розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - Реєстраційна служба Яремчанського міського управління юстиції, про припинення іпотеки та за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, третя особа - Національний банк України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2018 року у складі судді Іванова А. П. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, уточнивши який просив припинити іпотечний договір від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/Zфкіп-08, посвідчений 11 лютого 2008 року за реєстровим № 146 на земельну ділянку, яка належить йому на праві приватної власності згідно з державним актом на право власності серії ІФ № 052388 від 23 березня 2005 року, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року, загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, яка розташована за адресою: урочище "Горішків", с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, у зв`язку з виконанням зобов`язань за кредитним договором від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/ФК-08.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 11 лютого 2008 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк") укладено кредитний договір № 205-0021001/ФК-08, за умовами якого він отримав грошові кошти в сумі 275 000 грн.

На забезпечення належного виконання умов кредитного договору, між сторонами 11 лютого 2008 року укладено іпотечний договір № 205-0021001/Zфкіп-08, предметом якого була належна йому на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі "Горішків" с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040.

Під час укладення кредитного договору оригінал державного акта на право власності на вказану земельну ділянку та технічна документація до нього залишилися в ТОВ "Укрпромбанк" та долучені до кредитного договору.

Згідно з пунктом 2.5 кредитного договору з лютого 2008 року по листопад 2009 року він вносив в касу ТОВ "Укрпромбанк" готівкові кошти для зарахування на позичковий рахунок, про що банком видавалися квитанції.

Відповідно до пункту 4.4. кредитного договору він достроково повернув кредит 24 листопада 2009 року, а саме: квитанцією № 5 вніс до каси ТОВ "Укрпромбанк" готівкові кошти в сумі 6 733,62 грн в рахунок погашення відсотків за кредитом; квитанцією № 6 вніс готівкові кошти в сумі 252 080 грн. Всього ним сплачено за користування кредитом 329 853,87 грн.

Під час остаточного і повного погашення кредиту працівники ТОВ "Укрпромбанк" повернули йому оригінали державного акта на право власності на земельну ділянку та технічну документацію до нього, при цьому повідомили, що будь-яких претензій щодо погашення кредиту до нього не мають, завірили, що нададуть нотаріусу, який посвідчував кредитний договір, лист про зняття заборони на земельну ділянку, яка була предметом іпотеки.

Вважає, що з 24 листопада 2009 року фактично припинено зобов`язання, забезпечене заставою. Разом з тим, із зазначеної дати по теперішній час від ТОВ "Укрпромбанк" він не отримував жодних повідомлень ні по факту зняття заборони на земельну ділянку, яка була предметом іпотеки, ні по факту користування кредитом відповідно до пункту 4.3.5 договору, що фактично підтверджує припинення правовідносин між ними з приводу виконання цього кредитного договору із зазначеної дати.

З позовної заяви у цивільній справі № 0917/2-306/2011, яка знаходилася в провадженні Яремчанського міського суду, йому стало відомо, що з 01 липня 2010 року правонаступником ТОВ "Укрпромбанк" є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк).

20 травня 2015 року на підставі пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України він звернувся до ПАТ "Дельта Банк" із заявою припинити заставу за іпотечним договором від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/Zфкіп-08 на земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, яка розташована в урочищі "Горішків" с. Яблуниця Яремчанської міської ради та внести відповідні відомості до Державного реєстру.

Однак, на даний час відповіді від ПАТ "Дельта Банк" на свою заяву він не отримав, інформації про припинення застави на земельну ділянку, яка була предметом іпотеки, також не отримав, тому змушений звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки така бездіяльність банку перешкоджає йому належним чином володіти, користуватися та розпоряджатися належною земельною ділянкою. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

У вересні 2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі "Горішків" с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно з державним актом на право власності від 23 березня 2005 року серії ІФ № 052388, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року, шляхом визнання права власності на нього за ПАТ "Дельта Банк".

Позовні вимоги банку обґрунтовано тим, що відповідачем умови указаного кредитного договору виконувалися неналежно, в результаті чого станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 496 138,36 грн. Враховуючи наведене, банк просив звернути стягнення на земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області рішенням від 06 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Припинив іпотечний договір від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/Zфкіп-08, посвідчений 11 лютого 2008 року за реєстровим № 146, на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно з державним актом на право власності від 23 березня 2005 року серії ІФ № 052388, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року, загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, яка розташована за адресою: урочище "Горішків", с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, у зв`язку з виконанням зобов`язань за кредитним договором від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/ФК-08. Позовну вимогу про зобов`язання реєстраційну службу Яремчанського міського управління юстиції в Івано-Франківській області внести відомості до Державного реєстру про припинення права застави на земельну ділянку по іпотечному договору від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/Zфкіп-08 належну ОСОБА_1 на праві приватної власності, згідно з державним актом на право власності від 23 березня 2005 року серії ІФ № 052388, виданого на підставі рішення Яблуницької сільської ради від 25 грудня 2003 року, загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, яка розташована за адресою: урочище "Горішків", с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області - залишив без розгляду. Стягнув з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 243,60 грн судового збору та 2 378,17 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОСОБА_1 довів факт сплати всієї суми кредиту за договором, тому зобов`язання за договором іпотеки повинні бути припинені. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" суд першої інстанції виходив з того, що банк всупереч вимог статей 12, 81 ЦПК України не надав доказів, які б вказували на наявність невиконаних відповідачем зобов`язань за кредитним договором від 11 лютого 2008 року, нарахована банком заборгованість за кредитним договором не підтверджена належними та допустимими доказами.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 12 листопада 2018 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2018 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки судів такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що позичальник - ОСОБА_1 станом на 24 листопада 2009 року в повному обсязі виконав зобов`язання за кредитним договором від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/ФК-08 не підтверджуються матеріалами справи та зроблені на припущеннях.

За позичальником станом на 28 липня 2015 року за вказаним договором наявна заборгованість у розмірі 496 138,36 грн, з яких: тіло кредиту - 252 080 грн; відсотки - 244 058,36 грн, а не 252 080 грн, як це помилково вважають суди попередніх інстанцій.

З квитанцій від 24 листопада 2009 року на суму 252 080 грн та на суму 6 733,62 грн не можна встановити факт належного та повного виконання зобов`язання за кредитним договором. Вони лише свідчать про можливе здійснення платежів за кредитним договором.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконав зобов`язання за кредитним договором станом на 24 вересня 2009 року.

Оскільки за позичальником наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 496 138,36 грн суди попередніх інстанцій не застосували до правовідносин щодо звернення стягнення на предмет іпотеки норми матеріального права, а саме - статтю 1, частину першу статті 7 та статтю 33 Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи факт невиконання зобов`язання позичальником, суди попередніх інстанцій ухилилися від виконання своїх процесуальних обов`язків здійснення правосуддя, неправильно вирішили справу та не захистили порушені права банку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

01 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1

мотивований тим, що судові рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

До матеріалів справи залучені в якості доказів фінансові документи - квитанції про оплату кредиту в повному обсязі, в тому числі достроково, виданих йому ТОВ "Укрпромбанк" при внесенні коштів до каси банку.

Досліджені в судовому засіданні надані ним докази визнані судами належними і свідчать про те, що правовідносини, які виникли між ним та ТОВ "Укрпромбанк" в результаті укладення кредитного договору № 205-0021001/ФК-08, припинені ще 24 листопада 2009 року.

Тобто, припинено зобов`язання, забезпечене заставою відповідно до п. 6.2. за іпотечним договором від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/2фкіп-08, а саме - на земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, яка розташована в с. Яблуниця Яремчанської міської ради.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Яремчанського міського суду Івано-Франківської області. Відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Дельта Банк" про зупинення виконання рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2018 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року.

23 січня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

14 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинським В. № 1076/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

14 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.

Фактичні обставини справи встановлені судами

11 лютого 2008 року між ТОВ "Укрпромбанк" (правонаступником якого є ПАТ

"Дельта Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 205-0021001/ФК-08, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 як позичальнику кредитні кошти у розмірі 275 000 грн з розрахунку 15,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 11 лютого 2008 року до 10 лютого 2018 року.

На забезпечення належного виконання боржником умов кредитного договору, 11 лютого 2008 року між сторонами укладено іпотечний договір № 205-0021001/Zфкіп-08, згідно з яким ОСОБА_1 передано в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, яка розташована в урочищі "Горішків" с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно з державним актом на право власності від 23 березня 2005 року серії ІФ № 052388, виданого на підставі рішення Яремчанської сільської ради від 25 грудня 2003 року, та накладено обтяження у вигляді заборони відчуження земельної ділянки.

16 січня 2009 року ТОВ "Укрпромбанк" направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повне виконання зобов`язань за кредитним договором від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/ФК-08 у розмірі 254 371,65 грн заборгованості за кредитом, 8 075,76 грн простроченої заборгованості та 83,53 грн пені.

Додатковим договором № 1 до кредитного договору № 205-0021001/ФК-08 13 жовтня 2009 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 передбачено дострокове повне або часткове повернення кредиту.

Згідно з квитанцією від 24 листопада 2009 року № 6 ОСОБА_1 вніс на рахунок Вінницької філії ТОВ "Укрпромбанк" 252 080 грн на погашення кредиту та 6 733,62 грн на погашення відсотків.

Також, матеріалами справи підтверджується сплата ОСОБА_1 288 618,66 грн заборгованості за кредитом, 46 585,75 грн - відсотків за кредитом та 167,93 грн пені.

ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Укрпромбанк" та Національний банк України 30 червня 2010 року уклали договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк".

На виконання умов договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" від 30 червня 2010 року, від ТОВ "Укрпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк", серед інших, перейшло право вимоги за кредитним договором від 11 лютого 2008 року № 205-0021001/ФК-08, в тому числі і за договором забезпечення.

За даними витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів

нерухомого майна, витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, об`єктом обтяження є земельна ділянка розміром 0,2000 га, яка розташована в урочищі "Горішків" с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, в м. Яремче, с. Яблуниця, кадастровий номер 2611093001:16:004:0040, власником якої є ОСОБА_1 . Іпотекодержателем зазначено ТОВ "Укрпромбанк".

Згідно з довідкою ПАТ "Дельта Банк" загальна заборгованість за кредитним договором, укладеним 11 лютого 2008 року, на 02 вересня 2015 року становила 686 178,02 грн, з яких: 252 080 грн - заборгованість за кредитом; 247 912,08 грн - заборгованість за відсотками; 174 370,24 грн - пеня, сума за ставкою 3 % річних - 11 815,71 грн.

Не дивлячись на сплату 24 листопада 2009 року ОСОБА_1 на рахунок Вінницької філії ТОВ "Укрпромбанк" 252 080 грн на погашення визначеного позичальником тіла кредиту, ПАТ "Дельта Банк", після отримання за договором про передачу активів від 30 червня 2010 року кредитного зобов`язання за договором № 205-0021001/ФК-08 з 01 липня 2010 року, знову почав нараховувати ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 252 080 грн та інші платежі за умовами вже виконаного кредитного зобов`язання.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором, який укладається у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 ЦК України визначає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Системний аналіз статей 599, 1049, 1054 ЦК України свідчить, що належним виконанням кредитного договору є зарахування на узгоджений сторонами рахунок кредитора суми кредиту, передбачених договором процентів та можливих штрафних санкцій, у разі їх нарахування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша

статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Згідно із частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом

Позивач звертаючись до суду з позовом просив визнати припиненим договір іпотеки, оскільки ним належним чином було виконано умови кредитного договору.

Установивши, що на підставі вимоги ТОВ Укрпромбанк" про дострокове повне виконання зобов`язань за кредитним договором від 11 лютого 2008 року № 205/0021001/ФК-08 на загальну суму 254 371,65 грн від 16 січня 2009 року № 185, ОСОБА_1 24 листопада 2009 року сплатив 258 813,62 грн, тобто повністю виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про припинення зобов`язання за іпотечним договором, як похідним від кредитного договору в силу припинення основного зобов`язання.

Крім цього, ТОВ "Укрпромбанк" використало своє право надане йому частиною другою статті 1050 ЦК України та змінило строк виконання основного зобов`язання пред`явивши 16 січня 2009 року вимогу про дострокове повне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, і право кредитодавця нараховувати інші передбачені договором платежі припинилося.

Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних

правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, дійшовши правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та відмову в задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк".

Аргументи касаційної скарги про невиконання позивачем основного зобов`язання та дії іпотеки спростовуються матеріалами справи та

встановленими судами під час розгляду справи фактичними обставинами.

Суди правильно виходили з того, що доведеність виконання позичальником в повному обсязі своїх основних зобов`язань за кредитним договором обумовлює передбачені законом підстави вважати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним в забезпечення такого зобов`язання.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.