розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2017 року у складі судді Гнатик Г. Є. та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року позов ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором від 11 квітня 2013 року № 50008238 станом на 20 вересня 2016 року в загальній сумі 308 832 грн 17 коп., що складається з простроченої заборгованості за кредитом та додатковим кредитом в сумі 72 656 грн 75 коп., заборгованості з дострокового повернення кредиту в сумі 159 174 грн 65 коп., процентів за користування кредитом в сумі 10 199 грн 12 коп., пені в сумі 17 547 грн 89 коп., штрафів в сумі 31 330 грн 26 коп., 3 % річних в сумі 5 682 грн 88 коп., інфляційних втрат в сумі 6 389 грн 35 коп., витрат на оплату страхових платежів в сумі 5 942 грн 27 коп.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У жовтні 2017 року ТОВ "Порше Мобіліті" звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

Заяву обґрунтовано тим, що на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованості за кредитним договором у розмірі 308 832 грн та судового збору у розмірі 4 632 грн 48 коп.

Вказані виконавчі листи не було пред`явлені до виконання у Хортицький відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у зв`язку з їх втратою.

Враховуючи наведене ТОВ "Порше Мобіліті" просило суд: видати дублікат виконавчого листа № 337/708/16-ц року від 23 травня 2017 року на виконання рішення суду від 03 лютого 2017 року у цивільній справі № 337/708/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше мобіліті" заборгованості за кредитним договором у сумі 308 832 грн; видати дублікат виконавчого листа № 337/708/16-ц року від 23 травня 2017 року на виконання рішення суду від 03 лютого 2017 року у цивільній справі № 337/708/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше мобіліті" судового збору у сумі 4632 грн 48 коп.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, заяву ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа № 337/708/16-ц від 23 травня 2017 року на виконання рішення суду від 03 лютого 2017 року у цивільній справі № 337/708/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованості за кредитним договором у розмірі 308 832 грн.

Видано дублікат виконавчого листа № 337/708/16-ц від 23 травня 2017 року на виконання рішення суду від 03 лютого 2017 року у цивільній справі № 337/708/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" судового збору у розмірі 4 632 грн 48 коп.

Враховуючи те, що виконавчі листи, які видані на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованості за кредитним договором на виконанні у державній виконавчій службі не перебувають та ніколи не перебували, суди дійшли висновку про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального права. Вказує, що до заяви про видачу дублікатів виконавчих листів представником ТОВ "Порше Мобіліті" було долучено ксерокопії вказаних виконавчих листів, що свідчить про те, що виконавчі листи були отримані стягувачем.

Зазначає, що норми ЦПК України (1618-15) та Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) не містять вичерпного переліку поважних причин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа. Вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Вважає, що посилання судів на інформаційний лист начальника Хортицького ВДВС м. Запоріжжя не є належним свідченням втрати виконавчого листа через те, що зазначена обставина фактично вказує лише на непред'явлення позивачем виданих йому виконавчих листів у межах допустимого строку на його пред'явлення, але ж ніяк не на факт втрати виконавчих листів стягувачем.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а тому суди не мали права ухвалювати судові рішення про видачу дублікатів виконавчих листів за відсутності факту втрати попередньо виданих.

Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У лютому 2016 року ТОВ "Порше Мобіліті" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У жовтні 2017 року ТОВ "Порше Мобіліті" звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2017 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року (v005p710-13) по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, відповідно до 51-53 рішення ЄСПЛ у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Судами встановлено, що з листа начальника відділу Хортицького ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 28 вересня 2017 року за № 21793, вбачається, що виконавчі листи, які видані на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 337/708/16-ц про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ТОВ "Порше мобіліті" заборгованості за кредитним договором на виконанні не перебувають та ніколи не перебували.

Встановивши, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" не виконано, видані судом на підставі цього рішення виконавчі листи на виконанні не перебувають, заборгованість боржником не погашена, а оригінал виконавчих листів втрачено, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих листа.

Посилання в касаційній скарзі на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа не спростовують висновків судів про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа. При цьому оригінал виконавчого листа відсутній як у самого стягувача, так і на виконанні в державній виконавчій службі. Вказані обставини заявниками не спростовані. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Також не можуть бути прийняті посилання касаційної скарги на судові рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах, оскільки у наведених у касаційній скарзі судових рішеннях окрім заяви про видачу дубліката виконавчого листа стягувачами було порушено питання щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, оскільки такий строк було пропущено та не поновлено судами, а у справі, яка переглядається, стягувач звернувся до суду в межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, 58).

Отже, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог статей 263- 265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановили правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано задовольнили заяву ТОВ "Порше Мобіліті" про видачу дублікатів виконавчих листів.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.