розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букагропром" на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року у складі судді Цуренка В. А. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області

від 19 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Височанської Н. К.,

Перепелюк І. Б., Яремко В. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Букагропром" (далі - ТОВ "Букагропром", товариство) про розірвання договорів оренди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,8610 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0037,

та площею 0,5001 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0036,

які розташовані в с. Тереблече на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 січня 2014 року між нею і ТОВ "Букагропром" укладено договори оренди зазначених земельних ділянок.

Згідно з умовами укладених договорів земельні ділянки були передані в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, проте з часу укладення цих договорів оренди земельні ділянки ТОВ "Букагропром"

не оброблялись та не використовувались за цільовим призначенням, а саме: не оралися, посів сільськогосподарських культур не проводився, не здійснювались заходи боротьби з бур`янами, земельні ділянки знаходяться у занедбаному стані, забур`янені та заліснені.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила розірвати договори оренди земельних ділянок від 01 січня 2014 року, укладені між нею і ТОВ "Букагропром".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня

2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договори оренди землі від 01 січня 2014 року, укладені між ОСОБА_1 і ТОВ "Букагропром", площею 0,8610 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0037, та площею 0,5001 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0036, розташовані в с. Тереблече на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що тривалим невикористанням земельних ділянок за призначенням ТОВ "Букагропром" як орендар порушило істотні умови договорів, що призвело до порушення режиму використання земельних ділянок, забур`янення і заліснення.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2017 року ТОВ "Букагропром" подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для розірвання договору оренди є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням,

а не той факт, що земельна ділянка не використовувалась.

Узагальнені доводи відзиву (заперечення) на касаційну скаргу

Відзивів (заперечень) на касаційну скаргу ТОВ "Букагропром" до суду касаційної інстанції не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано справу № 715/214/17 з Глибоцького районного суду Чернівецької області.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

11 травня 2018 року справу № 715/214/17 передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу № 715/214/17 призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8610 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0037, та площею 0,5001 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0036, розташовані на території с. Тереблече Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецькій області.

01 січня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Букагропром" укладено договори оренди цих ділянок строком на 10 років.

Відповідно до пунктів 15 - 17 договорів оренди земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Умови збереження стану об`єкта оренди: орендар зобов`язаний дотримуватись вимог протиерозійної організації території.

Згідно з пунктом 28 договорів оренди орендодавець вправі вимагати

від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором, дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів.

У пункті 31 договорів оренди указано, що орендар зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 20 договорів оренди визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється упродовж п`яти днів після державної реєстрації права оренди за актом її приймання-передачі.

Пунктом 38 договорів оренди передбачена можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". У частині другій розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Букагропром" на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року

та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року Верховний Суд здійснює у порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції,

що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статі 389 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги

ТОВ "Букагропром", Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами,

які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки

не за цільовим призначенням.

Крім того, згідно з частиною другою статті 12 ЦК України нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суди не звернули увагу на те, що поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки

не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

Крім того, аналіз частини першої статті 210, статей 627, 631, 638 ЦК України дає підстави стверджувати, що коли законом встановлено вимогу державної реєстрації конкретного правочину, такий правочин може вважатися вчиненим лише з моменту його відповідної державної реєстрації.

Згідно з пунктом 43 прикінцевих положень спірного договору оренди договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Системний аналіз статті 792 ЦК України, статей 124, 125 ЗК України, статей 2, 6, 18 та 20 Закону України "Про оренду землі" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що оскільки договір оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації, то саме з моменту її проведення такий договір набирає чинності, а у сторін виникають відповідні права та обов`язки щодо оренди земельної ділянки.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо реєстрації

чи то відсутності реєстрації оспорюваних договорів.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, зазначеного не врахував, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, належним чином не встановив правової природи оспорюваних договорів оренди та не з`ясував усіх обставин, необхідних для правильного вирішення справи, й помилково погодився з передчасним висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин,

які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції Верховного Суду, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Верховний Суд взяв до уваги тривалий час розгляду судами вказаної справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності

та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд дійшов висновку про передання справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, встановити всі обставини, необхідні для правильного вирішення справи, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін,

та ухвалити законне й справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букагропром" задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Букагропром" про розірвання договорів оренди передати