Постанова
Іменем України
17 червня2020 року
м. Київ
справа № 130/2158/17
провадження № 61-47562св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Жмеринська міська державна нотаріальна контора,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2018 року у складі судді Заярного А. М. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Жмеринської міської державної нотаріальної контори, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання дій державного нотаріуса протиправними.
Позов мотивований тим, що 07 жовтня 2015 року державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л. С. був посвідчений договір купівлі-продажу, реєстровий номер 2-1524, згідно якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 придбав належний позивачу житловий будинок загальною площею 440,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 236 500,00 грн.
Також 07 жовтня 2015 року державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л. С. був посвідчений договір купівлі-продажу, реєстровий номер 2-1519, згідно якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 придбав належну позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 21 000,00 грн.
Позивач вважає дії державного нотаріуса протиправними та незаконними, так як нотаріус був зобов`язаний відмовити в посвідченні вказаних договорів купівлі - продажу, оскільки було використано звіти про оцінку майна, де вартість майна знижена приблизно в п`ять разів, здійснені неналежним оцінювачем, звіти не відповідають вимогам статті 172 Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , постанові КМУ №231 від 04 березня 2013 року (231-2013-п) "Про деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства".
З урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії державного нотаріуса Жмеринської державної нотаріальної контори при посвідченні договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2015 року реєстровий номер 2-1524, згідно якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 придбав належний позивачу житловий будинок загальною площею 440,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 236 500,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2018 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Жмеринської міської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, про визнання дій державного нотаріуса протиправними, відмолено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус може бути відповідачем у справах цієї категорії лише в разі оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства як спір про право. Таким чином, позивачем обрано не правильний спосіб захисту свого права.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Жмеринської міської державної нотаріальної контори, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, про визнання дій державного нотаріуса протиправними, відмовлено.
Судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи, залишено за позивачем.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно положенням статті 50 ЗУ "Про нотаріат" та статті 5 ЦПК України ОСОБА_1 має право оскаржувати дії нотаріуса та просити суд визнати їх протиправними. Помилковим є посилання суду першої інстанції на пункт 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , оскільки предметом спору є неправомірність дій нотаріуса, а не недійсність правочину. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів тих обставин, що державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л. С. при посвідченні 07 жовтня 2015 року договору купівлі-продажу житлового будинку між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, були порушені вимоги статей 5, 47, 49 Закону України "Про нотаріат".
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача щодо проведення підготовчого судового засідання, сторони по справі не були повідомленні про дату та час судових засідань, не було в належний спосіб вручено судові повістки.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 130/2158/17 з суду першої інстанції.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
14 квітня 2020 року справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Судами встановлено, що державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал ЛС. 07 жовтня 2015 року були посвідчені договори купівлі-продажу, реєстровий номер 2-1524, згідно якого ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності позивача від 29 вересня 2015 року, продав, а ОСОБА_2 придбав належний позивачу житловий будинок загальною площею 440,9 кв. м в АДРЕСА_1 за ціною 236 500 грн та реєстровий номер 2-1519, згідно якого ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності позивача від 29 вересня 2015 року, продав, а ОСОБА_2 придбав належну позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 21 000 грн.
Згідно звіту про оцінку житлового будинку виконаного ТОВ "АР Консалт" оціночна вартість зазначеного житлового будинку станом на 02 жовтня 2015 року становить 233 173 грн, земельної ділянки - 20 727 грн.
За змістом довіреності від 21 вересня 2015 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 продати за ціну та на умовах на свій розсуд належний йому житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2018 року рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, земельної ділянки та повернення у власність нерухомого майна - задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 07 жовтня 2015 року, посвідчені державним нотаріусом Жмеринської міської державної нотаріальної контори Антал Л.С., реєстровий №2-1524, №2-1519, згідно якого ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності продав, а ОСОБА_2 купив належні ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Повернуто у власність ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просив визнати дії державного нотаріуса протиправними, посилаючись на порушення нотаріусом вимог статей 5, 47, 49 Закону України "Про нотаріат".
Відповідно до частини другої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 2 ЦПК України (в редакції, чинній на момент оскаржених рішень) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України (в редакції, чинній на момент оскаржених рішень) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Тлумачення статті 50 Закону України "Про нотаріат" свідчить, що слід розмежовувати оскарження: (1) нотаріальної дії; (2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; (3) нотаріального акту. При чому для кожного із випадків існують самостійні правові підстави оскарження.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено порушень відповідачем вимог закону.
Доводи касаційної скарги про допущені процесуальні порушення не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення за таких підстав.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У частині другій, четвертій-шостій статті 19 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 130 ЦПК України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, попереднє судове засідання проводиться з метою з`ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення спору. Попереднє судове засідання не є обов`язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження по справі.
Відповідно до пункту 5 частини другої статі 187 ЦПК України (1618-15) , яка діє з 15 грудня 2017 року, при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі постановляється ухвала, в якій зазначається, зокрема дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 вересня 2017 року відкрито провадження у цій справі, призначено судове засідання на 23 жовтня 2017 року. Попереднє судове засідання не призначалось.
Слухання справи неодноразово відкладалось у зв`язку з неявкою сторін.
Згідно до протоколу судового засідання від 23 січня 2018 року суд ухвалив слухати справу у загальному порядку (т. 1 арк. спр.124-126).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення підготовчого засідання.
Доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення позивача судом першої інстанції про дату та час судового розгляду спростовуються матеріалами цивільної справи, в яких міститься рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_1 судової повістки про розгляд справи 21 травня 2018 року (т. 1 арк. спр. 230).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно частини першої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Керуючись статтями 400, 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат