Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа №2-4/11
провадження №61-3101св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач -ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Павлівська сільська рада, Світловодська районна державна нотаріальна контора, Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації, Світловодська міжрайонна прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2017 року у складі судді Головань А. М., за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Павлівська сільська рада, Світловодська районна державна нотаріальна контора, Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації, Світловодська міжрайонна прокуратура про визнання недійсним заповіту, договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та визнання договору дарування 1/2 частини житлового будинку недійсним.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви за нововиявленими обставинами
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Апеляційного суду Кіровоградської області із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами.
Заяву обґрунтовано тим, що під час розгляду справи № 401/667/17 на запит суду з Державного нотаріального архіву Кіровоградської області витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3, при дослідженні якої встановлено нововиявлені обставини, які є підставою для перегляду рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року.
Обставини, виявлені при дослідженні цієї спадкової справи, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та на момент ухвалення рішення заявнику не були відомі, оскільки про них їй стало відомо під час розгляду справи № 401/667/17.
Копія спадкової справи надійшла до суду 10 жовтня 2017 року, заявник ознайомлена з її змістом у листопаді 2017 року.
З огляду на зазначене, просила переглянути рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами та його скасувати.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанцій за наслідками розгляду заяви за нововиявленими обставинами
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник звернулася до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами зі спливом трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили, встановленим абзацом другим частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV(далі - ЦПК України (1618-15) 2004 року). Встановлений абзацом другим частини першої статті 362 ЦПК України 2004 року строк є присічним і поновленню не підлягає, недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2017 року, просила її скасувати, а справу передати для продовження розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
21 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанцій постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у січні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Суд апеляційної інстанції встановив, що у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Апеляційного суду Кіровоградської області з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами.
Заяву обґрунтовано тим, що під час розгляду справи № 401/667/17 на запит суду з Державного нотаріального архіву Кіровоградської області витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3, при дослідженні якої встановлено нововиявлені обставини, які є підставою для перегляду рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року. Ці обставини не були відомі заявнику на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та на момент ухвалення рішення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 361 ЦПК України 2004 року рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з пунктом 1 частин другої статті 361 ЦПК України 2004 року підставами перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Верховний Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа "Пономарьов проти України" (CASE "PONOMARYOV v. UKRAINE"), рішення від 03 квітня 2008 року).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 72 ЦПК України 2004 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 362 ЦПК України 2004 року заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. При цьому заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення (стаття 319 ЦПК України 2004 року).
Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року не оскаржувалося до суду касаційної інстанції та набуло законної сили з моменту його проголошення, тобто з 16 серпня 2012 року. Заявник зазначила, що їй стало відомо про нововиявлені обставини, які є підставою для перегляду цього рішення у листопаді 2017 року. До суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернулася 30 листопада 2017 року, тобто через понад п`ять років з моменту набрання рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі "Делькур проти Бельгії" (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
З огляду на викладене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням, переоцінки доказів у справі, не спростовують мотиви та висновки суду апеляційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко