розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта В2731 Новоград-Волинського гарнізону про визнання протиправною діяльності житлової комісії військової частини щодо постановлення на квартирний облік,

за касаційною скаргою Військової частини А 0409 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року у складі судді Сташків Т. Б.та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: визнати неправомірним рішення житлової комісії Військової частини - польова пошта В2731 (далі - ВЧ П/П В2731) щодо зарахування його на квартирний облік у військовій частині з 16 лютого 2017 року; зобов`язати ВЧ П/П В2731 зарахувати його на квартирний облік з 18 вересня 1998 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що1998 році, після закінчення військового інституту, він проходив військову службу в Новоград-Волинському військовому гарнізоні, зокрема, у Військовій частині А-0409. З 18 вересня 1998 року його постановлено на квартирний облік як військового, який не забезпечений житлом. У 2007 році за наказом командування корпусу він був переведений на службу у Військову частину А 0339 у село Тетерівка Житомирського району, де проходив службу до 2012 року. У зазначеній військовій частині він був поновлений на квартирному обліку з 18 вересня 1998 року. У 2012 році його знову було переведено в Новоград-Волинський гарнізон у ВЧ П/П В2731. З метою зарахування його на облік для поліпшення житлових умов у місті Новограді-Волинському, 10 лютого 2017 року він звернувся з рапортом до командира військової частини. Однак, рішенням житлової комісії ВЧ П/П В2731 йому було відмовлено у постановці на квартирний облік з 18 вересня 1998 року, а постановлено лише з 16 лютого 2017 року. Такі дії відповідача він вважає незаконними, оскільки переведення його у різні військові частини, які є структурними підрозділами Міністерства оборони України (далі - МОУ), не є підставою для постановлення його на квартирний облік з нової дати, з урахуванням того, що він перебував на квартирному обліку як військовослужбовець, який потребує поліпшення житлових умов з 18 вересня 1998 року та житла не одержав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 12 липня 2017 року позов задовольнив. Визнав неправомірним рішення житлової комісії ВЧ П/П В2731 щодо постановки ОСОБА_1 на квартирний облік у військовій частині з 16 лютого 2017 року. Зобов`язав ВЧ П/ П В2731зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік з 18 вересня 1998 року.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а оскаржуване рішення житлової комісії ВЧ П/П В2731 щодо зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік у військовій частині з 16 лютого 2017 року є протиправним та порушує його права. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що пункт 2.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МОУ від 30 листопада 2011 року № 737 (з відповідними змінами) чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 737) значно звужує право військовослужбовця щодо збереження попереднього часу перебування на обліку у разі переміщення, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), що передбачене статтями 9, 43 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) та пунктом 26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (1081-2006-п) (далі - Порядок № 1081), який має вищу юридичну силу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд Житомирської області постановою від 27 грудня 2017 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року залишив без змін.

Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, виходив з того, що саме на командування військової частини покладено обов`язок забезпечення належного оформлення подальшого квартирного обліку військовослужбовця, який переміщується до нового місця служби. Звернення позивача з рапортом у 2017 році не може свідчити про порушення ним закону, а направлено на відновлення своїх житлових прав, гарантованих державою та не дотриманих командуванням військової частини, в якій він проходив службу раніше.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У травні 2018 року Військова частина А 0409 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга Військової частини А 0409 мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира військової частини, голови житлової комісії лише 10 лютого 2017 року, тобто, через 5 років після переміщення до міста Новограда-Волинського, що згідно з пунктом 2.14 Інструкції позбавляє можливості зберегти попередній час перебування його на обліку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

01 серпня 2018 року справа № 285/1465/17 надійшла до Верховного Суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року № 1077/0/226-20, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 квітня 2020 року визначено суддю-доповідача Зайцева А. Ю.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Харківському інституті танкових військ імені Верховної Ради України з 1994 року по 1998 рік курсантом.

Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії Військової частини А0942 від 5 жовтня 1998 року № 37 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік до загальної черги для отримання житла зі складом сім`ї одна особа з 18 вересня 1998 року.

ОСОБА_1 неодноразово переводився для проходження військової служби у військові частини в різній місцевості.

Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії Військової частини А 0409 від 10 квітня 2006 року військовослужбовця Військової частини А 0409 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік зі складом сім`ї одна особа з 18 вересня 1998 року за новим місцем служби.

24 жовтня 2007 року капітана ОСОБА_1 внесено в списки загальної черги з 18 вересня 1998 року, що підтверджується витягом з протоколу засідання житлової комісії Військової частини А0339 № 67.

В період проходження служби позивач житловою площею від МОУ не забезпечувався.

10 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира ВЧ П/П В2731 та голови житлової комісії військової частини про зарахування його на облік для поліпшення житлових умов у Житомирській області, місто Новоград-Волинський.

Згідно з протоколом засідання житлової комісії ВЧ П/П В2731 від 16 лютого 2017 року № 4 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік з 16 лютого 2017 року зі складом сім`ї дві особи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частинами першою другою статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Однією з гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення їх та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 ЖК Української РСР, згідно з якою громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до частини першої статті 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах (стаття 33 ЖК Української РСР).

Згідно зі статтею 34 ЖК Української РСРтакими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством. Облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання (стаття 37 ЖК Української РСР).

Статтею 43 ЖК Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

За змістом пункту першого та третього статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.. Особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до вимог пункту 26 Порядку № 1081 затвердженого на виконання статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Пунктом 30 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 1081 черговість надання житла визначається за часом і зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок та працівників (невійськовослужбовців) Збройних Сил України на момент зарахування позивача на квартирний облік вперше встановлювався та регулювався Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 23 грудня 1992 року № 220 (в подальшому з урахуванням внесених змін і доповнень на підставі наказу Міністерства оборони України від 03 лютого 1995 № 20 (z0043-95) ).

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 11 цього Положення (у редакції, чинній на момент зарахування позивача на квартирний облік у вересні 1998 року) військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік.

В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім`ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік - підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства.

Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 2.14 Інструкції № 737 у редакції, чинній станом на 16 лютого 2017 року, військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей зі збереженням часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання жилого приміщення. У разі якщо військовослужбовець, крім військовослужбовців у військових частинах, пункти постійної дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у разі проходження військової служби у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації, не перебував на обліку за одним із місць проходження військової служби, попередній час перебування його на обліку зберігається, якщо період проходження військової служби в цьому населеному пункті не перевищував шести місяців.

Встановивши, що ОСОБА_1 був зарахований на квартирний облік з 18 вересня 1998 року на загальну чергу під час проходження військової служби у Військовій частині А-0409 в місті Новоград-Волинський та був неодноразово переведений до різних військових частин, зокрема з 2012 року до ВЧ П/П В2731, яка також знаходиться в місті Новоград-Волинський, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік саме з 18 вересня 1998 року.

З огляду на зміст пункту 2.14 Інструкції № 737, аргументи заявника щодо відсутності передумов для відновлення встановленого строку зарахування позивача на квартирний облік є необґрунтованими, оскільки зміст указаної норми стосується осіб, які не перебували на квартирному обліку за новим місцем служби. Разом з цим відомостей щодо зняття ОСОБА_1 з обліку чи виключення його з черги судами не встановлено і матеріали справи не містять.

Крім того, абзацами 3-5 пункту 2.14 вищевказаної Інструкції № 737 визначено, що перший примірник облікової справи (додаток 7) разом з першим примірником Картки обліку (додаток 8) направляються командиром військової частини до нового місця служби військовослужбовця разом з особовою справою, а в разі звільнення військовослужбовця з військової служби та розформування військової частини - до військового комісаріату.

Другий примірник облікової справи (додаток 7) та другий примірник Картки обліку видаються військовослужбовцю під час отримання ним довідки (додаток 3) про перебування на квартирному обліку за попереднім (останнім) місцем проходження служби та зняття з обліку, виданої командиром військової частини та відповідного квартирно-експлуатаційного відділу (далі - КЕВ) чи квартирно-експлуатаційної частини (далі - КЕЧ) району, яка скріплюється печаткою КЕВ (КЕЧ) району, та довідки (додаток 4) про здачу жилого приміщення.

У разі переведення військовослужбовця, який перебуває на обліку, до нового місця проходження військової служби або звільнення його з військової служби командир військової частини зобов`язаний надати до КЕВ (КЕЧ) району витяг з наказу про переміщення або звільнення військовослужбовця протягом 10 днів з дня видачі цього наказу.

Таким чином, саме на командування військової частини покладено обов`язок забезпечення належного оформлення подальшого квартирного обліку військовослужбовця, який переміщується до нового місця служби з метою унеможливлення порушення житлових прав військовослужбовця.

У зв`язку з цим правильним є висновок судів про те, що в даному випадку позивач звернувся до суду за відновленням своїх житлових прав, гарантованих державою, які були порушені командуванням військової частини, в якій він проходив службу раніше.

Інші доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги, яким апеляційний суд надав оцінку та виклав висновки щодо застосування норм матеріального права з урахуванням встановлених обставин справи.

Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судді:	А. Ю. Зайцев

	С. Ю. Бурлаков

	Є. В. Коротенко