Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 127/10925/17
провадження № 61-44779св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року у складі судді Ан О. В. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Марчук B. C., Денишенко Т. О., Берегового О. Ю,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 12 квітня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 11140988000, відповідно до умов якого банк надав їй кредит в іноземній валюті в сумі 113 700,00 дол. США, а позичальник зобов`язувалась повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені договором.
11 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 11382301000 відповідно до умов якого банк надав останній кредит в іноземній валюті в сумі 26 500,00 дол. США, а позичальник зобов`язувалась повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за цими договорами між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 було укладено договори іпотеки від 16 квітня 2007 року та від 11 серпня 2008 року, за умовами яких банку було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що була придбана за кредитні кошти та належала ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, після її смерті залишилась заборгованість, яка станом на 11 травня 2017 року складає 13 844,75 дол. США, що станом на 11 травня 2017 року за курсом Національного банку України 26,455859 грн за 1 долар США еквівалентно 3 540 977,83 грн.
Дізнавшись про смерть позичальника, кредитор звернувся до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори з вимогою-претензією від 24 листопада 2008 року про наявність боргових зобов`язань спадкодавця за вказаними кредитними договорами та з проханням повідомити про коло спадкоємців, що прийняли спадщину.
З листа Третьої Вінницької державної нотаріальної контори від 26 листопада 2008 року позивачу стало відомо, що відповідачі звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Право власності на іпотечну квартиру не зареєстроване за спадкоємцями, інших власників квартири теж немає.
У липні 2013 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про стягнення заборгованості із спадкоємців, та який 03 квітня 2014 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області був задоволений. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач зазначав, що дізнався про порушення своїх прав, як кредитора, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки тільки у квітні 2017 року.
Просив суд з метою погашення заборгованості на користь ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 133 844,75 дол. США, у тому числі: за кредитним договором від 12 квітня 2007 року № 11140988000 у розмірі 106 808,18 дол. США, кредитним договором від 11 серпня 2008 року № 11382301000 у розмірі 27 036,57 дол. США та судових витрат в розмірі 1 600,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 та після її смерті прийнята відповідачами, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 6 400,00 грн у рахунок відшкодування судових витрат.
Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_2 6 400,00 грн у рахунок відшкодування судових витрат.
Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_3 6 400,00 грн у рахунок відшкодування судових витрат.
Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_4 6 400,00 грн у рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив строк пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_5, оскільки дізнався ще у листопаді місяці 2008 року про відкриття спадщини та про те, що відповідачі у справі звернулися до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а з цим позовом до суду звернулося лише 24 травня 2017 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, клопотання ПАТ "УкрСиббанк" про зупинення виконання судового рішення задоволено, зупинено виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року.
29 жовтня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позбавлення кредитора права вимоги не свідчить про припинення зобов`язання, суди не врахували статті 17, 23 спеціального Закону України "Про іпотеку" (898-15) ; суди не встановили фактичних обставин справ та посилалися на обставини, встановлені рішенням суду в іншій справі; нотаріус довів інформацію до спадкоємців про претензію ПАТ "УкрСиббанк" та спадкоємці повідомлені про наявність не виконаних зобов`язань в 2008 році, а суди не взяли до уваги пункт 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , за яким нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця, претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги, про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заяви та клопотання
У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить суд передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Тлумачення змісту частини п`ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду має містити обґрунтування необхідності про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність необхідності забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у цій справі. Особою, яка звернулася із клопотанням, не наведено у чому саме полягає необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у цій справі, тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 12 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 11140988000. Згідно з умовами договору, ОСОБА_6 був наданий кредит у іноземній валюті у розмірі 113 700,00 дол. США з терміном користування до 11 квітня 2028 року та з відсотковою ставкою за користування кредитом 12,5 % річних (т. 1, а. с. 16-22).
11 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11382301000. Згідно з умовами цього договору, ОСОБА_6 був наданий кредит у іноземній валюті у розмірі 26 500,00 дол. США з терміном користування до 10 серпня 2023 року та з відсоткової ставкою за користування кредитом 15 % річних ( т.1, а. с 28-34).
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 12 квітня 2007 року № 11140988000 між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки від 16 квітня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко B. B. та зареєстрований в реєстрі за № 1846 (т.1, а. с. 43).
11 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки на забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 11 серпня 2008 року № 11382301000 (т. 1, а. с. 45).
Згідно з умовами договорів іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_5 передала АКІБ "УкрСиббанк" в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 117,2 кв. м та належить останній на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко B. B. від 12 квітня 2007 року за реєстровим номером № 1843 (т. 1, а. с. 43-46).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12 вересня 2008 року № НОМЕР_2 (т. 1, а. с. 47).
Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями ОСОБА_5 є: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а. с. 2-40 т. 2).
Право власності на іпотечну квартиру за спадкоємцями не зареєстроване (т. 1, а. с. 2).
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року у справі № 127/19729/13-ц за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: ПАТ "Страхова компанія "Кардіф", Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про стягнення заборгованості, встановлено, що позивачу стало відомо про смерть спадкодавця ОСОБА_5 24 листопада 2008 року (т. 1, а. с. 60).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України, отже зобов`язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.
За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Однак, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право, а не є строком позовної давності.
Такий висновок щодо застосування норм права у подібних відносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, провадження № 14-53цс18.
Встановивши, що кредитор, позивач у справі, дізнався ще у листопаді місяці 2008 року про відкриття спадщини та про те, що відповідачі у справі звернулися до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а з цим позовом до суду ПАТ "УкрСиббанк" звернулося лише 24 травня 2017 року, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_5 .
Доводи касаційної скарги про те, що позивач не пропустив строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника є безпідставними.
З огляду на частину четверту статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року у справі № 127/19729/13-ц за участю тих самих сторін встановлено, що ПАТ "УкрСиббанк" дізнався про смерть спадкодавця 24 листопада 2008 року, проте з вимогою до спадкоємців, що прийняли спадщину, звернувся лише 21 серпня 2009 року із пропуском строку, встановленого статтею 1281 ЦК України.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).
При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Оскільки ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року зупинено дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити дію цього рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко