Наказом Відділу освіти Бориславської міської ради від 13 вересня 2017 року № 01-06/123 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " (далі - наказ від 13 вересня 2017 року № 01-06/123) позивачу оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: порушення Посадової інструкції директора Бориславської ЗОШ № 4 в частині не створення відповідних умов для навчально-виховного процесу, зокрема незадовільну підготовку навчального закладу до нового 2017-2018 навчального року, порушення частини третьої статті 15 Закону України "Про звернення громадян", наказу Міністерства освіти та науки від 28 серпня 2013 року №1239 "Про затвердження типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів та форм власності", режиму роботи Бориславської ЗОШ № 4.

Позивач стверджує, що жодних порушень трудової дисципліни та локальних нормативно-правових актів він не допустив. При винесені оскаржуваного наказу відповідач не встановив вину позивача у порушені посадових обов`язків. До винесення наказу відповідач не вимагав у позивача жодних пояснень, результатів перевірки позивачу для ознайомлення не надавав, до участі у проведенні перевірок не залучав. Унаслідок видання відповідачем оскаржуваного наказу, позивач зазнав значних моральних страждань, переніс психологічні стреси, що призвели до загострення хронічних захворювань та втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також у зв`язку із притягненням його до дисциплінарної відповідальності позивач позбавлений премії до Дня працівників освіти та права отримати щорічну грошову винагороду відповідно до Положення про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам ЗОШ № 4 м. Борислава за досягнуті успіхи у навчально-виховному процесі та виконання посадових обов`язків, погодженого профспілковим комітетом школи 03 жовтня 2017 року.

Просив визнати незаконним наказ від 13 вересня 2017 року № 01-06/123 та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 19 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ Відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області від 13 вересня 2017 року № 01-06/132-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", яким накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Стягнено з Відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

Стягнено з Відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 960,00 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при виданні оскаржуваного наказу відповідач не зазначив, за який саме дисциплінарний проступок позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності. Не провівши належного службового розслідування, не врахувавши пояснення позивача, при виданні наказу відповідач обмежився лише загальними посиланнями на неналежне виконання посадових обов`язків, якими повинен керуватися в своїй роботі директор Бориславської ЗОШ № 4. Суд першої інстанції виходив з того, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з форм захисту своїх законних прав та інтересів, спрямована проти безпідставного застосування дисциплінарного стягнення. Тягар доведення правомірності накладення стягнення на працівника та дотримання працедавцем вимог положень статей 147- 149 КЗпП України покладається на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Суд не може здійснювати розслідування обставин конфліктної ситуації і робити висновки про ступінь і суть вини при вчиненні дисциплінарного проступку. Суд першої інстанції дійшов висновку про недопустимість доказів, наданих відповідачем в обґрунтування вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, які послугували підставами для видачі оскаржуваного наказу, а саме: акт перевірки Бориславської ЗОШ № 4 від 29 серпня 2017 року, довідку про перевірку стану готовності Бориславської ЗОШ № 4 у новому навчальному році від 29 серпня 2017 року, довідку про перевірку організації навчально-виховного процесу у Бориславській ЗОШ № 4 від 08 вересня 2017 року, оскільки вони підписані заінтересованими особами, не скріплені гербовими печатками, містять посилання на результати комісій без посилання на відповідні акти комісій. Обґрунтовуючи відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, суд першої інстанції виходив із засад розумності та справедливості, врахувавши тривалість страждань та переживань позивача у зв`язку з порушенням відповідачем його законних прав та інтересів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 рокурішення Бориславського міського суду Львівської області від 19 квітня 2018 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким в позові відмовлено.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області 1 762,00 грн судового збору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд неналежно оцінив зібрані у справі докази, вважаючи їх недостовірними, не дав оцінки фактам, що свідчать про суттєві упущення в роботі директора школи, які становлять небезпеку для життя і здоров`я дітей, що навчаються у школі, працівників і відвідувачів школи, а саме: розбите скло, звисаюче з віконних рам, відкритий каналізаційний люк на території школи, не обладнаний дотриманням техніки безпеки спортивний майданик, не зрізані гілля дерев та не покошена трава на території школи. Доказів на спростування таких обставин позивач не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Бориславського міського суду Львівської області від 19 квітня 2018 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

04 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.

У лютому 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга, мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 149 КЗпП України, пункти 3, 4, 5, 7 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045 (1045-2006-п) , пункти 1.5., 1.6. Типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 28 липня 2013 року № 1239, статті 37, 47 Закону України "Про загальну середню освіту", статті 78, 79 Закону України "Про освіту".

Висновки суду апеляційної інстанції, що позивач не виконав вимоги пунктів 2.27, 2.29, 2.30 Типової посадової інструкції директора загальної школи, затвердженої наказом Відділу освіти від 27 грудня 2016 року №01-05/309 та пункти 92, 93 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778 (778-2010-п) , безпідставні, оскільки при виданні оскаржуваного наказу відповідач не посилався на порушення цих пунктів позивачем.

Суд апеляційної інстанції, порушив статті 77, 78 ЦПК України, послався на недопустимі докази, а саме: акт перевірки Бориславської ЗОШ № 4 від 29 серпня 2017 року, довідку про перевірку стану готовності Бориславської ЗОШ № 4 у новому навчальному році від 29 серпня 2017 року, довідку про перевірку організації навчально-виховного процесу у Бориславській ЗОШ № 4 від 08 вересня 2017 року, оскільки вони не містять необхідних реквізитів та відомостей, необхідних для офіційних документів.

Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не надав правової оцінки тому, що приміщення басейну і приміщення школи знаходиться на балансі відповідача, який зобов`язаний виділяти кошти на його ремонт та підтримувати в належному технічному стані, оскільки директор школи таких повноважень і фінансових можливостей не має. Суд не врахував, що приміщення басейну, перехід до нього, не експлуатується з 1991 року та є закритими.

Також суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому факту, що відповідач повністю проігнорував звернення позивача листом від 18 травня 2017 року вх. № 01-17/290 з проханням виділити кошти для підготовки школи до нового 2017/2018 навчального року та проведення ремонтних робіт влітку 2017 року.

Суд апеляційної інстанції дослідив та послався на фотознімки, які не були надані та досліджені в суді першої інстанції, що є істотним порушенням статей 79, 367 ЦПК України.

Безпідставними є і висновки суду апеляційної інстанції про невиконання позивачем вимог пункту 2.27 Типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 28 липня 2013 року № 1239, оскільки відповідно до пункту 1.6 цієї інструкції організація діловодства в загальноосвітніх навчальних закладах покладаться на спеціально призначену (призначені) для цього особу (осіб). В Бориславській ЗОШ №4 ці виконання цих обов`язків покладено на секретаря школи Вороблевську С. В.

Суд апеляційної інстанції помилково не врахував той факт, що письмове пояснення від 01 вересня 2017 року позивач надавав щодо наказу відповідача від 31 серпня 2017 року № 01-06/118-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", який визнаний недійсним наказом відповідача від 04 вересня 2017 року №01-06/123-к. Відповідач не пропонував позивачу надати пояснення стосовно оскаржуваного наказу, що свідчить про порушення ним вимог статті 149 КЗпП України щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень, та незаконного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Аргументи інших учасників справи

У лютому 2019 року від Відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року - без змін.

Зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції законне й обґрунтоване, ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у лютому 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаціну скаргу Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, щоОСОБА_1 з 14 червня 2012 року працює на посаді директора Бориславської ЗОШ № 4.

Наказом Відділу освіти Бориславської міської ради від 31 серпня 2017 року № 01-06/118-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1 оголошено догану за порушення Посадової інструкції директора ЗОШ №4 в частині не створення відповідних умов для навчально-виховного процесу, зокрема, незадовільну підготовку навчального закладу до нового навчального 2017-2018 року.

Наказом Відділу освіти Бориславської міської ради від 04 вересня 2017 року № 01-06/123-к наказ Відділу освіти Бориславської міської ради від 31 серпня 2017 року № 01-06/118-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " визнано недійсним.

13 вересня 2017 року Відділ освіти Бориславської міської ради Львівської області видав наказ №01- 06/132-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 "

Із цим наказом позивач ознайомлений 13 вересня 2017 року, зазначивши про свою незгоду з ним.

Відповідно до змісту оскаржуваного наказу ОСОБА_1 як директору Бориславської ЗОШ № 4 оголошено догану за неналежне виконання Посадової інструкції директора ЗОШ № 4 в частині не створення відповідних умов для навчально-виховного процесу, зокрема, незадовільну підготовку навчального закладу до нового 2017-2018 навчального року, порушення частини третьої статті 15 Закону України "Про звернення громадян", наказу Міністерства освіти та науки від 28 серпня 2013 року № 1239 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів та форм власності", порушення режиму роботи Бориславської ЗОШ № 4.

Наказ виданий на підставі акта перевірки Бориславської ЗОШ № 4 від 29 серпня 2017 року, довідки перевірки про стан готовності Бориславської ЗОШ № 4 до нового навчального року від 29 серпня 2017 року, довідки про перевірку організації навчально-виховного процесу у Бориславській ЗОШ № 4 від 08 вересня 2017 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Верховний Суд зазначає, що порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП Українине (322-08) містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються і попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку вказуються мотиви застосування стягнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

За змістом частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана або звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до пунктів 92, 93 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №778 (778-2010-п) (далі - Положення), керівництво закладом здійснює директор. Керівник державного та комунального закладу і його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 95 Положення про загальноосвітній навчальний заклад директор:

здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів. Створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників.

забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, вимог техніки безпеки;

розпоряджається в установленому порядку майном закладу та його коштами;

видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання.

Відповідно до змісту оспорюваного наказу ОСОБА_1, директору Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: порушення Посадової інструкції директора ЗОШ №4 в частині не створення відповідних умов для навчально-виховного процесу, зокрема незадовільну підготовку навчального закладу до нового 2017-2018 навчального року.

Верховний Суд зазначає, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відсутня вказівка на порушення конкретних пунктів Інструкції, конкретні дії (бездіяльність) директора щодо підготовки школи до нового 2017-2018 навчального року

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що описова частина наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач ОСОБА_1 . Відповідач обмежився лише загальним посиланням на неналежне виконання функціональних обов`язків, якими повинен керуватися в своїй роботі директор ЗОШ №4, не провівши належного ретельного службового розслідування.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основположних свобод, статті 2 ЦПК України ідея справедливого судового розгляду включає право на змагальні провадження.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Встановивши невиконання директором школи пунктів Інструкції, суд апеляційної інстанції суд не спростував висновки суду першої інстанції, що у наказі Бориславської міської ради Львівської області від 13 вересня 2017 року № 01-06/132-к не зазначено про порушення ОСОБА_1 пунктів Інструкції, не вказано, у чому конкретно полягає незадовільна підготовка навчального закладу до нового 2017-2018 року з урахуванням акта прийому готовності ЗОШ І-ІІ ст №4 до 2017/2018 навчального року.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що підставою для постановлення наказу від 13 вересня 2017 року № 01-06/132-к був акт перевірки Бориславської ЗОШ № 4 від 29 серпня 2017 року, довідки перевірки про стан готовності Бориславської ЗОШ №4 до нового навчального року від 29 серпня 2017 року, довідки про перевірку організації навчально-виховного процесу у Бориславській ЗОШ №4 від 08 вересня 2017 року (а. с. 28; 161-163).

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд першої інстанції вважав зазначені письмові докази недопустимими..

Суд першої інстанції вказав, що ці письмові докази, в яких зазначено певні недоліки щодо утримання товарно-матеріальних цінностей або ведення діловодства та підписані керівником відповідача - начальником Відділу освіти ОСОБА_2 та провідним спеціалістом (зацікавленими особами) не завірені належним чином, у них стверджено про результати перевірки незрозумілих комісій, без посилань на відповідні акти комісій.

Суд апеляційної інстанції не виклав висновки щодо спротування висновків суду першої інстанції про недопустимість доказів у справі.

Верховний Суд зазначає, що висновки суду першої інстанції про недопустимість наданих відповідачем письмових доказів є обгрунтованими, оскільки такі одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до статтей 147- 149 КЗпП України саме роботодавець визначає, за вчинення якого конкретного дисциплінарного проступку працівник притягається до відповідальності.

Із долучених до оскаржуваного наказу актів та довідокперевірки стану готовності школи до нового навчального року суд апеляційної інстанції встановив, що директор школи не виконав вимоги пунктів 2.27, 2.29, 2.30, Типової посадової інструкції директора загальної школи, затвердженої наказом Відділу освіти від 27 грудня 2016 року №01-05/309 (далі - Інструкція).

Суд апеляційної інстанції встановив, що книга з кадрових питань не ведеться згідно Типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності; накази з вересня 2017 року не зареєстровані; порушений порядок реєстрації звернень і заяв громадян; на письмові звернення громадян, які зареєстровані у журналі звернень, не зареєстровано письмових відповідей, що є порушенням Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) . Двоє із опитаних заявників підтвердили, що не отримали письмової відповіді. У книзі наказів, відсутній наказ "Про заходи з підготовки до нового 2017-2018 навчального року та в осінньо-зимовий період" та підсумковий наказ з цього питання.

У наказі про притягнення ОСОБА_1, директора Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків, зазначено також про порушення пункту 3 статті 15 Закону України "Про звернення громадян", наказу Міністерства освіти та науки від 28 серпня 2013 року № 1239 "Про затвердження типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів та форм власності", режиму роботи Бориславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4.

Проте у доданих відповідачем письмових доказах, як підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, які суд першої інстанції визнав недостовірними доказами у справі, відсутні відомості щодо неналежного виконання позивачем посадових обов`язків відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян", наказу Міністерства освіти та науки від 28 серпня 2013 року № 1239 "Про затвердження типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів та форм власності".

Отже, суд апеляційної інстанції самостійно визначив порушення позивачем як директором ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 пунктів Інстукції, тобто ті дисциплінарні проступки, за які його притягнено до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам частини третьої статті 263 ЦПК України, тому підлягає скасуванню.

Водночас рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові з огляду на таке.

Згідно зі статтею 237--1 КЗпП України (322-08) відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Верховний Суд зазначає, що відшкодування моральної шкоди, як вид відповідальності роботодавця за заподіяну працівникові моральну шкоду, передбачає наявність умов і підстав її настання: вина роботодавця, факт порушення роботодавцем законних трудових прав особи, протиправність діяння заподіювача моральної шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою роботодавця і моральною шкодою.

Лише наявність усіх чотирьох умов є підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди. Відсутність хоча б однієї з зазначених умов свідчить про необґрунтованість та недоведеність відповідних позовних вимог.

Задовольнивши позов у частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції без посилання на докази у справі зазначив, що завдана позивачу моральна шкода полягає в його моральних стражданнях, зумовлених незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності, позбавлення права отримати щорічну грошову винагороду, премію, внаслідок чого він знаходився у стані постійного стресу.

Верховний Суд зазначає, що лишеконстатація факту про завдання моральної шкоди позивачу не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв`язку між діями роботодавця та наслідками, тому рішення суду першої інстанції в цій частині є необгрунтованим.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону..

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, судове рішення апеляційної інстанції скасувати, судове рішення суду першої інстанції в астині відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.