Постанова

Іменем України

31 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-4728/10

провадження № 61-2702св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

заінтересована особа - Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Житомирської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня

2018 року у складі судді Невмержицької О. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Коломієць О. С., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк) звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у справі № 2-4728/10 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

На обгрунтування заявлених вимог зазначало, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2010 року розірвано кредитний договір від 29 грудня 2006 року № 014/1840/82/102369, укладений між ВАТ "Райффазен Банк Аваль" та ОСОБА_1 . Солідарно стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в розмірі 2 273 238, 34 грн (еквівалент 287 453,32 доларів США). 17 грудня 2010 року судом видані виконавчі листи у зазначеній справі, які були пред`явлені для виконання до відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Коростенського МУЮ). З метою з`ясування стану виконання рішення суду банк звернувся до ВДВС Коростенського МУЮ та дізнався, що постановою від 27 червня 2013 року виконавчі документи повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". Однак зазначена постанова та оригінали виконавчих листів на адресу банку не надходили.

Посилаючись на наведене, заявник просив видати дублікати виконавчих листів, виданих на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь банку заборгованості в розмірі 2 273 238, 34 грн (еквівалент 287 453,32 доларів США), та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання зазначених виконавчих листів.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 04 грудня 2017 року заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Видано дублікати виконавчих листів у справі № 2-4728/10 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 боргу за кредитним договором у розмірі 2 273 238,34 грн.

Поновлено АТ "Райффайзен Банк Аваль" строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-4728/10 про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3,

ОСОБА_2 у солідарному порядку боргу за кредитним договором.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2017 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 26 жовтня 2018 року заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Видано дублікати виконавчих листів у справі № 2-4728/10 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 боргу за кредитним договором у розмірі 2 273 238,34 грн.

Поновлено АТ "Райффайзен Банк Аваль" строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-4728/10 про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3,

ОСОБА_2 у солідарному порядку боргу за кредитним договором.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчі листи у справі

№ 2-4728/10 втрачені, що у подальшому призвело до пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а тому заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягає задоволенню.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня

2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її задоволення не вбачається. Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області (далі - Коростенський міськрайонний ВДВС ГТУЮ Житомирської області, посилаючись на знищення за закінченням терміну зберігання книг вхідної і вихідної кореспонденції та виконавчих проваджень, не спростував суперечливості наданої ним інформації, зокрема чи надходили повторно виконавчі листи для примусового виконання до відділу, та не надали доказів на підтвердження повернення виконавчих документів банку. Доводи апеляційної скарги щодо отримання стягувачем виконавчих листів є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_4, у якій заявник просила скасувати ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви банку, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій неповно та не об`єктивно дослідили наявні в матеріалах справи докази, не взяли до уваги, що банк, звертаючись до суду із заявою, посилався лише на довідку про втрату виконавчих листів, яку сам і склав, а отже зазначений доказ є неналежним. Суди не урахували, що виконавчий документ відносно неї повернуто 29 березня 2013 року на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", при цьому повторно він для виконання не пред`являвся. Після закриття виконавчого провадження відносно інших боржників, повернуті стягувачеві виконавчі документи повторно для виконання ним також не пред`являлися, дії та процесуальні рішення державних виконавців банком не оскаржувалися, доказів про поважність пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не надав, а тому висновки судів про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі їх дублікатів, є помилковими.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 у частині оскарження ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2018 року та постанови Житомирського апеляційного суду

від 26 грудня 2018 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, оскільки у цій частині оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 у частині оскарження ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 26 жовтня 2018 року та постанови Житомирського апеляційного суду

від 26 грудня 2018 року про видачу дублікатів виконавчих листів у справі за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 07 березня 2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2010 року у справі

№ 2-4728/10 розірвано кредитний договір від 29 грудня 2006 року

№ 014/1840/82/102369, укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 . Солідарно стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в розмірі 2 273 238, 34 грн, що еквівалентно 287 453,32 доларів США. Вирішено питання розподілу судових витрат.

17 грудня 2010 року судом було видано чотирнадцять виконавчих листів у зазначеній справі, які були пред`явлені для виконання до ВДВС Коростенського МУЮ.

З повідомлення Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області від 26 жовтня 2018 року № 7.24-27/271125, убачається, що виконавче провадження за виконавчим листом щодо боржника ОСОБА_4 було завершене 29 березня 2013 року на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відсутністю авансування витрат на зберігання та експертну оцінку описаного майна, а виконавчі листи про стягнення заборгованості з боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із аналогічних підстав повернуті стягувачу 23 вересня 2013 року. Повторно виконавчі листи відносно боржників ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на виконання до відділу не надходили, однак виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 надійшли до відділу державної виконавчої служби повторно.

З повідомлення Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області від 21 грудня 2018 року № 7.24-27/3597 убачається, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі листи № 2-4728/10, видані 17 грудня 2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, про стягнення на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" з

ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 2 273 238,34 грн, були повернуті стягувачу 29 березня 2013 року. Повторно зазначені вище виконавчі документи для примусового виконання до органів державної виконавчої служби не надходили.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга

ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з частиною першою та другою статті 370 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на момент звернення банку із заявою) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (1618-15) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України 2004 року, яким кореспондують статті 12, 81 чинного ЦПК України (1618-15) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що оригінали виконавчих листів № 2-4728/10, які були видані на виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня

2010 року є втраченими, постанова державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачеві та оригінали виконавчих листів на адресу банку не надходили, доказів на підтвердження їх відправлення органами державної виконавчої служби не надано, виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання, а тому суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для видачі їх дублікатів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, на законність судових рішень не впливають, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин щодо видачі дублікатів виконавчих листів та наявних у справі доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи, надали належну правову оцінку доводам сторін та наявним у справі доказам, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 26 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 26 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак