розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2017 року у складі судді Зосименка О. М. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови укласти з ним на оголошених банком умовах договір про відкриття банківського особового (поточного) рахунку в іноземній валюті (доларах США) для здійснення з його використанням касових операцій щодо приймання, видачі та перерахування грошових коштів в іноземній валюті та зобов`язати відповідача укласти з позивачем вищевказаний договір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з метою задоволення власних споживчих потреб звертався до Житомирського РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" з письмовими заявами від 01 липня 2016 року, від 04 липня 2016 року та від 13 липня 2016 року з пропозицією відкрити на його ім`я на оголошених банком умовах банківський клієнтський рахунок в іноземній валюті (доларах США) для здійснення розрахунково-касових операцій щодо видачі чи/або приймання готівкових грошових коштів в іноземній валюті.

В укладенні такого договору було відмовлено, запропоновано відкрити платіжну картку в іноземній валюті.

Вважає, що зазначені дії не узгоджуються з вимогами законодавства та порушують його права.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що розрахунково-касові операції щодо видачі або приймання готівкових коштів в іноземній валюті здійснюються через банківські поточні рахунки.

Позивач у поданих банку заявах не вимагав відкриття банківського особового (поточного, 2620) рахунку в іноземній валюті (доларах США), у зв`язку з чим банком позивачеві було запропоновано відкриття карткового рахунку через використання платіжної картки для здійснення поточних розрахунково-касових операцій щодо видачі чи/або приймання готівкових грошових коштів в іноземній валюті, тому суд уважав позовні вимоги необґрунтованими.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що пропозиція відповідача відкрити на ім`я ОСОБА_1 картку для виплат у порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті ПАТ КБ "ПриватБанк", узгоджується з положеннями статтей 207, 208, 1067 ЦК України, а також пункту 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) , тому висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є вірним.

Цивільним законодавством передбачено свободу договору та неприпустимість примусу щодо вступу в договірні відносини, тому звернувшись до суду з позовом про зобов`язання ПАТ КБ "ПриватБанк" укласти договір банківського рахунку, ОСОБА_1 обрав спосіб захисту, який суперечить нормам цивільного законодавства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, направити справу на новий розгляд у суд першої інстанції.

Зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі доказів, які не були досліджені судом і які були подані представником відповідача через канцелярію суду в один день з проголошенням рішення суду разом з відзивом відповідача.

Стверджує, що суди дійшли помилкового висновку, що банк надав позивачу можливість приєднатися до публічної пропозиції укладання договору про відкриття банківського рахунку, для чого опублікував на офіційному сайті в мережі Інтернет Умови та правила надання банківських послуг. Вважає, що банк при зверненні до нього позивача з пропозицією укласти договір банківського рахунку, повинен був розглянути його пропозицію та вчинити певні дії, які би свідчили про намір відповідача укласти з позивачем договір про відкриття банківського рахунку.

Зазначає, що висновок судів про те, що банк запропонував позивачу відкрити картку для виплат, на обслуговування якої буде відкритий поточний рахунок, базується на припущеннях.

Зазначає, що посилання судів на умови та правила надання банківських послуг є необґрунтованими, оскільки відповідач не довів, що саме ті умови і правила, які він надав суду, були розміщені на веб-сайті ПАТ КБ "ПриватБанк" 01 липня 2017 року.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 01 липня 2016 року ОСОБА_1 письмово звернувся до банку із заявою з письмовою пропозицією відкрити на його ім`я банківський клієнтський рахунок для здійснення розрахунково-касових операцій щодо видачі або приймання готівкових коштів в іноземній валюті (доларах США) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

13 липня 2016 року ОСОБА_1 повторно письмово звернувся до банку із письмовою заявою, в якій просив відкрити на його ім`я банківський клієнтський рахунок.

За змістом листів від 04 липня 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20160704/1777 та від 14 липня 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20160713/6547 ПАТ КБ "ПриватБанк" на дане звернення ОСОБА_1 запропонувало відкрити платіжну картку в іноземній валюті.

Також листом № 20.1.0.0./7-20160719/4650 від 21 липня 2016 року відповідач на звернення позивача надав роз`яснення, що банк здійснює надання банківських послуг необмеженому колу осіб на підставі їх заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті банку у мережі Інтернет.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до яких вони мають ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими.

Відповідно до статті 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої, четвертої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суди обох інстанцій не встановили обставин, які би свідчили про ухилення банку від укладення з позивачем договору банківського рахунку, тому дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Оскільки суди дійшли висновку про відсутність порушень прав позивача, правильною є і відмова судів у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір про відкриття особового (поточного) рахунку в іноземній валюті (доларах США).

Доводи касаційної скарги щодо неналежного посилання судів першої та апеляційної інстанції на умови та правила надання банківських послуг, оскільки відсутні підтвердження того, що саме ці умови та правила були чинними на час звернення позивача з позовом до банку, не мають значення для правильного вирішення справи, адже ці умови та правила не є предметом спору між позивем та відповідачем, позивач не наводив ніяких посилань на вказані умови та правила в обґрунтування своїх позовних вимог, не надав суду ту редакцію умов та правил надання банківських послуг, з якими мав можливість ознайомитися на офіційному веб-сайті банку.

Інші доводи касаційної скарги не містять відомостей на підтвердження обставин ухилення банку від укладення з позивачем договору банківського рахунку, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться за межами розгляду справи касаційним судом, який лише перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.