач не зверталася за отримання орендної плати, є безпідставними, оскільки договір не передбачає обов`язку орендодавця кожного разу звертатися за отриманням орендної плати.

Крім того, у пункті 9 договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця.

Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судові рішення.

Посилання у касаційній скарзі як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення зводяться до незгоди заявника з висновками суду.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.