розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2018 року у складі судді Федчишен С. А. та постанову апеляційного суду Вінницької області

від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Міхасішина І. В., Матківської М. В.,

учасники справи

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

третя особа - Вінницька міська рада,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вінницька міська рада, з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просили встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 площею 0,1342 га між співвласниками будинковолодіння ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, згідно з варіантом №5 (додаток 8) висновку судової земельно-технічної експертизи.

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником 1/4 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 червня 1995 року та рішення третейського суду від 17 грудня 2007 року, а ОСОБА_2 являється власником 1/10 частки цього ж будинковолодіння, згідно договору купівлі-продажу від 02 листопада 1989 року. Співвласниками вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами, являються також відповідачі по справі.

3. На підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №9/383 від 27 березня 1953 року за вказаним будинковолодінням була закріплена земельна ділянка норма 2 468 кв. м, що також підтверджується довідкою КП ВМБТІ від 05 жовтня 2016 року №4812.

4. Між співвласниками не досягнуто згоди щодо встановлення добровільного порядку користування вказаною земельною ділянкою.

5. Встановлення позивачам порядку користування земельною ділянкою необхідне для безоплатної приватизації земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня

2018 року позов задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою

у АДРЕСА_1, площею 0,1342 га між співвласниками будинковолодіння згідно з варіантом №5 (додаток 8) висновку судової земельно - технічної експертизи №371, складений 29 грудня 2017 року

ТОВ "Подільським центром судових експертиз", згідно якого:

- ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 250 кв. м на плані зображена смарагдовим кольором,

- ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 256 кв. м на плані зображена рожевим кольором,

- ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 237 кв. м на плані зображена жовтим кольором,

- ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 51 кв. м на плані зображена помаранчевим кольором,

- ОСОБА_5 користується земельною ділянкою площею 143 кв. м на плані зображена сірим кольором,

- ОСОБА_6 користується земельною ділянкою площею

188 кв. м на плані зображена зеленим кольором,

- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 користуються земельною ділянкою площею 77 кв. м на плані зображена синім кольором,

- ОСОБА_12 користується земельною ділянкою площею

38 кв. м на плані зображена фіолетовим кольором.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 в рівних частках спільно користуються земельною ділянкою площею 50 кв. м на плані заштрихована червоним кольором.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_12 в рівних частках спільно користуються земельною ділянкою площею 24 кв. м на плані заштрихована жовтим кольором.

ОСОБА_6 та ОСОБА_12 в рівних частках користуються земельною ділянкою площею 15 кв. м на плані заштрихована синім кольором.

ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_12 в рівних частках спільно користуються земельною ділянкою площею 8 кв. м на плані заштрихована коричневим кольором.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в рівних частках спільно користуються земельною ділянкою площею 52 кв. м на плані заштрихована зеленим кольором.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках користуються земельною ділянкою площею 8 кв. м на плані заштрихована сірим кольором.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 5 варіант висновку судової земельно-технічної експертизи найбільш повно враховує інтереси всіх співвласників будинку, оскільки забезпечує можливість безперешкодного користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Крім того, в ньому враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

8. ОСОБА_6 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

9. Постановою апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2018 року залишено без змін.

10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, провадження у справі закрити або позов залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 364, 367, 368 ЦК України, частини четвертої статті 120 та статті 123 ЗК України (2768-14) .

13. Аргументом касаційної скарги також указано те, що порядок користування спірною земельною ділянкою проведено з урахування самочинно зведених споруд.

Доводи інших учасників справи

14. У відзиві на касаційну скаргу Вінницька міська рада просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржені судові рішення ухвалені без всебічного дослідження матеріалів справ та з порушенням норм матеріального права.

15. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу заперечили проти доводів касаційної скарги, послались на те, що ОСОБА_6 не навела жодного доказу порушення її прав та не вказала в чому конкретно полягає порушення її прав.

16. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2018 рокувідкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

18. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. ОСОБА_1 є власником ј частки будинковолодіння, розташованого

у АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 червня 1995 року та рішення третейського суду від 17 грудня 2007 року, а ОСОБА_2 є власником 1/10 частки вказаного будинковолодіння на підставі договору купівлі-продажу від 02 листопада

20. Співвласниками вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами, є також відповідачі у справі, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи на будинковолодіння та технічного паспорту, складеного КП ВМБТІ від 27 липня 2016 року.

21. За землекористувачами будинковолодіння

АДРЕСА_2 ( ОСОБА_13, ОСОБА_14, обласною Вінницькою ветеринарною лабораторією) згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27 березня 1953 року №9/383 про затвердження матеріалів обмірів будівельного кварталу №220б рахувалася земельна ділянка площею

22. Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26 квітня

1990 року №34/6 із вказаного будинковолодіння була вилучена частина земельної ділянки площею 0,11 га і знесенню підлягали частина належна обласній Ветеринарній лабораторії. До вказаного рішення додані акт відведення та схема відведення.

23. З урахуванням наведеного площа земельної ділянки, яка залишилась зареєстрована за вказаним будинковолодінням складає 1 368 кв. м

(2 468 кв. м - 1 100 кв. м)

24. Відповідно до вищевказаного рішення Вінницької міської ради від 26 квітня 1990 року знесенню підлягала частина відомчих житлових будинків

по АДРЕСА_1, у тому числі АДРЕСА_1 а.

АДРЕСА_3 . Згідно із довідкою КП "ВМБТІ" від 05 жовтня 2016 року №4812, яке на той період проводило обміри будівельних кварталів і було уповноваженим органом, що здійснював реєстрацію земельних ділянок будинок АДРЕСА_1 цей номер рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04 червня 1987 року, а раніше (до вилучення частини земельної ділянки), зазначена земельна ділянка площею 2 468 кв. м дійсно належала будинковолодінням під номерами 29-29а.

26. Висновком судової земельно - технічної експертизи від 29 грудня

2017 року, складеним ТОВ "Подільським центром судових експертиз" запропоновано 6 можливих варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 площею 0,1342 га між співласниками будинковолодіння, які графічно зображені на схемах в додатку до даного висновку.

27. Із технічного паспорту на будинковолодіння, виготовленого 15 лютого

2018 року, встановлено, що гараж під літерою "Г" належний

ОСОБА_2 переставлений для забезпечення спільного проходу, а тимчасова споруда альтанка "Л" знесена.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

28. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

29. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

30. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

32. Частиною першою статті 402 ЦПК Українив редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

33. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Предметом спору у справі, яка переглядається, є встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка закріплена під будинковолодінням

35. У попередніх власників право користування земельною ділянкою

по АДРЕСА_1 виникло на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27 березня 1953 року №9/383.

36. При переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК Земельного кодексу Української РСР (2874а-07)

1990 року до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

37. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках правовласності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК України 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем.

38. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після

31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК України, а з часу внесеннязмін до статті 120 ЗК України Законом України від 27 квітня 2007 року і згідно зі статтею 120 ЗК України, переходило правовласності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

39. В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на будівлі та споруди до фізичних або юридичних осіб, які не моглимати у власності земельні ділянки, до них переходило право користування земельною ділянкою.

40. Частиною другою статі 90 Земельного кодексу Української РСР (2874а-07) 1970 року встановлено, що при переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

41. За приписами статті 91 Земельного кодексу Української РСР 1970 року особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок.

АДРЕСА_4 . Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою.

43. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов`язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок.

АДРЕСА_5 . Позивач ОСОБА_1 володіє ј часткою будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом

від 08 червня 1995 року та рішення третейського суду від 17 грудня 2007 року, тобто в період дії Земельного кодексу Української РСР (2874а-07) 1970 року та Земельного Кодексу України (2768-14) в редакції 2007 року.

45. Позивач ОСОБА_2 є власником 1/10 частки вказаного будинковолодіння на підставі договору купівлі-продажу від 02 листопада 1989 року - в період дії Земельного кодексу Української РСР (2874а-07) 1970 року.

46. Матеріалами інвентаризаційної справи та технічним паспортом підтверджено, що іншими співвласниками будинку

АДРЕСА_1 відповідно до часток є: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 . Розмір їх часток становить по 1. Тобто, частки останніх не виділялись.

47. Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

48. Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу.

49. Аналогічне положення закріплено в частині третій статті 88 ЗК України.

50. Частиною першою цієї статті передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

51. Оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, то при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або жилий будинок, слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.

52. За правилом частини другої статті 120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

53. При відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати наступне.

54. Частина четверта статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент ухвалення третейським судом рішення від 17 грудня 2007 року) передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

55. Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені.

56. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

57. Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

58. При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України в поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що в разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

59. Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

60. Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).

61. Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

62. Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

63. У справі проведена судова земельно-технічна експертиза.

64. Висновком судової земельно - технічної експертизи від 29 грудня

65. По першому варіанту висновку (додаток №4) у спільне користування сторін експертом пропонується земельна ділянка площею 187 кв. м. У вказаному варіанті навпроти частини будинковолодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 0,5метра пропонується в спільне користування всіх співвласників земельна ділянка завширшки 3 метра. Вказане не дасть змогу ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 обслуговувати стіни будинку адже потрібно не менше 1 метра (пункт 3.25* ДБН 360-92** Планування і забудова сільських та міських населених пунктів ).

66. По другому варіанту висновку (додаток №5) у спільне користування сторін експертом пропонується земельна ділянка площею 149 кв. м. У вказаному варіанті земельна ділянка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ділиться навпіл, що фактично призведе до неможливості її використовувати за призначенням неможливості її огородження, що є порушенням принципів розумності та справедливості.

67. По третьому варіанту висновку (додаток №6) у спільне користування сторін експертом пропонується земельна ділянка площею 181 кв. м. У вказаному варіанті земельна ділянка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ділиться навпіл, що фактично призведе до неможливості її використовувати за призначенням неможливості її огородження, що є порушенням принципів розумності та справедливості Крім того, експертом пропонується ще один альтернативний прохід з вулиці на подвір`я - тобто замість одного два проходи один для однієї частини власників, інший для іншої частини, що є недоцільним.

68. По четвертому варіанту висновку (додаток №7) у спільне користування сторін експертом пропонується земельна ділянка площею 189 кв. м. У вказаному варіанті експертом пропонується в спільне користування всіх співвласників земельна ділянка завширшки 3 метра.

69. По п`ятому варіанту висновку (додаток №8) у спільне користування сторін експертом пропонується земельна ділянка площею всього 157 кв. м. У вказаному варіанті експертом пропонується в спільне користування всіх співвласників земельна ділянка для забезпечення проходу завширшки 1,5 м, що враховує вимоги пункту 7.36 ДБН 360-92** яким визначено, що ширина доріжки в одну полосу повинна бути не менше за 0,75 м, так ширина 1.5 м, забезпечує прохід у відповідності до державних будівельних норм в дві полоси.

70. По шостому варіанту висновку (додаток №9) у спільне користування сторін експертом пропонується земельна ділянка площею 199 кв. м. Крім того, експертом пропонується ще один альтернативний прохід з вулиці на подвір`я - тобто замість одного два проходи: один для однієї частини власників, інший для іншої частини, що є недоцільним.

71. Визначаючи варіант №5 (додаток 8) висновку від 29 грудня 2017 року встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що саме такий варіант враховує конфігурацію спірної земельної ділянки, фактичне користування співвласниками, наявність розташованих на ній будівель і споруд, а також вимоги ДБН360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та ДБН В.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення. Додаток Б (обов`язковий)".

72. У свою чергу ОСОБА_6 не спростувала належними та допустимими доказами той факт, що обраний судом варіант позбавляє її права безперешкодного користування будинком і здійснення догляду за ним, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо.

73. Доводи касаційної скарги про необхідність передбачення облаштування проїзду завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін та щодо самочинного будівництва на спірній земельній ділянці були предметом дослідження апеляційним судом і додаткового правового аналізу не потребують та своїй суті зводиться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

74. Решта доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 364, 367, 368 ЦК України, частини четвертої статті 120 та статті 123 ЗК України, а фактично зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлення обставин справи.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

75. Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

76. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.