відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс", комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва",

третя особа - публічне акціонерне товариство "Київенерго",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кравець В. А.,

Кулікової С. В., Мазурик О. Ф.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" (далі - ТОВ "Житловик-Плюс") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надані житлово-комунальні послуги.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 та має заборгованість за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території.

З урахуванням уточнень, ТОВ "Житловик-Плюс" просило стягнути з ОСОБА_1

14 779,65 грн заборгованості за період з 01 січня 2003 року по 30 червня

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом до ТОВ "Житловик-Плюс" та комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" (далі -

КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва"), третя особа - публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), про стягнення майнової та моральної шкоди, зобов?язання провести комплекс робіт.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що ТОВ "Житловик-Плюс" не надає їй якісних комунальних послуг, не проводить ремонти у будинку, який був побудований у 1966 році. Внаслідок неналежного опалення квартири і невжиття заходів щодо утеплення будинку, в її квартирі постійно зберігаються вологість, сирість, що стало причиною появи плісняви. Вона за власні кошти, провела поточний ремонт квартири, замінила віконні блоки.

З урахуванням уточнених вимог, ОСОБА_1 просила стягнути солідарно з ТОВ "Житловик-Плюс" та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" майнову шкоду у розмірі 30 634,68 грн, 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та зобов`язати ТОВ "Житловик-плюс" та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" виконати повний об`єм ремонтних робіт в її квартирі, а саме: замінити трубопровід центрального опалення, чавунні радіатори, рушникосушарку, виконати утеплення наружного фасаду будинку по всій площі її квартири відповідно, виконати впорядкувальні роботи в квартирі після видалення сорної плісняви на стінах.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня

2013 року, у задоволенні позову ТОВ "Житловик-Плюс" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Житловик-Плюс" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 2 028,21 грн. Зобов`язано ТОВ "Житловик-Плюс" виконати ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1 по заміні трубопроводів центрального опалення, чавунних радіаторів та рушникосушарки, по утепленню наріжного фасаду будинку по свій площі квартири. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва

від 01 грудня 2015 року позовні вимоги ТОВ "Житловик-Плюс" до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги залишено без розгляду.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня

2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва

від 30 березня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 2 028,21 грн. Зобов`язано КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" виконати ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_1 по заміні трубопроводів центрального опалення, чавунних радіаторів та рушникосушарки, по утепленню наріжного фасаду будинку по всій площі квартири.

Стягнуто з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" на користь держави 344,10 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що обов`язок по забезпеченню умови для своєчасного проведення капітальних ремонтів та відповідальність перед власником житлового приміщення в разі ненадання послуг, що призвело до збитків, завданих майну, покладено на балансоутримувача, яким у даній справі є КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва".

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року касаційну скаргу КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 березня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" задоволено.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Житловик-Плюс", КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва", третя особа - ПАТ "Київенерго", про стягнення майнової та моральної шкоди, зобов`язання провести комплекс робіт відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позовні вимоги не знайшли свого обґрунтування при розгляді справи, оскільки позивачем не доведено незаконності дій або бездіяльності КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва", а тому за умов відсутності решти складових - наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, для виникнення зобов`язання відшкодування шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що розгляд справи в апеляційному суді відбувся у відсутності ОСОБА_1, яка на передодні подала до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи на десять днів у зв?язку із загостренням хвороби. Вказане клопотання залишилось без задоволення, що позбавило заявника особистої участі у справі та надання своїх аргументів та пояснень при дослідженні доказів по справі.

Доводи інших учасників справи

22 червня 2018 року КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Голосіївського районного суду міста Києва.

У липні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу від 06 березня 2003 року було здійснено реорганізацію ТОВ "Житловик", правонаступником якого є ТОВ "Житловик- Плюс". Дебіторська та кредиторська заборгованість, яка виникла у зв`язку з виконанням функцій по технічному обслуговуванню житлового фонду перейшла до ТОВ "Житловик-Плюс".

Відповідно до рішення Голосіївської районної в місті Києві ради від 29 вересня 2005 року ТОВ "Житловик-Плюс" є управителем будинків комунальної власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва.

02 січня 2008 року між КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" та ТОВ "Житловик-Плюс" було укладено договір на утримання та обслуговування житлового і нежитлового фонду, що перебуває в комунальній власності Голосіївського району міста Києва.

Пунктом 2 договору визначено, що його метою є забезпечення належної експлуатації, обслуговування, поточного ремонту житлових і нежитлових будівель, їх інженерно-технічного обладнання, належного санітарного стану прибудинкових територій, надання інших послуг населенню.

Відповідно до пункту 2.2 договору, ТОВ "Житловик-плюс" зобов`язане забезпечувати своєчасне та якісне усунення аварійних та надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технічним станом житлових будинків та їх інженерним обладнанням, нести матеріальну відповідальність за належне збереження переданого на утримання житлового фонду, виконувати весь комплекс заходів по підготовці житлового фонду до осінньо-зимової експлуатації.

Рішенням Голосіївської районної у місті Києві ради від 19 жовтня 2010 року майно територіальної громади Голосіївського району міста Києва з балансу Голосіївської районної у місті Києві ради передано на баланс КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району".

17 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Житловик-Плюс" було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за умовами якого ТОВ "Житловик-Плюс" зобов`язалося надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 в свою чергу зобов`язалась забезпечити своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального та поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з частиною другою статті 21 вказаного Закону виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано майнову шкоду у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Шкодою є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її" право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода відшкодовується у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Умовами для покладення на особу обов`язку відшкодувати шкоду є: протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи; шкода як наслідок такої протиправної поведінки; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

З огляду на положення статті 22 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, встановивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів незаконності дій або бездіяльності КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва", дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 оскільки за умов відсутності складових: наявності шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, підстави для виникнення зобов`язання відшкодування шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України відсутні.

Аргументи заявника щодо неправомірного розгляду справи в апеляційному суді у відсутність ОСОБА_1, яка на передодні подала до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи і вказане клопотання залишилось без задоволення, що позбавило заявника особистої участі у справі та надання своїх аргументів та пояснень при дослідженні доказів по справі є безпідставними, оскільки вирішуючи питання щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1, апеляційний суд надав належну правову оцінку даному клопотанню, та врахувавши тривалий час перебування цієї справи на розгляді у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов обґрунтованого висновку про його відхилення. Крім того, вказане клопотання (т. 4 а. с. 148-149) не містить жодних аргументів для відкладення розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.