розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від

01 червня 2018 року у складі судді Харечка С. П. та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" (далі - ТОВ "Рівнебудтандем") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Рівнебудтандем" від

24 листопада 2016 року оформленого протоколом № 13/16.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ "Рівнебудтандем" створено за рішенням установчих зборів засновників товариства, оформленим протоколом від 29 жовтня 2010 року № 01/10, шляхом перетворення ЗАТ "Рівнебудтандем" у ТОВ "Рівнебудтандем", частки учасників в статутному капіталі товариства пропорційні часткам акціонерів в статутному капіталі ЗАТ "Рівнебудтандем" та складають у ОСОБА_3 - 65,297 %, ОСОБА_4 - 0,913 %, та ОСОБА_5 - 33,79 %. Також зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, який був її чоловіком та батьком неповнолітньої ОСОБА_2 . Після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 в

м. Рівне відбулися загальні збори учасників ТОВ "Рівнебудтандем" за участі

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на яких вирішувалось питання про зменшення статутного капіталу товариства учасника померлого ОСОБА_5 з 33,79 % (22 755,00 грн) до

0,8 % (922,50 грн) у зв`язку з придбанням останнім за життя нерухомого майна товариства на суму 21 832,50 грн в рахунок належної йому частки в статутному фонді, що підтверджується протоколом № 13/07 від 18 травня 2007 року. Вказує, що зборами було прийнято рішення перерозподілити статутний капітал встановивши частку ОСОБА_3 - 80,10 % (96 184,00 грн), ОСОБА_4 - 19,10 % (22 815,00 грн) та померлому ОСОБА_5 - 0,8 % (922,00 грн). Вважає, що вказане рішення загальних зборів порушує її права та права її неповнолітньої дочки ОСОБА_2, як спадкоємців першої черги, оскільки розмір частки її померлого чоловіка незаконно було зменшено іншими учасниками цього товариства.

У зв`язку з викладеним позивач просила визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Рівнебудтандем", оформлене протоколом від

24 листопада 2016 року № 13/16.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що загальні збори товариства проведені

24 листопада 2016 року вважаються повноважними, оскільки проведені за наявності кворуму, тому підстав визнавати недійсним рішення зборів немає. Також зазначено, що згідно протоколу загальних зборів ТОВ "Рівнебудтандем" від 24 листопада

2016 року № 13/16 питання формування статутного капіталу товариством було розглянуте на загальних зборах від 16 травня 2013 року, оформленого протоколом

№ 06/13, згідно якого учасники товариства домовились про зміну часток в статутному капіталі, з чим померлий погодився поставивши свій підпис. Суди обох інстанцій також вказали, що оскільки після смерті ОСОБА_5 питання про можливий вступ його спадкоємців до складу учасників товариства та перерозподіл часток померлого учасника між його спадкоємцями не вирішувалось, тому спадкоємці, маючи право на часту в статутному майні товариства, не мають права оскаржувати рішення товариства, оскільки вони на момент його прийняття не є учасниками товариства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами обох інстанцій належним чином не було встановлено обставин, що мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин. Зокрема вказує, що 24 листопада 2016 року загальними зборами учасників ТОВ "Рівнебудтандем" було прийнято рішення про зменшення статутного капіталу товариства померлого учасника ОСОБА_5 та перерозподілено статутний капітал, яким встановлено його частку в статутному капіталі в розмірі 0,8 %

(922,00 грн). Зазначає, що оспорюване нею рішення, яке було прийняте після смерті учасника товариства ОСОБА_5, до моменту прийняття спадщини, яка відкрилася після його смерті, та отримання спадкоємцями свідоцтв про право власності на частку померлого у статутному капіталі товариства, чим було порушено права його спадкоємців. Також вказувала про те, що суди обох інстанцій не звернули належної уваги на те, що цивільне законодавство передбачає спадкування спадкоємцем права спадкодавця лише на частку в статутному капіталі товариства, після одержання якої спадкоємець набуває переважне право на вступ в товариство, а у випадку відмови у вступі до товариства, йому видається частка в майні у грошовій або натуральній формі відповідно до частки в статному капіталі. Звертає увагу на те, що рішення загальних зборів учасників товариства не є договором, а тому часткова оплата ОСОБА_5 вартості обладнання, меблів та інвентаря кафе-бару "Кобза" на суму

21 832,50 грн не є належним доказом купівлі вказаних товарів за рахунок акцій акціонера. Крім того зазначає, що вартість вказаного майна згідно акту приймання передачі становить 3 808,09 грн.

Доводи інших учасників справи

У січні 2019 року до суду надійшов відзив ТОВ "Рівнебудтандем" на касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2,у якому вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги є надуманими та безпідставними. Вказано про те, що оспорювані позивачем рішення загальних зборів ТОВ "Рівнебудтандем", які відбулися 24 листопада 2016 року були проведені відповідно до чинного законодавства України, тому воно є законним. Також зазначили про те, що оспорюване позивачем рішення загальних зборів ТОВ "Рівнебудтандем" від 24 листопада 2016 року не порушує ніяких прав позивача та її неповнолітньої дочки, тому доводи касаційної скарги є необґрунтованими та зводяться до незгоди з судовими рішеннями.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Рівненського міського суду Рівненської області.

У грудні 2018 року справу № 569/9355/17 передано до Верховного Суду.

15 квітня 2020 року на підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 1097/0/226-20 справу передано судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно витягу з протоколу №13/07 загальних зборів ЗАТ "Рівнебудтандем" від 18 травня 2007 року загальними зборами постановлено, що на підставі заяви акціонера ОСОБА_5 останньому погоджено продаж кафе-бару "Кобза" за оціночною вартістю в сумі 142 382,50 грн та обладнання, меблів, інвентарю цього кафе в сумі 56 382,00 грн за рахунок вартості належних йому акцій, з відстроченням остаточного розрахунку за обладнання, меблі, інвентар в сумі

34 549,50 грн та розподілено частки акціонерів слідуючим чином: ОСОБА_3 - 97,8 % (65 805,00 грн), ОСОБА_4 - 0,9 % (615,00 грн), ОСОБА_5 - 1,3 % (922,50 грн)

(а. с. 244-245 том 1).

Відповідно до протоколу від 29 жовтня 2010 року № 01/10 створено ТОВ "Рівнебудтандем" шляхом перетворення ЗАТ "Рівнебудтандем" у ТОВ "Рівнебудтандем", зі статутним капіталом 67 342,50 грн. Частки учасників в статутному капіталі товариства розподілено пропорційно часткам акціонерів в статутному капіталі ЗАТ "Рівнебудтандем", та становили: ОСОБА_3 - 65,297 %

(43 972,50 грн), ОСОБА_4 - 0,913 % (615,00 грн) та ОСОБА_5 - 33,79 %

(22 755,00 грн) (а. с. 90-91 том 1). Такий розмір часток погоджено засновниками, про що свідчать їх підписи у вказаному протоколі (а. с. 91 том 1), та внесено до пункту 7.1.1. розділу 7 Статуту ТОВ "Рівнебудтандем", який затверджений установчими зборами засновників товариства (протокол № 01/10 від 29 жовтня 2010 року) та зареєстрований в ЄДР 29 листопада 2010 року (а. с. 96-110 том 1).

Загальними зборами ТОВ "Рівнебудтандем" сформовано статутний капітал товариства в розмірі 119 921,00 грн та розподілено частки засновників у статутному капіталі таким чином: ОСОБА_3 - 80,10 % (96 184,00 грн), ОСОБА_4 - 19,10 %

(22 815,00 грн) та ОСОБА_5 - 0,80 % (923,00 грн), які були оформлені протоколом від 16 травня 2013 року № 06/13 (а. с. 246-247 том 1). Такий розмір часток погоджено засновниками, про що свідчать їх особисті підписи у вказаному протоколі

(а. с. 247 том 1). Засновниками прийнято рішення про внесення змін №2 до Статуту товариства, однак такі зміни в статут не внесено та в ЄДР не зареєстровано.

Загальними зборами ТОВ "Рівнебудтандем" затверджено статутний капітал товариства в розмірі 119 921,00 грн та розподілено частки засновників у статутному капіталі, аналогічно часткам визначеним протоколом № 06/13 від 16 травня

2013 року, які були оформлені протоколом від 20 жовтня 2015 року № 11/15

(а. с. 248 том 1). Засновниками прийнято рішення затвердити зміни №2 до Статуту товариства, підписано засновниками, однак такі зміни в ЄДР не зареєстровано

(а. с. 249 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 02 травня 2016 року серії НОМЕР_1 (а. с. 59, 175 том 1).

За повідомленням приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Бенецької Р. Б. від 22 листопада 2016 року № 134/02-14 щодо померлого ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 08/2018, спадщину після якого прийняли мати ОСОБА_6, дружина ОСОБА_1, дочка ОСОБА_2 (а. с. 207 том 1).

01 листопада 2016 року загальними зборами ТОВ "Рівнебудтандем", оформленими протокол № 12/16, було вирішено запропонувати спадкоємцям учасника товариства ОСОБА_5 викупити меблі та обладнання на суму 34 550,00 грн (а. с. 205 том 1), про що 06 грудня 2016 року направлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідний лист-пропозицію (а. с. 204 том 1).

24 листопада 2016 року ТОВ "Рівнебудтандем" проведено загальні збори товариства, оформлені протоколом №13/16, за участю ОСОБА_3, що володіє 65,797 % статутного капіталу, та ОСОБА_4, що володіє 0,913 % статутного капіталу, на яких вирішено на підставі попередніх одноголосних рішень загальних зборів товариства затвердити слідуючий розподіл статутного капіталу ОСОБА_3 - 80,10 %

(96 184,00 грн), ОСОБА_4 - 19,10 % (22 815,00 грн) та ОСОБА_5 - 0,80 %

(922,00 грн). Учасники зауважили, що оскільки станом на 26 листопада 2016 року зміни до Статуту товариства у формі, відповідно діючого на час їх внесення, були одноголосно схвалені, затверджені, але не зареєстровані, тому запропоновано подати на державну реєстрацію нову редакцію статуту (а. с. 151 том 1).

Статут товариства в новій редакції затверджено загальними зборами учасників товариства, оформленими протоколом від 24 листопада 2016 року № 13/16 та зареєстровано в ЄДР 06 грудня 2016 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13 грудня 2016 року (а. с. 199-203 том 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року

№ 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України (1618-15) наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів.

Відповідно до статті 145 ЦК України та статті 58 Закону України "Про господарські товариства" у редакції, чинній на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників ТОВ "Рівнебудтандем", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

У силу пунктів 2, 3, 7 частини четвертої статті 145 ЦК України, частини п`ятої статті 41 та частини першої статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: внесення змін до статуту товариства; створення та відкликання виконавчого органу товариства; виключення учасника із товариства.

Частиною першою статті 60 цього ж Закону визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 % голосів.

Відповідно до пунктів 10.4.1., 10.4.2. статуту ТОВ "Рівнебудтандем" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Брати участь у загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчого органу, які не є учасниками товариства. З питань визначення основних напрямків діяльності товариства, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу товариства, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. Учасник (його представник, який виключається), в голосуванні участі не бере. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів

Згідно з частиною п`ятою статті 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) та пункті 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) роз`яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства".

Отже, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Відповідно до частини п`ятої статті 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Пунктом 2 частини першої статті 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) судам роз`яснено, що, вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК України, статтями 55, 69 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, у позивача та її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 після смерті

ОСОБА_5, який був учасником вказаного товариства, виникло лише право на частку у статутному капіталі цього товариства, яка належала померлому, а не право на участь у цьому товаристві.

Отже, за наслідками розгляду спору судами попередніх інстанцій не було встановлено порушення процедури скликання загальних зборів, оскільки збори було проведено за участі учасників цього товариства, які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки оспорювані загальні збори товариства проведені 24 листопада 2016 року за наявності кворуму, тому є повноважними, а позивачем не було доведено належними та допустимими доказами жодних правових підстав для визнання рішення загальних зборів недійсними.

Також судами обох інстанцій обґрунтовано було взято до уваги ту обставину, що питання формування статутного капіталу товариством було розглянуте на загальних зборах цього товариства ще 16 травня 2013 року, згідно якого учасники товариства домовились про зміну часток в статутному капіталі, з чим померлий ОСОБА_5 погодився поставивши свій підпис, що свідчить про те, що померлий ОСОБА_5 ще за життя був обізнаний про зменшення його частки у статутному капіталі товариства.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що оспорюваним рішенням загальних зборів учасників товариства були порушені її права та права її неповнолітньої дочки, оскільки ним було зменшено розмір частки померлого учасника товариства

ОСОБА_5, яку вони мали б успадкувати є необґрунтованими та не впливають на законність оскаржуваних судових рішень, оскільки до спадкоємців не може перейти в порядку спадкування право на участь у цьому товаристві, після смерті його учасника, тому проведення загальних зборів іншими учасниками товариства, які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів не може бути підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення.

Крім того, наведені у касаційні скарзі доводи є аналогічними доводам, наведеним в апеляційній скарзі, яким апеляційним судом надана належна оцінка.

Інші наведені доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, 58).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.