Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 370/1426/16-ц

провадження № 61-30307св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Сбербанк",

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи: Відділ державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, товариство з обмеженою відповідальністю "Гудвіл 7",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 квітня 2017 року у складі судді Мазки Н. Б. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Сержанюка А. С., Фінагєєва В. О.,

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк"; банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Солом`янського РУЮ), Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області), Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у місті Києві), товариство з обмеженою відповідальністю "Гудвіл 7" (далі - ТОВ "Гудвіл 7"), про зняття арешту з нерухомого майна.

Банк обґрунтовував вимоги тим, що 14 березня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" (далі - ЗАТ "Банк НРБ"), правонаступником якого він є, та ТОВ "Гудвіл 7" укладено договір про відкриття кредитної лінії №60-В/07 з подальшими змінами та доповненнями.

Вказаний договір забезпечений іпотечним договором від 14 березня 2007 року, укладеним між ЗАТ "Банк НРБ" і ОСОБА_1, предметом якого є: земельні ділянки загальною площею 3,7817 га, 4,4689 га, 3,5613 га, 3,8609 га та 6,1950 га, що розташовані на території села Северинівка Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Позичальник порушив умови договору про відкриття кредитної лінії, внаслідок чого розмір заборгованості станом на 16 червня 2016 року становить 7 529 642,59 доларів США.

Банк як іпотекодержатель має право вимагати виконання зобов`язання, зокрема, шляхом добровільної реалізації предмета іпотеки, але вказане майно перебуває під арештом, накладеним органами ДВС (стягувачем у виконавчих провадженнях є інша, ніж банк особа).

У зв`язку з наведеним просив: зняти арешт з земельних ділянок, розташованих на території села Северинівка, Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, що належать на праві власності ОСОБА_1 та є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором від 14 березня 2007 року, а саме: з земельної ділянки загальною площею 3,7817 га вартістю 4 492 000 грн, земельної ділянки загальною площею 4,4689 га вартістю 4 285 000 грн, земельної ділянки загальною площею 3,5613 га вартістю 4 230 000 грн, земельної ділянки загальною площею 3,8609 га вартістю 4 586 000 грн, земельної ділянки загальною площею 6,1950 га вартістю 6 623 000 грн, накладений постановою ВДВС Солом`янського РУЮ від 27 квітня 2015 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області від 15 травня 2015 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, постановою ВПВР УДВС ГУЮ у місті Києві від 07 жовтня 2014 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження; постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області від 11 квітня 2014 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, постановою ВДВС Солом`янського РУЮ від 10 серпня 2012 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року, у задоволенні позову ПАТ "Сбербанк" відмовлено.

Суди мотивували рішення тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт винесення постанов ДВС від 27 квітня 2015 року, 15 травня 2015 року, 07 жовтня 2014 року та 10 серпня 2012 року про накладення арешту на земельні ділянки, які є предметом іпотеки.

Натомість суди вказали, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек які надані суду арешт на земельні ділянки накладено лише постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, виданою 11 квітня 2014 року ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області, проте матеріали справи такої постанови не містять.

Короткий зміст касаційної скарги

У листопаді 2017 року до суду касаційної інстанції від ПАТ "Сбербанк" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Справу № 370/1426/16-ц передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року касаційне провадження у даній справі зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/1341/15.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційне провадження у даній справі поновлено.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Представник ПАТ "Сбербанк" зазначає, що при відмові у задоволенні позову суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що арешт іпотечного майна порушує його пріоритетне право на нього згідно з договором іпотеки від 14 березня 2007 року.

Банк надав судам усю необхідну інформацію про кредитні зобов`язання ТОВ "Гудвіл 7" та договір іпотеки. Оскільки ПАТ "Сбербанк" не є стороною виконавчих проваджень, у межах яких накладений арешт, воно позбавлене можливості надати відповідні постанови ДВС.

При цьому в жодному із судових засідань суди не вжили належних заходів з дослідження наявних у справі доказів і не роз`яснили представнику банку необхідності подати додаткові докази.

Обставини справи

Суди встановили, що 14 березня 2007 року між ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", та ТОВ "Гудвіл 7" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 з подальшими змінами та доповненнями згідно з договорами про внесення змін та доповнень № 1 від 01 червня 2007 року, № 2 від 13 березня 2008 року, № 3 від 13 листопада 2008 року та № 4 від 29 грудня 2008 року.

Повернення кредиту забезпечене договором іпотеки від 14 березня 2007 року, укладеним між ЗАТ "Банк НРБ" та ОСОБА_1, предметом якого є: земельна ділянка загальною площею 3,7817 га, земельна ділянка загальною площею 4,4689 га, земельна ділянка загальною площею 3,5613 га, земельна ділянка загальною площею 3,8609 га, земельна ділянка загальною площею 6,1950 га, які розташовані на території села Северинівка Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Згідно з наданим ПАТ "Сбербанк" розрахунком кредитна заборгованість ТОВ "Гудвіл 7" станом на 16 червня 2016 року становить 7 529 642,59 доларів США, з яких: заборгованість за кредитною лінією - 3 636 407,08 доларів США, з них прострочених - 3 636 407,08 доларів США; відсотки за користування кредитною лінією - 3 893 235,51 доларів США, з них прострочених - 3 893 235,51 доларів США.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої станом на 09 червня 2016 року, на предмет іпотеки накладено обтяження - арешт зазначених вище земельних.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

При відмові у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності факту накладення арешту на спірне майно. Суди вказали, що позивач не надав постанов ДВС про накладення арешту на земельні ділянки, які є предметом іпотеки.

Колегія суддів вважає правильними висновки судів про відмову у задоволенні позову, проте не може погодитись із мотивами такої відмови.

Предметом даного позову є зняття арешту з майна, що перебуває в іпотеці ПАТ "Сбербанк".

Арешт накладений у іншій справі, де ОСОБА_1 є боржником. При цьому ПАТ "Сбербанк" не є стороною у вказаній справі.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 60 Закону України "Про виконавче провадження").

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 569/9128/15-ц (провадження № 61-21602св18) зазначено, що "тлумачення частини першої статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) дозволяє зробити висновок, що у справах про зняття арешту з майна відповідачами є боржник у виконавчому провадженні, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що "відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України.".

Відповідно до змісту статей 11 та 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача, замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Аналіз змісту позовної заяви свідчить про те, що позовні вимоги про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного в іншій справі, де ПАТ "Сбербанк" не є стороною (стягувачем), заявлені лише до боржника ОСОБА_1 .

Таким чином, ураховуючи те, що позивач не пред`являв вимог до особи, в інтересах якої накладено арешт на майно, не реалізував право залучити як співвідповідача цю особу, позов із цих підстав підлягає залишенню без задоволення.

Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення та ухвала судів попередніх інстанцій - зміні в мотивувальній частині в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року змінити в мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.