розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Державної казначейської служби, яка підписана представником Олешком Олексієм Миколайовичем, на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року у складі судді Бойко М. Є. та постанову апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Позов мотивований тим, що 04 червня 2010 року відносно нього було порушено кримінальну справу за частиною другою статті 307 КК України, яку 30 квітня 2015 року закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України - у зв`язку із відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення. Більше п`яти років він був підданий необґрунтованому та незаконному кримінальному переслідуванню, незаконно перебував від вартою з неналежними умовами утримання та етапування, зазнав значного погіршення здоров`я, не отримував необхідну медичну допомогу, ефективний юридичний захист.

Просив стягнути на його користь 4 896 000,00 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органу дізнання, досудового слідства задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 218 800 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кримінальна справа відносно позивача розслідувалася тривалий час, неодноразово направлялась судом для проведення додаткового розслідування у зв`язку з невідповідністю вимогам кримінально-процесуального закону, досудове розслідування проводилося із грубим порушенням прав обвинуваченого, внаслідок таких обставин позивач був змушений перебувати під вартою більше, ніж чотири роки; за цей час значно погіршився стан його здоров`я, він змушений був докладати додаткових зусиль для доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, приймати участь у процесуальних діях на стадії досудового розслідування та в судових засіданнях, що призвело до зміни його звичного укладу життя, негативно вплинуло на стан здоров`я.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року змінено.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 656 400 грн.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини даної справи, оцінив надані сторонами на їх підтвердження докази та правильно визначив норми матеріального права, що регулюють правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, однак, не у повній мірі врахував обставини заподіяння моральної шкоди позивачу та її наслідки, невірно визначив розмір заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди та спосіб, що не відповідає встановленому чинним законодавством порядку виплати коштів на відшкодування заподіяної заявнику моральної шкоди.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У травні 2018 року до Верховного Суду від державної казначейської служби України, надійшла касаційна скарга, яка підписана представником Олешком О. М., у якій просить скасувати рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що розмір морального відшкодування необґрунтовано завищено. Для зазначених цілей розмір повинен визначатися виходячи з 1600 грн, а не мінімальної заробітної плати - 3 200 грн. Судом не враховано приписи Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

У травні 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій просить рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 15березня 2018 року в частині визначення розміру моральної шкоди змінити, стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь 4 896 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не у повній мірі врахували обставини заподіяння моральної шкоди позивачу та її наслідки, а відтак, і розмір заподіяної моральної шкоди, обмежились загальними судженнями та належним чином не обґрунтували прийнятих рішень. Суди повною мірою не врахували тривалість, характер та обсяг психічних, фізичних та душевних страждань позивача. Судом залишено поза увагою обставини, що свідчать про неналежні умови утримання, в яких позивач перебував не з власної волі, а як особа, що безпідставно обвинувачувалась у вчинені злочину. Вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню слід визначити з 30 мінімальних заробітних плат за кожен місяць незаконного перебування під вартою, що складає 4 896 000 грн, що буде достатньою матеріальною компенсацією моральної шкоди, отриманою позивачем за весь період незаконного перебування під слідством за 58 місяців 26 днів, включаючи 51 місяць та 26 днів незаконного перебування під вартою.

Аргументи учасників справи

Відзиви на касаційні скарги не надані.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу № 661/246/17 із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України, клопотання Державної казначейської служби України про зупинення постанови апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року задоволено, зупинено виконання постанови апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

У липні 2018 року цивільна справа № 661/246/17 надійшла до Верховного Суду та була передана судді-доповідачу Лесько А. О.

Згідно розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року № 1750/0/226-19 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

02 жовтня 2019 року цивільна справа № 661/246/17 передана судді-доповідачу Дундар І. О.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє доводи касаційних скарг з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 04 червня 2010 року порушено кримінальну справу за частиною другою статті 307 КК України відносно ОСОБА_1

17 липня 2010 року позивача було затримано за підозрою у скоєнні злочинів, про що складено протокол затримання, проведено його особистий огляд та обшук за місцем проживання.

20 липня 2010 року Новокаховським міським судом Херсонської області ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту терміном на два місяці.

28 квітня 2011 року постановою Новокаховського міського суду кримінальну справу відносно ОСОБА_1 направлено на додаткове розслідування, проте, запобіжний захід - тримання під вартою судом залишено без змін. Окремою ухвалою від 28 квітня 2011 року Новокаховський міський суд доручив прокурору м. Нова Каховка провести перевірку за фактом незаконних дій в ході досудового слідства слідчих Новокаховського МВ - ОСОБА_3., Чорної Н. П. та адвоката Самсона В. В.

Під час додаткового розслідування - 05 липня 2011 року ОСОБА_1 знову пред`явлено обвинувачення за частиною другою статті 307 КК України. Відносно старшого слідчого СВ Новокаховського МВ УМВС ОСОБА_3. прокуратурою м. Нова Каховка порушено кримінальну справу № 680203-11 за частиною третьою статті 364, частиною першою статті 366 КК України (постанова від 09 липня 2011 року), в якій ОСОБА_1 визнано потерпілим.

