Постанова

Іменем України

07 травня 2020 року

м. Київ

справа № 551/1166/18

провадження № 61-23100св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - приватне підприємство "Агроекологія",

суб?єкти оскарження: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Микола Миколайович, начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

заінтересовані особи: заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з питань державної виконавчої служби начальник Управління державної виконавчої служби Коноз Віталій Миколайович, директор Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Воробйов Олексій Володимирович, боржник - Шишацький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Агроекологія" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у складі судді Кузнєцової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року приватне підприємство "Агроекологія" (далі - ПП "Агроекологія") звернулось до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла М. М., начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, зацікавлені особи: заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з питань державної виконавчої служби начальник Управління державної виконавчої служби Коноз В. М., директор Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Воробйов Олексій Володимирович, боржник - Шишацький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року скаргу залишено без розгляду.

Залишаючи скаргу без розгляду з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що у провадженні суду знаходилась цивільна справа № 530/1754/18 за аналогічною скаргою ПП "Агроекологія".

Не погоджуючись з ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області

від 19 березня 2019 року, ПП "Агроекологія" оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У травні 2019 року ПП "Агроекологія" повторно оскаржило ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2019 року у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області

від 19 березня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Заяву ПП "Агроекологія" про відкликання апеляційної скарги повернуто заявнику без розгляду.

Стягнуто з ПП "Агроекологія" в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763,00 грн.

Визнаючи не поданою та повертаючи апеляційну скаргу ПП "Агроекологія", апеляційний суд виходив із того, що вимоги ухвали Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2019 року заявником станом на 04 грудня 2019 року не виконано, а тому згідно правил частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України апеляційний суд визнав апеляційну скаргу не поданою та повернув її заявнику.

Повертаючи заяву ПП "Агроекологія" про відкликання апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції вказав на те, що таку заяву подано без додержання вимог частини першої та другої статті 183 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо стягнення з ПП "Агроекологія" штрафу в розмірі

5 763,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що ПП "Агроекологія" систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України (1618-15) , не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір. Внаслідок затягування розгляду справи, скарга на дії або бездіяльність державного виконавця не може бути розглянута по суті заявлених вимог з листопада 2018 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

24 грудня 2019 року ПП "Агроекологія" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду

від 04 грудня 2019 року та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутні об`єктивні передумови для накладання штрафу з мотивів, викладених в оскаржуваному судовому рішенні. Мотиви, наведені в ухвалі, не є достатніми для висновків про зловживання з боку учасника судового розгляду та накладання штрафу. Заявник не отримував ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху. Судом апеляційної інстанції не було вжито заходів, щодо підтвердження заяви про відкликання апеляційної скарги.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Гадяцького районного суду Полтавської області.

Відмовлено у задоволенні клопотання ПП "Агроекологія" про зупинення виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року.

У лютому 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПП "Агроекологія" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Щодо визнання неподаною та повернення апеляційної скарги

У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року скаргу ПП "Агроекологія" залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області

від 19 березня 2019 року, ПП "Агроекологія" оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У травні 2019 року ПП "Агроекологія" повторно оскаржило ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2019 року у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області

від 19 березня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не надано доказів сплати судового збору.

Згідно з частиною четвертою статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Встановлено, що копія вказаної ухвали неодноразово направлялась на юридичну адресу ПП "Агроекологія", адресу, вказану в апеляційній скарзі ПП "Агроекологія". Листи з копією ухвали повернулися до апеляційного суду без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання". З дня надходження справи до апеляційного суду заявник жодного разу не поцікавився станом розгляду його апеляційної скарги. Представник ПП "Агроекологія" має доступ до системи електронний суд, якою активно користується, проте цікавості до даної справи не проявив. Апеляційним судом вжито усі можливі заходи для направлення апелянту копії ухвали про усунення недоліків. Суд правильно вважав необхідним визнати неподаною та повернути апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2019 року, з підстав, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 357 ЦПК України, оскільки апеляційним судом вжито усі можливі заходи для направлення ПП "Агроекологія" копії ухвали про усунення недоліків.

Доводи касаційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи заявника перевірено та їм дана належна оцінка.

Щодо повернення заяви ПП "Агроекологія" про відкликання апеляційної скарги без розгляду

28 листопада 2019 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ПП "Агроекологія" за підписом генерального директора Г . Лук? яненко, про відкликання апеляційної скарги.

За правилами частини першої та другої статті 183 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви) суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Установивши, що подана генеральним директором ПП " Агроекологія" -

Г. Лук?яненко заява про відкликання апеляційної скарги не містить будь-яких відомостей про те, яку саме апеляційну скаргу підприємство бажає відкликати, у той час, як лист від підприємства надійшов одразу по декільком справам. Відправником значиться саме ПП "Агроекологія" за юридичною адресою, проте відправлення було здійснено з міста Києва, що викликає сумніви у добросовісності відправника, тобто заява не відповідає вимогам частини першої та другої статті 183 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви), апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення заяви без розгляду.

Доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів, щодо підтвердження заяви про відкликання апеляційної скарги, є безпідставними, оскільки такої процесуальної дії як підтвердження відкликання апеляційної скарги ЦПК України (1618-15) не містить.

Щодо стягнення з ПП "Агроекологія" штрафу

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Установлено, що ПП "Агроекологія" систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України (1618-15) , не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір. Внаслідок затягування розгляду справи, скарга на дії або бездіяльність державного виконавця не може бути розглянута по суті заявлених вимог з листопада 2018 року.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).

Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу у розмірі 5 763,00 грн є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом.

Таким чином, доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року- без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Агроекологія" залишити без задоволення.

Ухвалу полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська