Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 530/86/18

провадження № 61-39041св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне підприємство "Агроекологія",

третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року у складі судді Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Агроекологія" (далі - ПП "Агроекологія"), третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про розірвання договору оренди землі.

03 листопада 2017 року ПП "Агроекологія" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі. Аналогічні зустрічні позовні заяви ПП "Агроекологія" надійшли до суду 15 грудня 2017 року, 26 грудня 2017 року, 23 січня 2018 року, 26 лютого 2018 року та 19 березня 2018 року.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року у складі судді Дем`янченка С. М. у прийнятті зустрічних позовних заяв ПП "Агроекологія" від 03 листопада 2017 року, 15 грудня 2017 року, 26 грудня 2017 року, 23 січня 2018 року, 26 лютого 2018 року та 19 березня 2018 року до ОСОБА_1 про несення змін до договору оренди землі відмовлено та повернуто заявнику. Роз`яснено представнику ПП "Агроекологія", що він має право звернутися з позовом на загальних підставах.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прийняття зустрічних позовів до спільного розгляду з основним позовом та їх об`єднання в одне провадження є неможливим, оскільки вони не взаємопов`язані між собою, предмети позовів різні і задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісного позову. Крім цього, за вказаними зустрічними позовами не сплачено судовий збір.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 23 квітня 2018 року ПП "Агроекологія" оскаржило її в апеляційному порядку, направивши апеляційну скаргу на електронну адресу Апеляційного суду Полтавської області.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків щодо надання доказів сплати судового збору в розмірі 1 762 грн та подання належної апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

14 травня 2018 року ПП "Агроекологія" звернулося до Апеляційного суду Полтавської області із заявою про зупинення провадження у справі та з клопотанням про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

16 травня 2018 року ПП "Агроекологія" подало до Апеляційного суду Полтавської області платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1 762 грн, а також апеляційну скаргу та її копію.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2018 року в задоволенні заяви ПП "Агроекологія" про зупинення провадження у справі та його клопотання про надання додаткового строку відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в апеляційної скарги ПП "Агроекологія" просить скасувати ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року у справі № 530/1820/16-ц, однак справа має єдиний унікальний № 530/86/18. Тому ПП "Агроекологія" не усунуло недоліків у частині подання належної апеляційної скарги у справі № 530/86/18.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

20 серпня 2018 року ПП "Агроекологія" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга ПП "Агроекологія" мотивована тим, що воно належним чином виконало вимоги ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року та своєчасно надало докази сплати судового збору, тому апеляційний суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Зіньківського районного суду Полтавської області.

19 вересня 2018 року справа № 530/86/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних конституційних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених положеннями законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Частинами першою-третьою статті 356 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Встановлено, що 23 квітня 2018 року ПП "Агроекологія" направило на електронну адресу Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було сплатити судовий збір у розмірі 1 762 грн та подати апеляційну скаргу з підписом (оригіналом) уповноваженої особи ПП "Агроекологія".

Усунувши вищезазначені недоліки, 16 травня 2018 року (тобто в межах встановленого процесуального строку) ПП "Агроекологія" надіслало Апеляційному суду Полтавської області платіжне доручення від 14 травня 2018 року № 2272 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі в розмірі 1 762 грн, а також підписану генеральним директором ПП "Агроекологія" Лук`яненком Г. В. та скріплену печаткою цього підприємства апеляційну скаргу на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з того, що ПП "Агроекологія" оскаржує ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року у справі № 530/1820/16-ц, а не в цій справі, яка має єдиний унікальний № 530/86/18. При цьому апеляційний суд не врахував, що ЦПК України (1618-15) не передбачено обов`язку заявника зазначати в апеляційній скарзі єдиний унікальний номер справи.

За таких обставин помилкова вказівка ПП "Агроекологія" в апеляційній скарзі єдиного унікального номера справи № 530/1820/16-ц замість правильного - № 530/86/18 не може бути підставою для висновку про те, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що в суду апеляційної інстанції не було законних підстав для повернення апеляційної скарги ПП "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 березня 2018 року, оскільки заявником виконано вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору за подання цієї скарги та направлено до суду належним чином оформлену (підписану та скріплену печаткою) апеляційну скаргу.

У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

Апеляційний суд порушив вищенаведені норми процесуального права та викладені в рішеннях ЄСПЛ загальні засади судочинства стосовно права особи на доступ до суду й обґрунтованості судового рішення, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання неподаною і повернення апеляційної скарги.

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вищенаведених норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.