15 липня 2011 року прокурором м. Нова Каховка затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 307 КК України.

Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 вересня 2011 року клопотання позивача та його захисника про зміну запобіжного заходу залишені без задоволення, ОСОБА_1 залишено під вартою, кримінальну справу відносно нього знову направлено на додаткове розслідування.

31 січня 2013 року вироком Новокаховського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинені повторно, призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі (за сукупністю вироків). Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2014 року цей вирок було скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.; запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_1 знову залишено незмінним .

Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 червня 2013 року слідчий ОСОБА_3 . визнана винною за частиною третьою статті 364, частиною першою статті 366, частиною першою статті 374 КК України. 29 липня 2014 року ухвалою апеляційного суду Херсонської області вирок Новокаховського міського суду змінено, ОСОБА_3 виправдано за частиною третьою статті 364 КК України, але за частиною першою статті 366, частиною першою статті 374 КК України її визнано винною. Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 січня 2017 року, яке на даний час набрало чинності, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої цими злочинами, та стягнуто на його користь з неї 5 000 грн та 8 631,96 грн відповідно.

18 серпня 2014 року апеляційний суд Херсонської області визначив підсудність кримінальної справи щодо ОСОБА_1 . Каховському міськрайонному суду Херсонської області .

22 грудня 2014 року постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направлено прокурору м. Нова Каховка Херсонської області на додаткове розслідування. Окремою ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області повідомлено начальника Новокаховського РВ УМВС України в Херсонській області, прокурора м. Нова Каховка про грубі порушення норм кримінально - процесуального законодавства України, допущені під час досудового розслідування по кримінальній справі відносно позивача.

До прокуратури м. Нова Каховка кримінальна справа надійшла 02 лютого 2015 року, після чого 03 лютого 2015 року відомості були внесені до ЄРДР за №42015230070000006 за ознаками вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307 УК України.

30 квітня 2015 року постановою заступника начальника СВ Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області Лелюка Д. С. кримінальне провадження №42015230070000006, внесене до ЕРДР 03 лютого 2015 року, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України - у зв`язку з відсутністю у діяннях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень.

Вищезазначена підстава є реабілітуючою з точки зору кримінально-процесуального законодавства України та, відповідно, дає право на відшкодування шкоди в порядку, визначеному Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) .

Під слідством та судом ОСОБА_1 перебував 58 місяців та 26 днів (з 04 червня 2010 року до 30 квітня 2015 року 2009 року). З них утримувався під вартою з 17 липня 2010 року до 13 листопада 2014 року, тобто, 51 місяць та 26 днів.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За правилами пункту 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно з частинами першою та другою статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати постановлення виправдувального вироку суду.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, моральна шкода.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (стаття 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду").

Оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2007 року "STANKOV v. BULGARIA", 62).

Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Тобто законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом із врахуванням мінімального розміру заробітної плати.

Таким чином, у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, вправі застосувати й більший розмір відшкодування.

Мінімальний розмір заробітної плати на день ухвалення рішення суду першої інстанції згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (1801-19) становив 3 200,00 грн.

Судами встановлено, що на момент затримання позивача за підозрою у вчиненні злочину та взяття під варту він мав захворювання за діагнозом: В 20.7, клінічна стадія 3, з 22 лютого 2010 року проходив лікування у Херсонській обласній інфекційній лікарні і потребував довічної безперервної антиретровірусної терапії (АРТ). Під час перебування під вартою на досудовому слідстві в умовах тримання ОСОБА_1 у Херсонському слідчому ізоляторі та загострення хвороби і значного погіршення його стану, 22 квітня 2011 року позивачу було встановлено 2 групу інвалідності, яка у подальшому встановлювалася щорічно. У такому стані позивач продовжував перебувати під вартою під слідством і судом з 17 липня 2010 року до 13 листопада 2014 року упродовж 51 місяця 26 днів, змушений був спростовувати своє незаконне обвинувачення будучи позбавлений можливості знаходитися у звичних комфортних умовах проживання та отримання постійного належного лікування в умовах свободи.

З урахуванням обставин даної конкретної справи та обставин заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, тяжкості, глибини і тривалості заподіяних йому моральних страждань, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір відшкодування заподіяної позивачу шкоди має визначатися на рівні трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць перебування його під слідством і судом, тобто : 3 х 3200грн х 59 міс = 656 400грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року зупинено виконання постанови апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

Оскільки касаційне провадження у справі закінчено, то виконання постанови апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 416, 436 ЦПК України (1618-15) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Державної казначейської служби України, яка підписана представником Олешком Олексієм Миколайовичем, залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року в незміненій частині та постанову апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року залишити без змін.