Постанова

Іменем України

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 127/16082/18

провадження № 61-14177св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 напостанову Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів : Сопруна В. В., Матківської М. В., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя.

Позов мотивований тим, що позивач перебувала з відповідачем у шлюбі з 22 грудня 2007 року. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2013 року шлюб розірвано. У шлюбі народилась дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем.

З 01 вересня 2013 року позивач з дитиною виїхали з будинку АДРЕСА_1, де раніше проживали разом з відповідачем.

За час сумісного проживання сторони придбали 50 найменувань майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у відповідача, який не бажає мирним шляхом вирішити спір.

Просила встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в період з 01 жовтня 2007 року по 21 грудня 2007 року; визнати, що майно: пральна машина LG WD-12400NDK, вартістю 2500 грн; холодильник TOSHIBA GR-MG59RD, вартістю 4500 грн; мікрохвильова піч Samsung CE287ASTR, вартістю 800 грн, є їх спільною сумісною власністю; визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, а саме: диван "Марія", вартістю 3950 грн; пилосос Zelmer 919,0 OST white серійний номер 4371000/05/11, вартістю 1722 грн; плоскопанельний ТВ37-42 Philips 42PFL7676T/12, вартістю 10499 грн; Blu-ray плеєр Samsung BD-C6900/XER, вартістю 2199 грн; телевізор TV 37 Samsung LE-37A451C1, вартістю 7151,70 грн; відеокамеру HDR-CX100E Sony серія НОМЕР_1, вартістю 5799 грн; сумку до фотокамеру Sorento, вартістю 217,55 грн; пральну машину LG WD-12400NDK, вартістю 2500 грн; акумуляторний шуруповерт Compass CD 10,8/1Li, вартістю 398 грн; холодильник TOSHIBA GR-MG59RD, вартістю 4500 грн; обігрівач UFO line 3000W, вартістю 1399 грн; ножку телескопічну UFO, вартістю 239 грн; фільтр мережевий APC P1-RS, вартістю 139 грн; варильну панель Pyramida PFG640 STX, вартістю 1756,79 грн; ноутбук HP Probook 4535s (LG863EA), вартістю 4894 грн; мікрохвильову піч Samsung CE287ASTR, вартістю 800 грн; кутовий диван в залу коричневий, вартістю 5000 грн на загальну суму 42665,04 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду від 26 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення майнових прав позивача.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в період з 01 жовтня 2007 року по 21 грудня 2007 року.

Визнано майно, а саме: пральну машину LG WD-12400NDK, вартістю 2500 грн; холодильник TOSHIBA GR-MG59RD, вартістю 4500 грн; мікрохвильову піч Samsung CE287ASTR, вартістю 800 грн, їх спільною сумісною власністю.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майно, а саме: 1). Диван " Марія ", вартістю 3950 грн; 2). Пилосос Zelmer 919,0 OST white серійний номер 4371000/05/11, вартістю 1722 грн; 3). Плоскопанельний ТВ37-42 Philips 42PFL7676T/12, вартістю 10499 грн; 4). Blu-ray плеєр Samsung BD-C6900/XER, вартістю 2199 грн; 5). Телевізор TV 37 Samsung LE-37A451C1, вартістю 7151,70 грн; 6). Відеокамеру HDR-CX100E Sony серія НОМЕР_1, вартістю 5799 грн; 7). Сумку до фотокамери Sorento, вартістю 217,55 грн; 8). Пральну машину LG WD-12400NDK, вартістю 2500 грн; 9). Акумуляторний шуруповерт Compass CD 10,8/1Li, вартістю 398 грн; 10). Холодильник TOSHIBA GR-MG59RD, вартістю 4500 грн; 11). Обігрівач UFO line 3000W, вартістю 1399 грн; 12). Ножку телескопічну UFO, вартістю 239 грн; 13). Фільтр мережевий APC P1-RS, вартістю 139 грн; 14). Варильну панель Pyramida PFG640 STX, вартістю 1756,79 грн; 15). Ноутбук HP Probook 4535s (LG863EA), вартістю 4894 грн; 16). Мікрохвильову піч Samsung CE287ASTR, вартістю 800 грн; 17). Кутовий диван в залу коричневий, вартістю 5000 грн., а всього на суму 42665,04 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на майно, а саме: 1). Пенал у ванну AKVROD, вартістю 1250 грн; 2). Ваги підлогові Alise EF901-02P серійний номер НОМЕР_2, вартістю 169 грн; 3). Тример електричний TR92E серійний номер НОМЕР_3, вартістю 1011 грн; 4). Розетку з дистанційним керуванням, вартістю 186 грн; 5). Візок для шлангу klever, вартістю 109 грн; 6). Насос погружний високого тиску фірми ALKO rain 2500, вартістю 599 грн; 7). Окуляри до ТВ Flar TV LG AG-F210, вартістю 129 грн; 8). Кабель міжблочний Hi-Fi Lautsenn Optima-HDMS-1, вартістю 119 грн; 9). Комод вишня примавера "Фантазія", вартістю 529 грн; 10). Безпровідний маршрутизатор ADSL2+TD-8840T/TD-8841T D-link, вартістю 250 грн; 11). Карту пам`яті MSX-M 8 GB, вартістю 360,05 грн; 12). Набір меблів садових (імітація штучного ротангу) двомісний диван, два крісла та стіл, вартістю 2998 грн; 13). Мінімийку KARCHER K5,200, 2000 Вт, 14 атм, 490 л/год, вартістю 2999 грн; 14). Ноутбук meGabook ER110, вартістю 4500 грн; 15). Стелаж металевий з полками з ДВП в кількості 3 шт, вартістю 517,20 грн; 16). Кабель HDMI HMC270-0150P, вартістю 199 грн; 17). Тачку одноколісну, вартістю 362 грн; 18). Поличку кутову 3-ярусну, вартістю 225 грн; 19). Йогуртницю ORION OR-YM02, вартістю 235 грн; 20). Мобільний телефон HTC T326e Desire SV Black (4710937389005), вартістю 2920 грн; 21). Замок дверний електричний Fortress, вартістю 191,66 грн; 22). Домофон чорнобілий антиванд, Fortress, вартістю 541,66 грн; 23). Комплект супутникового обладнання з тюнером Sky Gate HD (270280IG0448), вартістю 2217 грн; 24). Вентилятор Elenberg FS-2064, вартістю 99,01 грн; 25). Телевізор TV 42 Samsung PS-42A410C3, вартістю 5557,30 грн; 26). DVD плеєр HPC SJX-072, вартістю 187,85 грн; 27). Вебкамеру Logitech c110, вартістю 200 грн; 28). Двері броньовані мод24 горіх лісний замок ельбор, вартістю 3450 грн; 29). Килимові доріжки (колір беж+коричневий+кава з молоком) 2 шт, вартістю 2600 грн; 30). Карнізи, гардини, дугові закінчення та комплектуючі (вмонтовані), вартістю 2000 грн; 31). Кутовий диван кухонний, вартістю 3000 грн; 32). Килим овальний в залу, вартістю 2100 грн; 33). Газонокосарку AL-KO comfort 34E, вартістю 1600 грн, а всього на суму 40116,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості майна в розмірі 1274,16 грн.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем доведено факт спільного проживання однією сім`єю з відповідачем ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу в період з 01 жовтня 2007 року по 21 грудня 2007 року, зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року, рішення Вінницького міського суду від 19 червня 2019 року залишити в силі, зупинити дію постанови Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до невірного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. ОСОБА_2 усе спільне майно подружжя в повному обсязі залишив ОСОБА_1 . Все майно, зазначене у переліку знаходиться у власності та користуванні позивача. Крім того, на більшість майна відсутні чеки про його придбання, наявність лише гарантійного талону чи інструкції не може свідчити про факт купівлі такого майна. Акт від 20 листопада 2018 року про відсутність спірного майна у будинку АДРЕСА_1 ) необґрунтовано не прийнятий апеляційним судом до уваги. Судом безпідставно не застосовано позовну давність.

Позиція інших учасників справи

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду без змін. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_2 не наводить переконливих доводів того, що рішення суду першої інстанції відповідає закону.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 127/16082/18, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року відмовлено.

У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 127/16082/18 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони перебували з 22 грудня 2007 року в шлюбі, який був розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2013 року.

У шлюбі народилась дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналіз матеріалів цивільної справи свідчить про те, що 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 і змінила прізвище на " ОСОБА_1 ".

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Виходячи зі змісту частини другої статті 3 Сімейного кодексу України для встановлення факту проживання однією сім`є необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

На підставі частини першої статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин ( рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (v005p710-99) ).

У справі, що переглядається, вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю позивачем висунута з конкретною правовою метою - визначення правового статусу нерухомого майна, набутого сторонами у період спільного проживання як такого, що є спільним майном сторін, а саме: пральної машини LG WD-12400NDK, холодильника TOSHIBA GR-MG59RD, мікрохвильової печі Samsung CE287ASTR.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю з урахуванням норм Сімейного кодексу України (2947-14) суд апеляційної інстанції не дослідив належні та допустимі докази на підтвердження ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, мотиви рішення апеляційного суду відсутні посилання на конкретні обставини та факти.

Задовольняючи позовні вимоги в частині встановлення факту спільного проживання, апеляційний суд обмежився лише посиланням на копію трудової книжки позивача ОСОБА_1, з якої вбачається, що з 02 липня 2007 року вона почала працювати в Кіровоградській філії ТОВ "Укрпромбанк".

Судом апеляційної інстанції не досліджено, чи склалися між сторонами під час їх проживання в спірний період до реєстрації шлюбу усталені стосунки, що притаманні сім`ї, чи були вони пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Згідно із статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, провадження № 61-15462св18.

Отже, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд не з`ясував обсяг, час та джерела придбання майна, яке підлягає поділу між сторонами, не дав належної оцінки судовому рішенню у справі № 127/26860/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, заяві ОСОБА_2 від 25 жовтня 2013 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Це унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасувати.

Передати справу № 127/16082/18 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. О. Дундар

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є.В. Краснощоков

М. М. Русинчук