Постанова

Іменем України

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 234/17635/16-ц

провадження № 61-14847св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - керівник Краматорської місцевої прокуратури Донецької області,

відповідачі: Краматорська міська рада Донецької області, Слов`янська міська рада Донецької області, ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Краматорської міської ради Донецької області на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року в складі судді: Демидової В. К., та постанову апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2018 року в складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Папоян В. В., Гапонова А. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року керівник Краматорської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави до Краматорської міської ради, ОСОБА_1, Слов`янської міської ради, про визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Краматорської міської ради від 22 квітн 2015 року № 48/VI-104 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду, створеного Краматорською міською радою у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій із земель територіальної громади Краматорської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 (землі колишнього КСП "Ясногірський") земельна ділянка орієнтовною площею 88,2700 га.

В ході розробки проекту землеустрою Управлінням містобудування та архітектури Краматорської міської ради від 27 січня 2016 року № 18-21/28 на адресу ТОВ "ЗЕМЕКСПЕРТ" надійшов лист про те, що відповідно до плану зонування території міста Краматорська, затвердженого рішенням міської ради від 12 березяня 2014 року №36/VI-59 та відповідно до генерального плану території м. Краматорська, затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 30 січня 2013 №23/VI-ІІ, земельна ділянка площею 88,2684 га поблизу АДРЕСА_1 розташована в зоні резервних селітебних територій і призначена для розміщення житлових будинків, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування та комунальних об`єктів. Відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за вказаною адресою суперечить містобудівній документації.

Рішенням Краматорської міської ради від 30 березня 2016 року № 6/VII-179 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства" ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації.

На засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, архітектури, будівництва від 23 березня 2016 року при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, було прийнято рішення про відкладення розгляду проекту та рекомендовано провести добровільну державну експертизу землевпорядної документації.

Втім, згідно з підпунктом 1.2 пункту 2 Рішення Краматорської міської ради від 27 квітня 2016 року №7/VII-233 "Про внесення змін до окремих рішень міської ради щодо регулювання земельних відносин" ОСОБА_1 повторно надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду, створеного Краматорською міською радою у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій із земель територіальної громади Краматорської міської ради за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 88,2700 га.

Рішенням Краматорської міської ради від 25 травня 2016 року № 9/VII-261 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду, створеного Краматорською міською радою у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (землі колишнього КСП "Ясногорівський") за адресою: АДРЕСА_1 площею 88,2684 га (кадастровий номер 1412900000:04:000:2335), та вказану земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_1 на 7 років.

В подальшому рішенням Краматорської міської ради від 22 червня 2016 року №11/VII-302 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення" за заявою ОСОБА_1 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для визначення розмірі орендної плати за земельну ділянку загальною площею 88,2684 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з яким нормативна грошова оцінка якої склала 2305524,10 грн.

18 липня 2016 року між Краматорською міської радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №1, згідно з яким ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку, площею 88, 2684 га кадастровий номер 1412900000:04:000:2335 строком на 7 років. Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Слов`янською міською радою за індексним № 30590720 від 22 липня 2016 року.

Прокурор вказував, що Краматорська міська рада в супереч вимогам частини 3 статті 123 Земельного кодексу України прийняла рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, місцезнаходження якої не відповідає містобудівній документації. Краматорською місцевою радою не з`ясовано наявність у ОСОБА_1 техніки для обробки землі, а також справжність волевиявлення ОСОБА_1 для створення фермерського господарства. Станом на 01 жовтня 2016 року ОСОБА_1 у встановленому порядку фермерське господарство не створене. Отже, рішення Краматорської міської ради від 27 квітня 2016 року №7/VII-233 "Про внесення змін до окремих рішень міської ради щодо регулювання земельних відносин" в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства є незаконним. Рішення Краматорської міської ради щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 1412900000:04:000:2335, прийняті в подальшому є також незаконними.

Прокурор просив:

визнати незаконним та скасувати підпункт 1.2 пункту 2 Рішення Краматорської міської ради від 27 квітня 2016 року №7/VII-233 "Про внесення змін до окремих рішень міської ради щодо регулювання земельних відносин";

визнати незаконним та скасувати рішення Краматорської міської ради від 25 травня 2016 року №9/VII-261 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства";

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 1 від 18 липня 2016 року;

скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки №1 від 18 липня 2016 року за індексним № 30590720 від 22 липня 2016 року;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути Краматорській міській раді земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 88,2684 га кадастровий номер 1412900000:04:000:2335;

стягнути з Краматорської міської ради, ОСОБА_1, Слов`янської міської ради на користь прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 6890 грн, сплачений при поданні позову.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2018 року, позов керівника Краматорської місцевої прокуратури задоволено.

Визнано незаконним та скасовано підпункт 1.2 пункту 2 Рішення Краматорської міської ради від 27 липня 2016 року №7/VII-233 "Про внесення змін до окремих рішень міської ради щодо регулювання земельних відносин".

Визнано незаконним та скасовано рішення Краматорської міської ради від 25 травня 2016 року №9/VII-261 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства".

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 1 від 18 липня 2016 року.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 1 від 18 липня 2016 року за індексним № 30590720 від 22 липня 2016 року.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Краматорській міській раді земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 88,2684 га кадастровий номер 1412900000:04:000:2335.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 88,2700 га в АДРЕСА_1 кадастровий номер 1412900000:04:000:2335 не відповідає містобудівній документації. Також суд погодився із доводами позивача з приводу того, що в проекті землеустрою вказаної земельної ділянки вже зроблені висновки про те що спірна земельна ділянка розташована в зоні резервних селітебних територій і призначена для розміщення житлових будинків, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування та комунальних об`єктів. Про порушення закону громадянин ОСОБА_1 був обізнаний та фактично майно яке останній отримав у користування було набуте незаконно, оскільки при ухваленні рішення про затвердження проекту землеустрою не було відповідного погодження територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та сам проект землеустрою не відповідає містобудівній документації. Визнання недійсним договору, згідно з яким орендодавець отримав у користування майно від держави, і подальше позбавлення особи права користування цим майном на підставі того, що порушення закону мали місце як збоку державного органу та і з боку громадянина ґрунтується на законі. Факт не дотримання порядку отримання земельної ділянки у користування з боку ОСОБА_1 та невідповідності проекту землеустрою містобудівній документації не спростований жодними належними та допустимими доказами.

Аргументи учасників справи

У лютому 2018 року Краматорська міська рада Донецької області подала касаційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог керівника Краматорської місцевої прокуратури відмовити в повному обсязі. При цьому, посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що обов`язковою передумовою звернення до суду є порушення іншою стороною законних прав та інтересів особи, що звертається з відповідним позовом. Однак, оскільки жодних прав та інтересів держави під час прийняття оспорюваних рішень Краматорська міська рад не порушувала, то у позивача відсутні підстави для звернення до суду у зв`язку з відсутністю предмету спору. Підстави для застосування норм статті 21 ЦК України відсутні також і тому, що під час прийняття оспорюваних рішень та укладання договору оренди Краматорською міською радою інтереси територіальної громади міста Краматорська не порушено. Норма статті 123 ЗК України не визначає обов`язку місцевих рад під час розгляду заяв громадян про надання дозволу на відведення земельної ділянки відмовляти в наданні такого дозволу у разі невідповідності місця розташування земельної ділянки містобудівній документації. Зі змісту статті 123 ЗК України вбачається, що місцева рада лише може відмовити в наданні дозволу. Таким чином, з урахуванням норми частини третьої статті 123 ЗК України, Краматорською міською радою вимоги цієї статті не порушено, не порушені й інтереси громади міста. За відсутності доказів порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель відсутні будь-які правові підстави для застосування судами попередніх інстанцій таких наслідків: а) визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

У квітні 2018 року керівник Краматорської місцевої прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

У травні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржені рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю судових рішень. Вказує, що відсутні підстави для задоволення позову прокурора.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що 12 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 520 га в м. Краматорськ, поблизу села Білокузьминівка та АДРЕСА_1. ОСОБА_1 має кваліфікацію спеціаліста вченого агронома та стаж роботи за спеціальністю.

Рішенням Краматорської міської ради від 22 квітня 2015 року №48/VI-104 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для ведення фермерського господарства" надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства у разі належності земель до територіальної громади Краматорської міської ради за адресою м. Краматорськ, поблизу села Білокузьминівка та АДРЕСА_1

Рішенням Краматорської міської ради від 30 березня 2016 року № 6/VII-179 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства" відмовлено в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 із земель резервного фонду, створеного Краматорською міською радою у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації.

Рішенням Краматорської міської ради від 27 квітня 2016 року №7/VII-233 "Про внесення змін до окремих рішень міської ради щодо регулювання земельних відносин" вирішено про внесення змін до рішення від 22 квітня 2015 року №48/VI-104 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для ведення фермерського господарства" та надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду, створеного Краматорською міською радою у процесі приватизації земель держаних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій із земель територіальних громад Краматорської міської ради за адресою м. Краматорськ, поблизу с. Білокузьминівка та поблизу АДРЕСА_1 орієнтовною площею 88,2700 га.

Рішенням Краматорської міської ради від 25 травня 2016 року №9/VII-261 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства" яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 із земель резервного фонду, створеного Краматорською міською радою у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій за адресою АДРЕСА_1 площею 88,2700га. кадастровий номер 1412900000:04:000:2335, без права забудови земельної ділянки /а.с. 127/.

Рішенням Краматорської міської ради від 22 червня 2016 року № 11/VII-302 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для визначення розміру орендної плати за земельну ділянку загальною площею 88,2684га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1

18 липня 2016 року між Краматорською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди відведеної на місцевості земельної ділянки за кадастровим номером 1412900000:04:000:2335, площею 88,2684 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 терміном на сім років, та 22 липня 2016 року вказана земельна ділянка передана орендарю. Право оренди земельної ділянки зареєстровано Слов`янською міською радою за індексним № 30590720 від 22 липня 2016 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 у справі № 628/775/18 (провадження № 14-511цс19) зазначено, що "можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV слід дійти висновку про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, земельні спори, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, підвідомчі господарським судам. 26 вересня 2014 року наказом ГУ Держземагентства у Харківській області № 2305-СГ ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку, на підставі якого між ним і ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону № 973-IV (973-15) . Після державної реєстрації цього договору відповідачем засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації (09 вересня 2016 року), а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19) зроблено висновок, що "спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Тобто якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства. Така позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 12 грудня 2018 року у справах №704/29/17-ц (провадження №14-495цс18) і № 388/1103/16-ц (провадження №14-419цс18)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 626/1055/17 (провадження № 14-399цс19) вказано, що "відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і прокурором, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням інтересів держави у сфері розпорядження ділянками державної та комунальної власності, треба розглядати за правилами господарського судочинства (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц (провадження № 14-495цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц (провадження № 14-419цс18). Проте, якщо на час звернення з позовом для вирішення спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстроване, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц (провадження № 14-407цс18); від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17 (провадження № 14-296цс19), від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц (провадження № 14-371цс19)".

У справі, що переглядається, оспорюваними рішеннями надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку комунальної власності загальною площею 88,2684 га на підставі Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) . На виконання оспорюваних рішень 18 липня 2016 року між Краматорською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1412900000:04:000:2335, площею 88,2684 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 терміном на сім років, та зареєстровано право оренди. Після державної реєстрації права оренди земельних ділянок, ОСОБА_1 засновано фермерське господарство "БУТКО ВІТАЛІЙ", яке 08 вересня 2016 року зареєстроване як юридична особа (том 2, а. с. 25 - 38). Оскільки на час звернення прокурора до суду з позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

У Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що "зміни до ЦПК України (1618-15) , внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: "Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі". Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції".

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, у редакції Закону № 460-IX, роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, щооскаржені рішення слід скасувати та закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 255, 409, 400, 414 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 256 (в редакції, чинній станом з 08 лютого 2020 року), 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Краматорської міської ради Донецької області задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2018 року скасувати.

Провадження у справі № 234/17635/16-ц за позовом керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області до Краматорської міської ради Донецької області, Слов`янської міської ради Донецької області, ОСОБА_1 про визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Повідомити керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року та постанова апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2018 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук