Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

заявники: ОСОБА_1, Орган опіки та піклування ? виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області,

заінтересована особа ? ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 грудня 2017 року

у складі судді Машини І. М. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 06 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Собини О. І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, а виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, як орган опіки та піклування,

з поданням від 22 квітня 2016 року № 03-26/1400, про встановлення піклування над ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаного рішенням суду обмежено дієздатним, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, та призначити його піклувальником ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Сумської області від 06 березня 2018 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Суди керувалися тим, що при призначенні особи піклувальником враховуються особисті стосунки між потенційним піклувальником та обмежено дієздатною особою, а під час розгляду справи встановлено, що особисті стосунки між ОСОБА_1 та його батьком ОСОБА_2 є неприязними. Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, як орган опіки та піклування, вважає недоцільним у призначенні заявника піклувальником його батька, який

в судовому засіданні категорично заперечував проти призначення піклувальником його сина.

Аргументи учасників справи

У травні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів попередніх інстанцій, що стосунки між ним та ОСОБА_2 є неприязними, не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить вимогам статей 55, 56, 60, 63, 64, 69 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), пунктам 1.2, 3.1, 3.2 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України

у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (z0387-99) .

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками у справі не подано.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

13 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суди встановили, що батьком ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2015 року за заявою ОСОБА_1 було визнано обмежено дієздатним ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 .

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про призначення його опікуном над батьком відмовлено.

За зверненнями ОСОБА_1 від 11 червня 2015 року та від 24 вересня 2015 року рішеннями опікунської ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування виконкому Роменської міськради від 03 липня 2015 року та від 06 листопада 2015 року відповідно було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні його піклувальником над батьком - ОСОБА_2 .

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 вересня 2015 року визнано протиправним та скасовано рішення опікунської ради

з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування виконкому Роменської міськради від 03 липня 2015 року, а заяву ОСОБА_1 від 11 червня 2015 року про призначення його піклувальником направлено на новий розгляд.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року визнано протиправним та скасовано рішення опікунської ради

з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування виконкому Роменської міськради від 06 листопада 2015 року, та зобов`язано виконком Роменської міськради внести подання органу, який за законом здійснює призначення піклувальника над обмежено дієздатною особою, про призначення піклувальником ОСОБА_1 над батьком - ОСОБА_2 .

Рішенням виконкому Роменської міськради від 20 квітня 2016 року постановлено внести до Роменського міськрайонного суду Сумської області подання про призначення ОСОБА_1 піклувальником над ОСОБА_2 .

Відповідно до акту голови квартального комітету кварталу № 13 від 18 лютого 2016 року встановлено, що ОСОБА_2, 1932 року народження, дійсно проживає зі своєю донькою ОСОБА_3 в АДРЕСА_2

з 23 листопада 2015 року і по теперішній час.

Згідно з довідкою від 29 серпня 2016 року ОСОБА_2, 1932 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, станом на дату видачі довідки за адресою реєстрації не проживає,

з 23 листопада 2015 року він виїхав на постійне місце проживання до своєї доньки ОСОБА_3 в м. Суми.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 27 вересня 2016 року на момент здійснення обстеження за місцем проживання в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 був відсутній, хвіртка була зачинена, члени комісії до будинку не потрапили, зі слів сусідів ОСОБА_1 за цією адресою не мешкає постійно, ОСОБА_2 мешкає в м. Суми зі своєю донькою ОСОБА_3 досить давно.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 04 листопада 2015 року, мешкаючи зі своїм сином, ОСОБА_2 самостійно доглядав за собою, за власні кошти сплачував комунальні послуги, стосунки між батьком та сином були неприязні із застосуванням насильства, крім того, батько категорично відмовлявся від встановлення ОСОБА_1 його піклувальником.

22 березня 2016 року було складено акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_3 у добрих побутових умовах, у будинку є всі зручності та необхідні предмети побуту, донька здійснює догляд, забезпечує ОСОБА_2 всім необхідним.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 червня

2016 року у справі № 585/2440/15-ц було задоволено заяву ОСОБА_3 та встановлено піклування над ОСОБА_2 .

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 17 серпня 2016 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 червня 2016 року про призначення піклувальником ОСОБА_3 над ОСОБА_2 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 .

Рішенням виконкому Сумської міської ради від 21 березня 2017 року № 135 призначено ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, піклувальником над обмежено дієздатним батьком ОСОБА_2, яке є чинним на даний час.

ОСОБА_2 категорично відмовляється від того, щоб його син - ОСОБА_1 був його піклувальником. Зазначив, що вони постійно сварилися, син застосовував проти нього фізичну силу, та на даний час він проживає зі своєю дочкою ОСОБА_3 в м. Суми.

Орган опіки та піклування виконкому Роменської міськради вважав недоцільним призначати піклувальником ОСОБА_1 над своїм батьком ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 55, частиною першою статті 59 ЦК України піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових

і майнових прав та інтересів, зокрема, повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Піклування встановлюється над фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування(частина друга статті 60 ЦК України).

Відповідно до статті 63 цього Кодексу піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена піклувальником лише за її письмовою заявою. Піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох піклувальників.

Піклувальником не може бути фізична особа, поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує піклування (пункт 2 частини першої статті 64 ЦК України).

Встановивши, що особисті стосунки між ОСОБА_1 та його батьком ОСОБА_2 є неприязними, виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, як орган опіки та піклування, вважав недоцільним призначення ОСОБА_1 піклувальником його батька, ОСОБА_2 категорично заперечував проти призначення піклувальником його сина, суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 .

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 грудня

2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 06 березня

2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.