розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року у складі судді Єршової Л. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунальної установи "Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька" (далі - КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька") в особі директора - художнього керівника театру ОСОБА_2. про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що 05 серпня 2013 року наказом від 04 вересня 2013 року № 54к він був прийнятий на роботу виконуючим обов`язки завідуючого художньо-постановочною частиною КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька".

Наказом від 29 вересня 2016 року № 75-к ОСОБА_1 прийнятий до КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька" на посаду завідуючого художньо-постановочною частиною з 01 жовтня 2016 року та з ним був укладений контракт строком на 1 рік по 01 жовтня 2017 року.

Наказом від 26 вересня 2017 року № 68-к на підставі додаткової угоди від 26 вересня 2017 року строк дії вищевказаного контракту продовжено на один рік.

Наказом від 04 квітня 2018 року № 42-к йому була оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, яке поставило під загрозу своєчасний випуск прем`єри вистави "Одруження" за п`єсою Миколи Гоголя.

Наказом від 03 травня 2018 року № 55-к йому була оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, яке поставило під загрозу проведення репетиції поточного репертуару "Норовливий".

Він вважає вказані накази незаконними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки він свої службові обов`язки щодо підготовки спектаклів виконав належним чином.

Наказом від 04 травня 2018 року № 56-к дію контракту від 01 жовтня 2016 року щодо його перебування на посаді завідуючого художньо-постановочною частиною було припинено та він був звільнений з даної посади за систематичне невиконання без поважних причин службових обов`язків відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Зазначив, що він надавав директору театру ОСОБА_2 пояснювальні записки, рапорт зі звітом про виконані роботи, але вони не були прийняті до уваги, у зв`язку з чим він вважає, що наказ про звільнення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними та скасувати накази директора-художнього керівника КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька" ОСОБА_2. від 04 квітня 2018 року № 42-к про оголошення ОСОБА_1 догани ; від 03 травня 2018 року № 55-к про оголошення догани і від 04 травня 2018 року № 56-к про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого художньо-постановочною частиною КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька" та припинення контракту від 01 жовтня 2016 року; поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючого художньо-постановочною частиною КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька"; зобов`язати КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька" виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення до моменту поновлення на роботі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач після застосування до нього роботодавцем дисциплінарного стягнення не виправився і знову допустив порушення трудової дисципліни, а тому з додержанням правил й порядку застосування дисциплінарних стягнень (статей 147- 149 КЗпП України), та умов контракту, укладеного з ОСОБА_1, з урахуванням його попередньої роботи, роботодавцем був виданий наказ від 04 травня 2018 року № 56-к, яким з ОСОБА_1 було припинено дію контракту з 05 травня 2018 року та звільнено його з посади завідуючого художньо-постановочною частиною за систематичне невиконання ним без поважних причин службових обов`язків відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходив з того, що судом встановлені неодноразові випадки не виконання (не сумлінного виконання) ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, тобто трудової функції, визначеної посадовою інструкцією, дані обставини є достатньою підставою для припинення дії контракту, укладеного з працівником та звільнення останнього з займаної посади.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на роз`яснення, які містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року № 9 (v0009700-92) , відповідно до яких для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов, зокрема, порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, накази про накладення дисциплінарних стягнень, як і матеріали справи не містять жодного посилання на те, які обов`язки заявник не виконував та в чому полягають ці порушення. Також, для звільнення ОСОБА_1 04 травня 2018 року, останній мав би допустити невиконання своїх обов`язків після винесення догани 03 травня 2018 року, проте матеріали справи не містять відповідних доказів щодо невиконання заявником належним чином своїх обов`язків після винесення догани 03 травня 2018 року.

Суд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що саме з причин неналежного виконання заявником своїх службових обов`язків відбувались затримки з проведенням репетиції, ставився під загрозу своєчасний випуск прем`єри вистави, траплялись ситуації, які загрожували життю та здоров`ю акторів, оскільки суд не вказав в чому саме складається неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, яке порушення трудової дисципліни він зробив, що призвело до вказаних наслідків.

Доводи інших учасників справи

У вересні 2019 року КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька"направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 систематично не справлявся з дорученою йому роботою, не виконував без поважних причин обов`язки, покладені на нього контрактом, що тягло за собою негативні наслідки для театру, зокрема, майнові збитки, зриви запланованих вистав, затримки репетиції вистав та інше. Враховуючи систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин своїх посадових обов`язків, керівництво театру справедливо та обґрунтовано дійшло висновку про звільнення ОСОБА_1 з дотриманням порядку, встановленим законодавством.

Враховуючи викладене, КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька" вважає, що доводи викладені в касаційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах закону, тому слід залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом від 29 вересня 2016 року № 75-к ОСОБА_1 був прийнятий до КУ "Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька" на посаду завідуючого художньо-постановочною частиною з 01 жовтня 2016 року та з ним був укладений контракт строком на 1 рік по 01 жовтня 2017 року. До обов`язку працівника відноситься: сумлінно виконувати свою трудову функцію, що визначена посадовою інструкцією.

Наказом від 26 вересня 2017 року № 68-к строк дії контракту з ОСОБА_1 щодо перебування його на посаді завідуючого художньо-постановочною частиною був продовжений ще на один рік по 01 жовтня 2018 року та між сторонами була підписана додаткова угода до контракту від 26 вересня 2017 року.

Згідно з пунктом 2.1 посадової інструкції, затвердженої директором театру 04 вересня 2013 року, ОСОБА_1, працюючи на посаді завідуючого художньо-постановочною частиною театру, повинен був здійснювати, зокрема: керівництво всім комплексом робіт художньо-постановочної частини театрально-видовищного комплексу; організовувати розроблення та виготовлення декорацій, монтування, проведення вистав (програм), як на стаціонарі, так і під час гастролей та виїздів; складати описи робіт, організовувати силами відповідних фахівців виготовлення макетів, кошторисів і технічної документації, розроблення конструктивних креслень; складати плати і графіки робіт і контролювати їх виконання, тощо.

09 лютого 2015 року директором театру ОСОБА_11 на ОСОБА_1 була складена характеристика, в якій зазначається про його професійний рівень та ділові якості, а саме, що "він не завжди складає описи робіт, конструктивні креслення, а також графіки та плани робіт. Не своєчасно готує заявки на придбання необхідних матеріалів для нових та капітально-поновлених постановок. Не проводить технічну нараду керівників цехів під контролем керівника театру для узгодження та підписання протоколу подальших заходів для організації постановки вистави. Не контролює узгодження та оголошення протоколу з провідними інженерами з охорони праці та пожежної безпеки. З запізненням розробляє кошториси витрат на постанову вистав, сценічні плани декорацій, складає сценічний та технічний опис виготовлення та оформлення. Мало часу приділяє добору кадрів художньо-постановочної частини та обліку робочого часу працівників постановочної частини. Не забезпечує дисципліну та організованість у роботі підлеглих, та не відповідає за додержання норм виробничої санітарії та пожежної безпеки. На критику не реагує. Дисциплінований, в спілкуванні коректний".

07 квітня 2015 року ОСОБА_1 пройшов атестацію. Атестаційною комісією ОСОБА_1 було надано рекомендації щодо усунення недоліків в роботі, а саме: своєчасно складати плани та графіки робіт, кошторисну та технічну документацію, проводити наради з начальниками цехів для узгодження протоколу заходів для організації вистав. При цьому атестаційною комісією ОСОБА_1 було визнано таким, що відповідає займаній посаді за умови усунення зазначених недоліків і виконання рекомендації комісії з повторною атестацією через 1 рік.

З причин неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків (непідготовленої сцени, невідповідності елементів декорацій суто технічним та технологічним вимогам, несвоєчасно підготовленого реквізиту, костюмів тощо) відбувались затримки з проведенням репетицій, ставився під загрозу своєчасний випуск прем`єри вистави, а також траплялись ситуації, що загрожували життю та здоров`ю акторів

Про зазначені випадки працівники театру повідомляли директора шляхом надання доповідних та службових записок (від 09 лютого 2018 року доповідна записка зав. групою ОСОБА_4; від 11 квітня 2018 року доповідна записка заслуженого артиста України ОСОБА_5; від 11 квітня 2018 року службова записка головного інженера ОСОБА_8; від 12 квітня 2018 року службова записка провідних інженерів театру ОСОБА_6, ОСОБА_7. ; від 03 квітня 2018 року доповідна записка асистента режисера ОСОБА_3

Як завідуючий постановочною частиною ОСОБА_1 надавав письмові пояснення щодо викладених у вказаних доповідних та службових записках фактів та зазначав, що затримки з виготовленням реквізиту викликані тим, що режисери з запізненням приймали остаточне рішення по декораціям, він не знав про строки підготовки декорацій, йому не давали чіткої відповіді на його питання щодо строків робіт тощо.

03 квітня 2018 року на адресу керівника театру була подана доповідна асистента режисера ОСОБА_3, в якій повідомлено, що до прем`єри вистави "Одруження" за п`єсою Миколи Гоголя, яка була призначена на 12 квітня 2018 року, не готові елементи декорацій, бутафорії, реквізит та костюми. Така ситуація заважає роботі над виставою та ставить під загрозу її художній рівень та своєчасний запуск".

Як завідуючий постановочною частиною 03 квітня 2018 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо викладених в доповідній фактів, однак причини невиконання ним службових обов`язків були визнані керівництвом театру неповажними.

Наказом від 04 квітня 2018 року № 42-к ОСОБА_1 оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, яке поставило під загрозу своєчасний випуск прем`єри вистави "Одруження" за п`єсою Миколи Гоголя. З цим наказом ОСОБА_1 був письмово ознайомлений 04 квітня 2018 року.

Допитаний в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_3 підтвердив факти, викладені у вищевказаній доповідній записці.

17 квітня 2018 року директором-художнім керівником театру ОСОБА_2 було запропоновано ОСОБА_1 перейти на вакантну посаду техніка 1 категорії, у зв`язку з неналежним виконанням ним своїх посадових обов`язків. Однак від зазначеної пропозиції ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт.

02 травня 2018 року на адресу керівника театру була подана доповідна записка народної артистки України ОСОБА_9 з повідомленням про факт зриву заздалегідь запланованої роботи щодо підтримання у необхідному стані та на відповідному художньому рівні вистави поточного репертуару "Норовливий". У день призначення репетиції, пов`язаної з введенням нових виконавців на окремі ролі, 02 травня 2018року, робочий майданчик (сцена) виявився абсолютно непідготовленим для зазначеної репетиції, що є прямим наслідком безвідповідального відношення до своїх прямих службових обов`язків з боку завідуючого постановочною частиною ОСОБА_1, який повинен був забезпечити обладнання сцени передбаченими елементами сценографічного (декораційного) оздоблення. У зв`язку з чим роботу театру було зірвано з вини ОСОБА_1

ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо викладених в доповідній фактів, однак причини невиконання ним службових обов`язків були визнані керівництвом театру неповажними.

По даному факту, 02 травня 2018 року були надані письмові пояснення начальника монтувального цеху ОСОБА_12 про те, що монтувальним цехом не була підготовлена сцена (елементи сценографічного та декораційного оздоблення) для запланованої репетиції вистави "Норовливий" у зв`язку з тим, що керівник художньо-постановочної частини ОСОБА_1 не довів до його відома про заплановану на цей день репетицію і не зазначив її у плані роботи на тиждень.

Наказом від 03 травня 2018 року № 55-к ОСОБА_1 оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, що поставило під загрозу проведення репетиції поточного репертуару "Норовливий". З вказаним наказом ОСОБА_1 був письмово ознайомлений 03 травня 2018 року.

03 травня 2018 року на адресу керівника театру була подана доповідна записка заступника директора театру по роботі з глядачами ОСОБА_10 з повідомленням про зрив випуску вистави "За двома зайцями" через безвідповідальне відношення ОСОБА_1 до своїх обов`язків і не проведення у достатньому обсязі роботи з декораційного оздоблення сцени.

04 травня 2018 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо викладених в доповідній фактів, однак причини невиконання ним службових обов`язків були визнані керівництвом театру неповажними.

Крім того, 04 травня 2018 року ОСОБА_1 подав директору театру ОСОБА_2 письмовий рапорт, в якому зазначив, що робочі стосунки з нею не складаються з причини її відмови вести професійних діалог, а з його допомогою робота з поліпшення стану сценічної частину театру триває постійно.

Позивач не є членом профспілки.

Наказом від 04 травня 2018 року № 56-к з ОСОБА_1 було припинено дію контракту з 05 травня 2018 року та звільнено його з посади завідуючого художньо-постановочною частиною за систематичне невиконання ним без поважних причин службових обов`язків відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Зі змістом наказу ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис в день його видання.

З 12 червня 2018 року по 25 червня 2018 року Головним управлінням державної служби з питань праці в Одеській області було проведено інспекційне відвідування театру, за результатом чого складено акт від 25 червня 2018 року № ОД395/607/АВ перевірки додержання вимог законодавства про працю, зокрема і щодо звільнення ОСОБА_1 з посади за систематичне порушення службових обов`язків. Порушень з боку театру з питання звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України перевіркою виявлено не було.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачен статтями 147- 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України).

Отже, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19).

Статтею 5-1 КЗпП України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.

Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1статті 5-1 КЗпП України).

Відповідно до статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41), або на вимогу профспілкового, чи іншого органу, уповноваженого на представництво трудовим колективом (стаття 45).

Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Вирішуючи позов про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд має враховувати, що тільки правомірно накладені стягнення можуть бути підставою для звільнення працівника за пункту 3 статті 40 КЗпП України, а тому необхідно з`ясувати, систематичне невиконання яких саме трудових обов`язків позивачем передувало його звільненню.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пункту 3 статті 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що ОСОБА_1 неналежно виконував свої службові обов`язки, тобто трудову функцію, визначену посадовою інструкцією, у зв`язку з чим роботодавцем неодноразово були оголошені ОСОБА_1 догани, після чого останній знову допустив порушення трудової дисципліни, та враховуючи умови контракту, укладеного з ОСОБА_1, дійшли обґрунтованого висновку про законність дій відповідача щодо застосування дисциплінарних стягнень, припинення дії контракту та звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, тому відсутні підстави для задоволення вимог про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення доган та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З урахуванням того, що інші аргументи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, висновки суду є достатньо аргументованими, Верховний Суд приходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Суди забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення судів відповідають нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.