розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_1, на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 06 червня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Яремка В.В., Височанської Н.К., Одинака О.О.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна, виключення із реєстру прав власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона та відповідач ОСОБА_3 є дітьми їх батька ОСОБА_5, з яким вони проживали у належному йому житловому будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер.

Враховуючи той факт, що на час відкриття спадщини та впродовж двох років після цього позивач проживала в указаному будинку, то в силу вимог закону (ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року та п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженої наказом МЮУ №18/5 від 18 червня 1994 року) вона є такою, що прийняла спадщину та набула право на спадкове майно.

У 2016 році позивач дізналась, що право власності на батьківський будинок за рішеннями Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2004 року у справі №2-2557/2004 та від 04 грудня 2007 року у справі № 2-3656/07 визнано за братом - відповідачем ОСОБА_3 .

За наслідками розгляду її апеляційних скарг указані рішення скасовані, а в позовах відмовлено.

Позивачка зазначала, що після скасування цих судових рішень вона звернулась до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 243,1 кв. м та земельну ділянку під будинком площею 0,06 га.

У процесі збирання необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом документів їй стало відомо про те, що на даний час спірний будинок зареєстровано на праві власності за іншою особою - відповідачем ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10766, виданого 29 вересня 2016 року, та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10767, виданого 29 вересня 2016 року.

Вважала, що електронні торги, що відбулися 08 червня 2016 року, проведені з грубим порушенням її прав як спадкоємця, який прийняв спадщину, належне їй спадкове майно вибуло з її володіння без її волі в результаті протиправних дій іншого спадкоємця - відповідача ОСОБА_3, який оформив право власності на спірний будинок лише на себе та за договором з ПАТ "Ощадбанк" передав його в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Посилаючись на указані обставини, порушення її прав як співвласника спірного житлового будинку, позивачка просила суд:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку спадкового майна, а саме, на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсними електронні торги від 08 червня 2016 року з реалізації указаного житлового будинку та земельної ділянки під ним; протокол проведення електронних торгів №173479 від 08 червня 2016 року; акт про проведення електронних торгів від 02 липня 2016 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10766, видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т. Л. від 29 вересня 2016 року; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10767, видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т. Л. від 29 вересня 2016 року;

- виключити із відповідного реєстру прав власності на нерухоме майно записи №16656214 та №16655751 від 29 вересня 2016 року;

- витребувати з незаконного володіння відповідача ОСОБА_4 та передати позивачці спірний житловий будинок.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку спадкового майна, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними електронні торги від 08 червня 2016 року з реалізації указаного житлового будинку та земельної ділянки під ним, протокол проведення електронних торгів №173479 від 08 червня 2016 року, акт про проведенні електронні торги від 02 липня 2016 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10766 видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т. Л. від 29 вересня 2016 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10767, видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т. Л. від 29 вересня 2016 року.

Витребувано з незаконного володіння відповідача ОСОБА_4 та передано власникові ОСОБА_1 1/2 спірного житлового будинку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, після смерті свого батька ОСОБА_5 вчинила всі необхідні дії для прийняття спадщини, а саме вона на час відкриття спадщини і протягом двох років після цього була зареєстрована і проживала в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, вона в силу вимог ст. 548 ЦК У PCP (1963 року) набула права на спадкове майно, тому за нею слід визнати право власності на 1/2 частку спадкового майна, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, рішення, на підставі яких ОСОБА_3 належав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, скасовані, тому відповідно слід визнати недійсними електронні торги від 08.06.2016 року з реалізації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 243,1 кв.м., житловою площею 160,4 кв.м. та земельної ділянки під ним, протокол проведення електронних торгів №173479 від 08.06.2016 року, Акт про проведенні електронні торги від 02.07.2016 року, Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10766 видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т.Л. від 29.09.2016 року, Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №10767.

Спірний будинок вибув з володіння ОСОБА_1 не з її волі, таким чином позивачка має право на відновлення свого права шляхом витребування від добросовісного набувача, яким є ОСОБА_4

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 06 червня 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходи в з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спадкове майно - на житловий будинок АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають в силу недоведеності та безпідставності, оскільки позивач не має майнових прав на спірний будинок, оскільки після смерті ОСОБА_5 мала можливість набути лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на момент смерті (право на будинок чи будівельні матеріали до проведення його добудови чи реконструкції, якого в даний час не існує) .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2018 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 06 червня 2018 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Шевченківського районного суду м. Чернівці справу № 727/7092/17.

У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просив суд рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач після смерті свого батька ОСОБА_5 вчинила всі необхідні дії для прийняття спадщини та є такою, що в силу вимог ст. 548 ЦК УРСР набула права на спадкове майно - на Ѕ частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 243,1 кв. м., житловою площею 160,4 кв.м.

Судді Яремко В.В. та Одинак О.О. приймали участь у розгляді справи колегією суддів Апеляційного суду Чернівецької області у справі № 2-2557/2004 та № 2-3656/07 та висловлювали свою думку при ухваленні рішень вказаних справах та прийшли до висновку, що ОСОБА_1 мала підстави наявності права на спадкове майно, спірний будинок, який є предметом даного позову у даній справі. Однак, за результатами розгляду даної справи, вказані судді прийшли до протилежного висновку, що ОСОБА_1 не набула право власності, що свідчить про їх упередженість та непослідовність.

Доводи інших у часників справи

Відзив ДП "СЕТАМ" на касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач не довів та не надав доказів на підтвердження того, що в ході проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна спірного житлового будинку відбулось порушення порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та що ці порушення вплинули на результат торгів. Окрім того, ОСОБА_4 набув спірне нерухоме майно за відплатним договором, він є добросовісним набувачем, набуте ним майно передане у порядку, встановленому для виконанням судових рішень.

Відзив ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернівецьке обласне управління на касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1 не вправі претендувати на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, так як спадкодавець визначила спадкоємців за заповітом - ОСОБА_3, що виключає спадкування за законом.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_8 та ОСОБА_5, що підтверджується копіями паспорта, свідоцтва про народження, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, свідоцтвами про розірвання шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чернівці померла мати позивача ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернівці помер її батько ОСОБА_5 . що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( том 1, а.с.22).

З довідки КЖРЕП-5 встановлено, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, разом зі спадкодавцем проживали його син і донька, тобто відповідач ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 ( том 1, а.с.23).

Після смерті свого батька ОСОБА_5 ОСОБА_1 вчинила всі необхідні дії для прийняття спадщини, а саме вона на час відкриття спадщини і протягом двох років після цього була зареєстрована і проживала в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1,

На підставі рішень Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2004 року у цивільній справі №2-2557/2004 та від 04 грудня 2007 року у цивільній справі № 2-3656/07 ОСОБА_3 набув право власності на цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Шляхом реалізації предмета іпотеки вимоги АТ "Ощадбанк" щодо стягнення з ОСОБА_3 боргів за виконавчим листом №2-1038/2012 у розмірі 396451,45 грн. задоволені.

08 червня 2016 року відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна - предмета іпотеки житлового будинку по АДРЕСА_1 ( том 1, а.с.50).

Результати електронних торгів були оформлені протоколом проведення електронних торгів №173479 та переможцем торгів за протоколом визначено ОСОБА_4, визначено ціну продажу - 752 458,00 грн.

За результатами електронних торгів був складений Акт про проведенні електронні торги від 02 липня 2016 року, видані: свідоцтво про придбання нерухомого майна (будинку) з прилюдних торгів №10766 видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т.Л. від 29 вересня 2016 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна (земельної ділянки) з прилюдних торгів №10767, видане приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Пентелюк Т.Л. від 29 вересня 2016 року, запис про які було внесено в Реєстр прав власності на нерухоме майно №16656214 та №16655751 від 29 вересня 2016 року ( том 1, а.с.50-52).

В подальшому, рішення на підставі яких ОСОБА_3 на праві власності належав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 були скасовані, зокрема:

- рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 27 грудня 2016 року у цивільній справі №2-2557/2004 було скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2004 року ( т.1, а.с.36-43);

- рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2017 року у цивільній справі № 2-3656/07 було скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 грудня 2007 року (т.1, а.с.44-49).

Зі змісту копії технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 з поверховим та схематичним планом, який виготовлено у 2004 році, тобто вже після смерті спадкодавця ОСОБА_5 вбачається, що спірний будинок був одноповерховим з мансардою площею 146 кв. м. (том 1, а.с.31-34)

Зі змісту копії свідоцтва про право власності від 29 вересня 2016 року, виданого на ім`я ОСОБА_4 вбачається, що площа спірного житлового будинку складає 243,10 кв. м, в т.ч. житлова площа - 160, 40 кв. м. (том 1, а.с.51)

Згідно договору на забудову земельної ділянки від 01 липня 1966 року було Згідно договору на забудову земельної ділянки від 01 липня 1966 року ( том 1, а.с. 28-30) було передбачено будівництво будинку житловою площею 46,1 кв.м.

Під час розгляду справи № 2-3656/07 ОСОБА_3 стверджував, що у 2004 році ступінь готовності спірного будинку складала 88%, а станом на 2007 рік будівництво будинку ним завершено, внаслідок чого загальна площа житлового будинку стала 234,1 кв. м, в т.ч. житлова - 160,4 кв. м.

Під час розгляду цивільної справі №2-2557/2004 за позовом ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, судами було встановлено, що за життя батьків позивача та відповідача ними було побудовано житловий будинок площею 113 кв. м, який за рішенням Ленінського районного суду м. Чернівці від 26 червня 1975 року було поділено між батьками.

Вказаних тверджень позивачкою та її представниками не спростовано.

Доказів наявності дозволів на будівництво чи реконструкцію спірного будинку більшої площі її батькові ОСОБА_5 до моменту відкриття спадщини позивач судам не надала.

Право власності на спірний будинок у теперішньому стані у відповідача ОСОБА_3 виникло на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 грудня 2007 року у цивільній справі № 2-3656/07 (том 1, а.с. 44-45), яке рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2017 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спадкове майно - на житловий будинок АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають в силу недоведеності та безпідставності, оскільки позивач не має майнових прав на спірний будинок, так як, після смерті ОСОБА_5 позивач мала можливість набути лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на момент смерті (право на будинок чи будівельні матеріали до проведення його добудови чи реконструкції, якого в даний час не існує) .

До вказаного висновку, суд апеляційної інстанції дійшов на підставі того, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя одноосібно набув у власність спірний житловий будинок загально площею 243,10 кв. м, в т.ч. житлова площа - 160, 40 кв. м. та технічним станом на час пред`явлення ОСОБА_1 позову, який був у стані незавершеного будівництва.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції зважаючи на наступне.

Судами вірно встановлено, що предметом спору є житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 243,1 кв. м в т. ч. житловою площею 160, 4 кв. м, який як вважає позивачка є спадковим майном, що за життя належало спадкодавцеві ОСОБА_5 .

Право власності на житловий будинку ОСОБА_5 за час його життя, виникло під час дії Закону України "Про власність" (697-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про власність" громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Під час розгляду цивільної справі №2-2557/2004 судами було встановлено, що за життя ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (батьків позивача та відповідача) ними було побудовано житловий будинок площею 113 кв. м, який за рішенням Ленінського районного суду м. Чернівці від 26 червня 1975 року було поділено між подружжям (батьками позивача) .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернівці помер батько позивача - ОСОБА_5 .

Спірні правовідносини з приводу спадкування вищезазначеного будинку виникли під час дії ЦК УРСР (1540-06) 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

До складу спадщини увійшла частка житлового будинку АДРЕСА_1 у вигляді та розмірі, який існував на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

На момент відкриття спадщини, разом зі спадкодавцем проживали його син і донька, тобто відповідач ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1, які мають право на Ѕ частку спадкового майна кожний.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, після смерті свого батька ОСОБА_5 вчинила всі необхідні дії для прийняття спадщини та прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, вона в силу вимог ст. 548 ЦК У PCP (1963 року) набула права на спадкове майно.

Право на оформлення своїх спадкових прав на частку у спірному житловому будинку після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не реалізувала.

Натомість, відповідач ОСОБА_9 на підставі рішень Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2004 року у цивільній справі №2-2557/2004 та від 04 грудня 2007 року у цивільній справі № 2-3656/07 набув право власності на цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальної площі 243,1 кв.м. та житлової площі 160,4 кв.м. Згодом, вказані судові рішення були скасовані судами, а у визнанні права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 було відмовлено.

Відповідно до ст. 331 ЦК України ( 2004 року) право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що спірний житловий будинок, який існував на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 припинив своє існування як об`єкт, оскільки після смерті ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_3 на основі попереднього будинку побудував та створив новий об`єкт, що призвело до значного збільшення загальної площі будинку до 243,10 кв.м.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, після смерті ОСОБА_5 спірний житловий будинок припинив своє існування у первісному вигляді, увійшовши до складу новоствореного житлового будинку загальної площі 243,10 кв. м.

Спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, після його перебудови на основі житлового будинку, який існував на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 - став іншим нерухомим об`єктом загальною площею 243,1 кв.м. та житловою площею 160,4 кв.м.

Відповідно і частка спірного житлового будинку, право на яку, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, має ОСОБА_1, саме у розмірі, який існував на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, припинила існувати, увійшовши до новоствореного майна після перебудови, добудови ОСОБА_3 спірного житлового будинку після смерті спадкодавця.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку відносно того, що право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину спірного житлового будинку, житлова площа якого збільшилась після смерті спадкодавця ОСОБА_5 шляхом створення нового об`єкту, який існував у розмірі та вигляді на час звернення до суду, ОСОБА_1 в порядку ст. 548 ЦК УРСР не набула.

Своє порушене право на частку спадкового майна - спірного житлового будинку, що існувало на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, яке припинило своє існування через добудову та перебудову ОСОБА_3 спірного житлового будинку після смерті спадкодавця, позивач не позбавлена права захистити іншим шляхом, зокрема шляхом компенсації вартості належної її частки у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 від відповідача, який на основі житлового будинку у попередньому стані збільшив площу спірного житлового будинку, як новостворене.

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що позивач після смерті свого батька ОСОБА_5 є такою, що в силу вимог ст. 548 ЦК УРСР набула права на спадкове майно - на Ѕ частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 243,1 кв. м., житловою площею 160,4 кв.м. не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Доводи касаційної скарги відносно того, що судді Яремко В.В. та Одинак О.О., які входили до складу колегії суддів Апеляційного суду Чернівецької області у справі № 2-2557/2004 та № 2-3656/07 та у даній справі, при ухваленні рішень висловлювали протилежну думку висловленій у даній справі не заслуговують на увагу, оскільки предмет розгляду справ № 2-2557/2004 та № 2-3656/07 не тотожний предмету розгляду даної справи, а тому правовий висновок про наявність підстав для визнання права власності за ОСОБА_1 на частку спірного житлового будинку були висловлені тільки в даній справі.

Отже, вказані доводи касаційної скарги правильності висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, фактично зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України (у редакції станом на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.