Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 705/4132/19
провадження № 61-22330св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс", державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Калинчук Микита Андрійович,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року в складі судді Коваля А. Б. та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2019 рокув складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Храпко В. Д., Гончар Н. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 24033411, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108.
В обґрунтування заяви зазначав, що 09 липня 2019 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що 26 квітня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний-центр" Калинчуком М. А. проведено реєстрацію права власності на вищевказане нежитлове приміщення, 43/50 частини якого належали йому на праві приватної власності, за ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс".
Вважає, що реєстрація зміни власника нежитлового приміщення проведена з грубим порушенням чинного законодавства та має ознаки рейдерського захоплення, так як на момент її проведення нежитлові приміщення перебували під арештом, накладеним ухвалою суду від 20 березня 2019 року, в зв`язку із чим він має намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
17 липня 2019 року він дізнався, що ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" через посередників в м. Умань терміново шукає покупців на магазин, а оскільки відчуження спірного нежитлового приміщення на користь третіх осіб істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, є об`єктивна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову до його пред`явлення.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення задоволено.
Заборонено вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а; реєстраційний номер майна 24033411, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що обраний позивачем вид забезпечення позову в вигляді накладення заборони вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення, з приводу реєстрації права власності якого виник спір, є співмірним із майбутнім предметом позову і оскільки товариство як власник цього майна має всі можливості відчужити його до вирішення спору по суті, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову в цій справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року і відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову до його пред`явлення.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання про забезпечення позову суди не встановили будь-яких обставин, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, не звернули уваги на те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності товариства, оскільки, зокрема, позбавляють здавати магазин в оренду та не врахували, що позовні вимоги ОСОБА_1 є завідомо безпідставними, а тому не можуть бути забезпечені.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
24 січня 2020 року справа № 705/4132/19 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 надіслав до касаційного суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України (1618-15) застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, ОСОБА_1 зазначав, що до прийняття оскаржуваного рішення частина вказаного нежитлового приміщення належала йому на праві власності та всупереч вимогам чинного законодавства була зареєстрована за ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс", у зв`язку з чим він має реальні побоювання, що товариство відчужить її на користь третіх осіб, що ускладнить поновлення його законних прав.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову до його пред`явлення, суди попередніх інстанцій перевірили доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з`ясували співмірність виду забезпечення позову, який він просив застосувати, змісту майбутніх позовних вимог та дійшли обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне нерухоме майно є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову в цій справі.
При цьому вжиті заходи забезпечення позову не призводять до зупинення господарської діяльності ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" та не позбавляють товариство права користуватися таким майном і використовувати його в своїй господарській діяльності, як і не припиняють такого права; вони спрямовані на зменшення ризику відчуження спірного майна іншим особам, а також на нівелювання ризиків, пов`язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Інші аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" залишити без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук