розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О. від 18 грудня 2018 року,

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (далі - ВАТ "Родовід Банк"), правонаступником якого публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк"), та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 86/СЖ-011.08.1, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 24 000 дол. США терміном до 16 січня 2023 року та зобов`язався повернути кредит і сплатити 15 % річних за користування кредитними коштами в строки та порядку, що передбачені кредитним договором. Цього ж дня на забезпечення виконання указаного договору між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 86/СЖ-011.08.1, за умовами якого останній зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання ним зобов`язання за кредитним договором.

У порушення умов кредитного договору, а також статтей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачі зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконали, чим порушили умови кредитного договору. Станом на 07 травня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 40 024,59 дол. США, 9 263 384,81 грн пені та 3% річних, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.

У листопаді 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим.

Посилаючись на те, що процентна ставка за основним зобов`язанням, за виконання умов якого він поручився, була збільшена без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, просив визнати припиненою з 10 листопада 2008 року поруку за договором поруки

від 16 січня 2008 року № 86/СЖ-011.08.1.

Указану справу суди розглядали неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2016 року первинний позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "Родовід Банк" 40 024,59 дол. США заборгованості за кредитом та процентам, 500 000 грн пені, 47 321 грн 42 коп. - 3 % річних. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог ПАТ "Родовід Банк" відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

Частково задовольняючи позов ПАТ "Родовід Банк", суд першої інстанції виходив із того, що позичальник та поручитель за кредитом не спростували обставин, якими обґрунтовано первісні позовні вимоги банку, щодо наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин, наявності непогашеної кредитної заборгованості, її розміру та складових, періоду нарахування, а також вимоги про стягнення такої заборгованості у солідарному порядку з відповідачів. Зменшуючи розмір пені за порушення умов кредитного договору до 500 000 грн, суд встановив наявність підстав для застосування частини третьої статті 551 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із того, що поручитель, взявши на себе зобов`язання солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені між банком та ОСОБА_4, що передбачено пунктом 1.1. договору поруки, надав свою згоду на зміну основного зобов`язання без його додаткового повідомлення та укладення з ним окремої угоди. Тому відсутні підстави вважати, що відбулося збільшення відповідальності поручителя без його згоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_7 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2016 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_7 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано припиненою поруку ОСОБА_7 за договором поруки від 16 січня 2008 року № 86/СЖ-011.08.1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті рішення суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що сторони кредитного договору без згоди поручителя змінили умови договору, збільшивши процентну ставку до 18% річних, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, а отже порука ОСОБА_7 є припиненою на підставі частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а відтак відсутні правові підстави для покладання на нього солідарного обов`язку з погашення кредитної заборгованості.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2019 року ПАТ "Родовід Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що пунктом 1.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, між банком та позичальником. Тобто, згода ОСОБА_7 на зміну основного зобов`язання без його додаткового повідомлення та укладення з ним окремої угоди, визначена в пункті 1.1. договору поруки, зміст якого не допускає можливості його двоякого трактування. Тому застосування судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до спірних правовідносин, як підстави для визнання поруки припиненою, є помилковим.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується в частині вирішення первинного позову ПАТ "Родовід Банк" до позичальника ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, то в цій частині не є предметом касаційного перегляду (частина перша статті 400 ЦПК України).

Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_7 подав до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначив, що з матеріалів справи не вбачається поінформованість поручителя і його згода на збільшення розміру його відповідальності, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про припинення поруки. Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 357/9757/15-ц з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 16 січня 2008 року між ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого ПАТ "Родовід Банк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 86/СЖ-011.08.1, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 24 000 дол. США терміном до 16 січня 2023 року та зобов`язався повернути кредит і сплатити 15% річних за користування кредитними коштами в строки та порядку, що передбачені кредитним договором.

Цього ж дня на забезпечення виконання указаного договору між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 86/СЖ-011.08.1, за умовами якого останній зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання ним зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.1. договору поруки поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором № 86/СЖ-011.08.1 від 16 січня 2008 року, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між банком та позичальником.

Згідно з пунктом 4.1. договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до пункту 4.3. договір поруки припиняється припиненням дії кредитного договору, а також у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) та Господарським кодексом України (436-15) .

10 листопада 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого ПАТ "Родовід Банк", укладено додаткову угоду до кредитного договору № 86/СЖ-011.08.1 від 16 січня 2008 року, відповідно до пункту 1 якої пункт 1.3. кредитного договору викладено в новій редакції "Процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 18% річних".

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_7, посилаючись на приписи частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), просив визнати поруку припиненою, оскільки без його згоди було збільшено обсяг відповідальності (збільшено відсоткову ставку за кредитом до 18% річних).

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ "Родовід Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 553 та частини першої статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 1 статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту вказаних норм, внесення без згоди поручителя змін до кредитного договору про зміну зобов`язання, забезпеченого порукою, зокрема збільшення процентної ставки, що призвело до збільшення обсягу відповідальності як боржника, так і поручителя, є підставою для визнання поруки такою, що припинена. При цьому, припинення поруки в разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов`язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) припиняється у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, у цьому випадку поручитель має право на пред`явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов`язаннях, в яких бере участь поручитель, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Установлено, що 10 листопада 2008 року сторонами кредитного договору збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами з 15% до 18% річних.

Разом з тим, пунктом 5.5. укладеного між сторонами договору поруки визначено, що зміни цього договору відбуваються у порядку укладення додаткових угод.

Про згоду на будь-яке збільшення основного зобов`язання у порівнянні із первинними умовами у майбутньому без необхідності укладення додаткових угод до договору забезпечення кредитного зобов`язання, у договорі поруки не зазначається, натомість зміст пункту 5.5. договору поруки свідчить про необхідність укладення додаткової угоди до договору поруки у випадку зміни основного зобов`язання, тому числі у разі збільшення розміру плати за кредитом.

Додаткова угода до кредитного договору змінює забезпечене порукою зобов`язання шляхом підвищення розміру процентів за кредитом, що збільшує обсяг відповідальності та потребує згоди поручителя на таке збільшення.

Апеляційний суд дослідив умови та обсяг відповідальності ОСОБА_7 щодо виконання забезпеченого ним порукою зобов`язання та з урахуванням повного й всебічного з`ясування обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині вирішення позову ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_7 до ПАТ "Родовід Банк" про припинення поруки, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення позову ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_7 до ПАТ "Родовід Банк" про припинення поруки залишити без змін.

Оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року в частині вирішення позову публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про припинення поруки залишити без змін.