Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Мар`янівська сільська рада Маловиськівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2,

третя особа - державний нотаріус Маловиськівської районної державної нотаріальної контори Ліпінська Світлана Григорівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 року у складі судді Варакіної Н. Б. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом Мар`янівської сільської ради Маловиськівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

У жовтні 2018 року позивач надала уточнену позовну заяву, у якій зазначила, що 18 лютого 2008 року секретарем Мар`янівської сільської ради було посвідчено заповіт її чоловіка ОСОБА_4, згідно якого чоловік заповів все його майно дочці, ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Просила визнати заповіт нікчемним з тих підстав, що у заповіті не зазначено місце його посвідчення, а саме, зазначено село Мар`янівка Маловиськівського району Кіровоградської області, не вказано за якою адресою було посвідчено заповіт. Крім того, секретар сільської ради, який посвідчив заповіт, не був наділений повноваженнями, оскільки на час посвідчення заповіту існували приватні та державні нотаріуси.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мар`янівської сільської ради, ОСОБА_2, третя особа Державний нотаріус Маловисківської районної державної нотаріальної контори Ліпінської С. Г. про визнання заповіту нікчемним відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що заповіт складений з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, а саме, у письмовій формі із зазначенням часу та місця (село Мар`янівка Маловисківського району, Кіровоградської області) його укладення, прочитаний заповідачем вголос та підписаний, належним чином посвідчений уповноваженою особою, особа заповідача та її дієздатність секретарем сільської ради встановлена, а тому правові підстави для визнання його нікчемним відсутні.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оспорюваний заповіт здійснений з порушеннями, а саме: форма заповіту не відповідає вимогам нормативно-правових актів та підзаконним актам (не зазначено місце і час складання заповіту, вільні місця не прокреслені); порушено порядок реєстрації заповіту (реєстрація відбулася через місяць після посвідчення), заповіт посвідчив секретар Мар`янівської сільської ради, який не мав такого права, оскільки був нотаріус, який обслуговував Маловисківський район Кіровоградської області, в тому числі с. Мар`янівка). Не застосовані правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду.

Позиція інших учасників справи

У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якій просить рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 рокузалишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 надала до Верховного Суду пояснення та міркування щодо відзиву на касаційну скаргу, у яких просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано справу № 404/5827/18 із суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року відмовлено.

У серпні 2019 року справа № 404/5827/18 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 18 лютого 2008 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право, заповів дочці -

ОСОБА_2 Заповіт посвідчений секретарем Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Жабко О. І., зареєстрований в реєстрі за № 122.

Рішенням Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 19 квітня 2006 року на Жабко О. І. покладені обов`язки по вчиненню нотаріальних дій.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (частина перша статті статті 1257 ЦК України).

На дату складення оспорюваного заповіту вимоги до його форми та порядку посвідчення були визначені главою 85 книги шостої ЦК України (435-15) та Законом України "Про нотаріат" (3425-12) .

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Доводи касаційної скарги про те, що в заповіті не зазначено місце і час складання заповіту є безпідставними, оскільки в заповіті вказано, що він складений у с. Мар`янівка, Маловисківського району, Кіровоградської області 18 лютого 2008 року, заповіт прочитано вголос і підписано власноруч гр. ОСОБА_4 в 15 год. 10хв. (арк. спр. 6).

За змістом статті 37 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, чинній на час посвідчення заповіту) право посвідчувати заповіти у сільських населених пунктах надано уповноваженим посадовим особам органів місцевого самоврядування.

Статтею 1251 ЦК України також передбачено, що у разі відсутності у населеному пункті нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Установивши, що оспорюваний заповіт відповідає вимогам закону щодо змісту та форми, посвідчений секретарем Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Жабко О. І., який є уповноваженою на те особою органу місцевого самоврядування, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, які б могли свідчити про нікчемність заповіту та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про те, що судом не перевірено дотримання вимог щодо реєстрації заповіту необґрунтовані, оскільки за змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обставини щодо реєстрації заповіту не були зазначені ОСОБА_1 в позовній заяві, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави щодо їх перевірки.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про незастосування правових позицій викладених у постановах Верховного суду від 18 жовтня 2018 року справа № 756/10774/16 провадження № 61-26831св18, від 13 грудня 2018 року справа № 204/1905/16-ц провадження № 61- 25376св18, від 13 березня 2019 справа № 388/281/17 провадження № 61-37565ск18, від 05 грудня 2018 року справа № 460/58/15-ц провадження № 61-19349св18, оскільки судові рішення ухвалені за різних фактичних обставин.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до статті 410 ЦПК України (в редакцій, чинній станом на 07 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 410 (в редакцій, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2019 та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без змін.