розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Яшан Юлія Борисівна на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2019 року у складі судді: Гарбуз О. А. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина - ОСОБА_3 .

Після смерті дружини звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в подальшому йому було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий банківський вклад в сумі 7 003,70 грн. Крім грошового вкладу, на момент відкриття спадщини, ОСОБА_3 належала Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1 .

З метою реалізації свого спадкового права ОСОБА_1 05 жовтня 2010 року звернувся до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Листом від 23 липня 2018 року, завідуюча Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори повідомила, що після смерті ОСОБА_4, на ім`я ОСОБА_5 (племінник ОСОБА_4 ) було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно яке належало за життя ОСОБА_3, на підставі заведеної 26 січня 2011 року спадкової справи № 28/2011.

Позивач зазначив, що згідно довідки виданої 10 лютого 2011 року Новоукраїнською міською радою, що міститься в спадковій справі, ОСОБА_3 на день своєї смерті проживала та була зареєстрована разом із співмешканцем ОСОБА_1 .Позивач зазначив, що недостовірність інформації в зазначеній довідці, а саме, що ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 проживали як співмешканці, й стала підставою для оформлення спадкових прав на ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, в зв`язку з чим 30 квітня 2013 року із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори Новоукраїнського району звернулася дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_2 .

Позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Новоукраїнської державної нотаріальної контори Шевченко Н. Г. 17 березня 2011 року в спадковій справі № 28/2011, зареєстровано в реєстрі за № 534 на ім`я ОСОБА_5 про спадкування ним Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

В ході розгляду справи позивач збільшив позові вимоги та просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Новоукраїнської державної нотаріальної контори Шевченко Н. Г. 17 березня 2011 року в спадковій справі №28/2011, яке зареєстроване в реєстрі за №534, на ім`я ОСОБА_5 про спадкування ним Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, судові витрати в розмірі 1 409,60 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги у розмірі ј частини житлового будинку, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як спадкоємець постійно проживав разом з дружиною на час відкриття спадщини після її смерті, отже прийняв спадщину, а у зв`язку з видачею ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом порушені спадкові права позивача. Крім того, на час смерті ОСОБА_3 із спадкодавцем проживав і син спадкодавця та який фактично прийняв спадщину, а тому частки є рівними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Яшан Ю. Б., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України (1618-15) наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі зазначає, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеної у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №676/1958/16-ц.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва від 05 жовтня 2012 року він відмовився від прийняття спадщини на Ѕ частки спільного сумісного майна подружжя. В цій заяві зазначено, що зміст статей 60- 64, 69, 70, 72 СК України, статей 368, 370 ЦК України йому роз'яснено. На видачу свідоцтва про право власності на Ѕ частку спільного сумісного майна подружжя, він не претендує. Просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом тільки на грошовий вклад. При цьому нотаріусом було перевірено справжність підпису заявника. Тому, можна дійти висновку, що позивач скористався своїм правом та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї дружини тільки на грошовий вклад в сумі 7 003,70 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі позовних вимог, встановивши, що позивач є особою, який фактично прийняв спадщину, оскільки був чоловіком ОСОБА_3 ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи в суді позивач не порушував питання та не доводив фактичного прийняття ним спадщини.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази за якими встановлювалось фактичне прийняття спадщини після смерті дружини, а також позивач із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не звертався, у шестимісячний строк заява про прийняття спадщини на Ѕ частину спільного сумісного майна подружжя ним подана не була, тому він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 свою частку у спадковому майні отримав (грошовий вклад), а на право на частку спільного сумісного майна подружжя він не претендував, та відмову від прийняття спадщини він не відкликав протягом строку, встановленого для її прийняття, а тому відсутні підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Зазначення в довідці Новоукраїнської міської ради про те, що ОСОБА_3, була зареєстрована зі співмешканцем ОСОБА_1 та у зв`язку цим у подальшому видача ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом не доводить прийняття позивачем спадщини на частину будинку після смерті дружини впродовж шести місяців після її відкриття.

Таким чином, позивач не довів наявності порушення його прав та інтересів як спадкоємця. Наявність порушення його прав як спадкоємця, виникне лише після вирішення питання вступу в спадщину.

В зв'язку з цим відсутні правові підстави для визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про право власності за законом в порядку спадкування.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій невірно визначили початок позовної давності і дійшли помилкового висновку про відмову у застосуванні наслідків спливу позовної давності, незважаючи на те, що позивач достовірно був обізнаний про своє порушене право, проте не заявляв про це, і саме з цього моменту (2011-2012 р.р.) і починається перебіг позовної давності.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_3, вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.10).

Згідно довідки від 24 квітня 2018 року виданої Новоукраїнською міською радою Кіровоградської області ОСОБА_1 1955 року народження, місце проживання якого зареєстровано АДРЕСА_2 про те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 разом із чоловіком ОСОБА_1 (а.с. 11).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, тип реєстрації: реєстрація видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкодавець: ОСОБА_3, спадкоємець: ОСОБА_1, спадкове майно: грошові вклади 7 003,70 грн (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, 10 листопада 1998 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 10 листопада 1998 року було зареєстровано шлюб Новоукраїнським р/в ЗАГС Кіровоградської області, актовий запис № 123. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_3 " (а.с. 18 ).

Згідно відповіді КП "Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 05 липня 2018 року на запит ОСОБА_7 від 04 липня 2018 року про надання інформації про належність нерухомого майна на 01 січня 2013 року, а саме домоволодіння в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 повідомляємо, що згідно Закону України про захист персональних даних із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (4452-17) , від 20 листопада 2012 року № 5491-VI (5491-17) , від 16 травня 2013 року № 245-VII (245-18) , який регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних КП "БМБТІ" не може надати на руки іншій особі інформацію про власника на нерухоме майно не належне йому (а.с. 19).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, тип реєстрації: реєстрація спадкової справи, спадкова справа: 53496416, номер у нотаріуса: 324/2012, спадкодавець: ОСОБА_3 (а.с. 20).

Згідно наданої відповіді завідуючою Новоукраїнською районною державною нотаріальною конторою від 23 липня 2018 року про те, що після смерті ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_4, заведено спадкову справу № 28/2011 від 26 січня 2011 року та 17 березня 2011 року за р. № 534 на ім`я племінника спадкодавця - ОСОБА_5, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно належне сестрі спадкодавця - ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, так як в довідці Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 10 лютого 2011 року № 1442 вказано, що на момент смерті ОСОБА_3 зареєстрована з співмешканцем ОСОБА_1 (а.с. 21).

Ухвалою Новоукраїнського районного суду від 24 вересня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_7 про забезпечення доказів.

Зобов`язано Новоукраїнську державну нотаріальну контору Головного управління юстиції у Кіровоградській області (27100, Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 43), надати суду копії спадкових справ по смерті: ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 );

Забов`язано Новоукраїнський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (27100, Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 55), надати суду копію актового запису про смерть ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Зобов`язано Новоукраїнський районний сектор Державної міграційної служби (27100, Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 4), надати суду відомості про осіб чиє місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно постанови № 3 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07 лютого 2019 року державний нотаріус Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Шевченко Н. Г. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що після смерті ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 заведено спадкову справу № 28/2011 від 26 січня 2011 року на підставі заяви ОСОБА_5 та видане свідоцтво про право на спадщину за законом на майно матері спадкодавця ОСОБА_3 .

Так як на момент видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_5 відповідно до документів, які знаходилися, на той час, у спадковій справі був єдиним спадкоємцем, 17 березня 2011 року на підставі наданих нею правовстановлюючих документів на Ѕ частку житлового будинку, на його ім`я видане свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку за номером в реєстрі 534.

Як вбачається з копії спадкової справи № 324/2012, після смерті ОСОБА_3 до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори, звернувся із заявою про видачу свідоцтва ОСОБА_1 05 жовтня 2012 року державним нотаріусом Шевченко Н. Г. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3, 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її чоловік ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається з: грошових вкладів, а саме компенсаційний рахунок № НОМЕР_3 із залишком вкладу 7 003,70 грн (справа № 396/1797/18, а.с. 59-70).

Як вбачається з копії спадкової справи № 28/2011, після смерті ОСОБА_4 до Новоукраїнської державної нотаріальної контори, звернувся із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області. ОСОБА_4 24 травня 1984 року був спадкоємцем своєї матері, та сестри ОСОБА_5 - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 18 березня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва. 17 березня 2011 року державним нотаріусом Шевченко Н. Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 1984 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є його дядько - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з Ѕ частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за номером АДРЕСА_1 (справа № 396/1797/18, а.с. 40-58).

Як вбачається з копії спадкової справи № 164/2013, після смерті ОСОБА_5 до Новоукраїнської державної нотаріальної контори, звернулась із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області. Із заявами про відмову від прийняття спадщини до Новоукраїнської нотаріальної контори звернулися дружина померлого ОСОБА_8 та син померлого ОСОБА_9 . Свідоцтво про право на спадщину не видане (справа № 396/1797/18, а.с. 31-39).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною другою статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що він є спадкоємцем першої черги після смерті дружини ОСОБА_3, постійно проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого законом не відмовився від спадщини, а тому є таким, що прийняв спадщину після смерті дружини.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , у редакції, чинній на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно довідки від 24 квітня 2018 року виданої Новоукраїнською міською радою Кіровоградської області ОСОБА_1 (1955 року народження, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 разом із своїм чоловіком ОСОБА_1 (а.с. 11).

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Державним нотаріусом Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області 05 жовтня 2012 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку у вказаній частці видане свідоцтво, складається з грошових вкладів з відповідними процентами, що знаходяться у Новоукраїнському ТВБВ "10010/098(№3017) ВАТ "Ощадбанк України" по рахунках: компенсаційний рахунок № НОМЕР_3 із залишком вкладу 7 003,70 грн.

Доводи касаційної скарги про прийняття позивачем спадщини тільки в частині грошового вкладу не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, оскільки діючим законодавством не передбачено часткове прийняття спадщини.

Нерухомість, яка є предметом спору належала померлій на правах особистої приватної власності, оскільки була отримана нею у власність відповідно до договору дарування.

Суд апеляційної інстанції проаналізувавши надані докази, а саме заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не відмовлявся від спадщини.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Надавши належну правову оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 як спадкоємець постійно проживав разом з дружиною ОСОБА_3 на час відкриття спадщини після її смерті, отже прийняв спадщину.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Установивши, що при видачі державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом, не було враховано право позивача як спадкоємця, який фактично прийняв спадщину, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_5 з підстав порушення у зв`язку з його видачею спадкових прав позивача.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якого заявлено у суді першої інстанції, є безпідставними, з огляду на таке.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про порушення свого права позивач дізнався з листа Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори від 23 липня 2018 року, інших доказів на підтвердження того, що позивачу стало відомо раніше про наявність оспорюваного свідоцтва суду сторонами не було надано, внаслідок чого, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем дотримано трирічний строк звернення до суду за захистом своїх прав

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.