розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року у складі судді Чернявської Л. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2018 рокуу складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Цюри Т. В., Сегеди С. М.,

1- Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який під час розгляду справи було уточнено, до ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу про визнання недійсною нотаріальної дії.

Позовна заява мотивована тим, що 13 листопада 2006 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калашник О. В. за вчиненням нотаріальної дії, яка полягала у засвідченні справжності копій документів. Надані відповідачем копії договорів про інвестування будівництва житла від 11 червня 2004 року № 47 та від 11 червня 2004 року № 48, укладені між ним та фірмою-забудовником - товариством з обмеженою відповідальністю "Укржилстрой плюс" (далі - ТОВ "Укржилстрой плюс"), приватним нотаріусом було завірено.

Зазначав, що договори інвестування не посвідчені належним чином, а саме: не прошиті, не пронумеровані та не скріплені печаткою. Крім того, вказував, що справжність підписів на зазначених документах не було засвідчено нотаріусом або іншою уповноваженою особою, а тому вважав їх сфальсифікованими та такими, що не мають юридичної сили.

Ураховуючи викладене, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калашник О. В. безпідставно було посвідчено вищевказані договори інвестування.

На підставі зазначеного, ОСОБА_1 просив суд визнати нотаріальну дію недійсною, а саме, засвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калашник О. В. справжності копій договорів про інвестування будівництва житла від 11 червня 2004 року № 47 та від 11 червня 2004 року №48, наданих ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що засвідчення нотаріусом фотокопій оригіналів інвестиційних договорів, наданих ОСОБА_3, здійснено відповідно до положень Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) у редакції, що діяла на час вчинення зазначеної нотаріальної дії. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій приватного нотаріуса.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що надані ОСОБА_3 оригінали двох окремих пакетів документів для засвідчення їх копій приватним нотаріусом відповідали положенням статті 47 Закону України "Про нотаріат". Договори інвестування були належним чином оформлені, прошиті, пронумеровані та скріплені підписом уповноваженої особи ТОВ "Укржилстрой плюс" й печаткою цього товариства. Отже, підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій у нотаріуса не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 522/6590/17 з Приморського районного суду м. Одеси.

У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу, справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що вчинена нотаріусом дія була неправомірною, оскільки на завірених фотокопіях спірних договорів справжність підписів їх сторін не підтверджено відповідно до вимог статті 75 Закону України "Про нотаріат". Отже, інвестиційні договори від 11 червня 2004 року № 47 та від 11 червня 2004 року № 48 є сфальсифікованими. Порушено вимоги статті 64 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Справжність підписів сторін у договорах інвестування та їх дійсність не оскаржувалася, а тому вони є правомірними.

У березні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подано заперечення на відзив ОСОБА_3, в якому позивач не погодився з доводами відзиву.

2 Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

За змістом статті 47 Закону України "Про нотаріат" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, текст яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також написані олівцем. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, повинні бути прошиті, а аркуші пронумеровані і скріплені печаткою.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини у справі, дійшли правильного висновку про те, що надані ОСОБА_3 приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Калашник О. В. оригінали договорів інвестування від 11 червня 2004 року № 47 та від 11 червня 2004 року № 48 підписані їх сторонами та засвідчені печаткою ТОВ "Укржилстрой плюс", тобто були оформлені належним чином.

Відтак, суди, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем належними й допустимими доказами не підтверджено неправомірність дій нотаріуса при посвідченні спірних договорів інвестування.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що вчинена нотаріусом дія була неправомірною, оскільки справжність підписів сторін у спірних правочинах не встановлено, а інвестиційні договори не відповідають вимогам статті 75 Закону України "Про нотаріат" є безпідставними, оскільки доказами не підтверджено та спростовано вищевказаними висновками судів.

Колегія суддів не знаходить у діях нотаріуса порушень статті 62 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.