Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 4823/119/20
провадження № 61-4722ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
при секретарі судового засідання - Крічфалуши С. С.,
учасники справи:
учасники третейського розгляду: позивач - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
особа, яка подала заяву про скасування рішення третейського суду ? ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз"
у складі судді Нечай М. В. від 14 січня 2015 року у справі № 4631-6/234/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
№ 490071735 від 23 травня 2008 року, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в складі судді Іванової Г. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2020 року ОСОБА_2 як особа, яка не брала участь у справі третейського суду, звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 14 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що її не було залучено до участі в справі в якості третьої особи у цій справі. Про рішення третейського суду їй стало відомо лише
14 листопада 2019 року з повідомлення відповідача по справі - ОСОБА_1 .
Вважає, що не залучивши її до участі в справі як особу, яка має статус поручителя за кредитним договором від 23 травня 2008 року №490071735, укладеним між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ЗАТ "Альфа-Банк"), тобто яканесе відповідальність і має обов`язки
у обсязі, які і боржник, третейським судом фактично обмежено її права, визначені Законом України "Про третейські суди" (1701-15) .
Зазначала, що положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" містять заборону на розгляд третейськими судами справ
у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи). Зазначені положення поширюються на правовідносини
з питань виконання, зміни, розірвання договору споживчого кредиту. Умови кредитного договору, який укладено між позивачем та відповідачем, свідчать про те, що його укладено з метою придбання транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ "СІ ЕЙ Автомотів" від 12 травня 2008 року № 484367-022. Оскільки спір виник щодо заборгованості за кредитним договором, який укладено з метою, не пов`язаною з підприємницькою діяльністю, така справа не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз", а тому на підставі пунктів 1, 2 частини 2 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду підлягає скасуванню.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року на підставі статті 255 ЦПК України закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 14 січня 2015 року по справі № 4631-6/234/14.
Ухвала Чернігівського апеляційного суду мотивована тим, що третейський суд розглядав позов про стягнення заборгованості за кредитним договором
№ 490071735 від 23 травня 2008 року, який було заявлено лише до позичальника ОСОБА_1 ; вимог до поручителя ОСОБА_2 не заявлялося; порука ОСОБА_2 є припиненою відповідно до положень частини 4 статті 559 ЦК України, тому третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_2 і вона не має права на звернення до суду із заявою про скасування рішення цього суду, яке визначено у частині першій статті 454 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
У апеляційних скаргах, поданих у березні 2020 року, ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 просять скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до Чернігівського апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що апеляційний суд, всупереч вимог статті 457 ЦПК України, закрив провадження у справі керуючись статтями 255, 454 ЦПК України, хоча ці статті не передбачають такої можливості.
Третейським судом не було залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2, яка є поручителем за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ "Альфа-Банк" та несе відповідальність за цим договором у тому ж обсязі, що і боржник.Зазначена справа про стягнення боргу за споживчим договором не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнській фінансовий союз",
а тому на підставі пунктів 1, 2 частини 2 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду підлягає скасуванню.
Відзив на апеляційну скаргу від АТ "Альфа-Банк" до апеляційного суду не надходив.
Рух справи
Ухвалами Верховного Суду від 20 та 25 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
УхвалоюВерховного Суду клопотання від 23 квітня 2020 року про відкладення розгляду справи, що надійшло на електронну пошту Верховного Суду від імені ОСОБА_1, залишено без розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню
з таких підстав.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський Фінансовий Союз" від 14 січня 2015 року по справі №4631-6/234/14 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 146 498,59 грн за кредитом, 64 994,76 грн по відсотках, 3 206 169,54 грн пені та витрати по оплаті третейського збору в сумі 400,00 грн.
Звертаючись до суду із заявою про скасування рішення третейського суду ОСОБА_2 зазначала, що цим рішенням вирішено питання про її права та обов`язки, оскільки вона є поручителем ОСОБА_1 за кредитним договором
і несе повну відповідальність в такому ж обсязі як і боржник.
Порядок та особливості проваджень у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, регулюється розділом VIII ЦПК України (1618-15) .
Відповідно до частини першої, сьомої, восьмої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається. Суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження
у справі з підстав, передбачених пунктами 1-3і 6 частини першої статті 186 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу оскаржено (оспорено) з підстав, не передбачених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 456 ЦПК України суд за відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі або повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу не пізніше п`яти днів з дня надходження такої заяви відкриває провадження
у справі та пропонує учасникам справи подати свої заперечення (пояснення)
з приводу поданої заяви та докази, на яких такі заперечення (пояснення) ґрунтуються, та визначає строк для подання таких заперечень (пояснень)
і доказів.
28 січня 2020 року Чернігівський апеляційний суд виніс ухвалу, в якій зробив висновок, що заява ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду подана нею як особою, яка не брала участі у справі, але вважає, що третейський суд вирішив питання про її права та обов`язки, подана в строк, встановлений частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, відповідає вимогам статті 455 ЦПК України, а тому підстави для відмови у відкритті провадження у справі або повернення заяви відсутні, та відкрив провадження у цій справі за заявою ОСОБА_2 .
У частинах п`ятій, шостій статті 457 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження,
з особливостями, встановленими цим розділом. За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право: 1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Тлумачення статей 454, 456, 457 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду суд має право постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін або про повне або часткове скасування такого рішення. Повноважень суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі за заявою про скасування рішення третейського суду ЦПК України (1618-15) не передбачає.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок про закриття провадження у цій справі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі,
і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Доводи апеляційнихскарг дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 351, 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року скасувати.
Справу № 4823/119/20 направити для продовження розгляду до Чернігівського апеляційного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат