розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2016 року в складі судді Букреєвої А. І. та на постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року в складі колегії суддів Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова.

В обґрунтування своїх вимог указував, що відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області від 27 лютого 2015 року № ХК 142150560360, ОСОБА_1 є замовником реконструкції нежитлових приміщень підвалу № Х, Х1, ХП, ХШ під салон краси в житловому будинку АДРЕСА_3

Згідно з вимогами законодавства відповідач як замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органами місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Пайова участь у розвитку інфраструктури м. Харкова для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрацію об`єкта містобудування на території м. Харкова незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об`єкта будівництва, є обов`язковою.

Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту від 08 травня 2015 року № 253/0/114-15 ОСОБА_1 направлено для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відповідь ОСОБА_1 на вказаний лист або підписаний договір чи протокол розбіжностей до проєкту договору в управління не надійшли.

Позивач уважав, що укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури є обов`язком відповідача, а його відмова від його укладення порушує права та законні інтереси департаменту.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2016 року позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено.

Визнано укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_1 договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції, викладеній у позовній заяві.

"Д О Г О В І Р №

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

м. Харків "___" _______________201_____року

Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі "Департамент" в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради У1 скликання від 24 листопада 2010 року № 07/10 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради У1 скликання" з однієї сторони, та з іншої сторони ОСОБА_1, іменований надалі "Замовник", що діє на підставі паспорта громадянина країни, серія та номер НОМЕР_2, виданого 01 березня 1999 року Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 (із змінами), уклали цей договір про наступне.

1.Предмет договору

1.1.Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової

участі "Замовника" у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень підвалу № Х, Х1, ХП, ХШ літ. "А-16" по АДРЕСА_3 під салон краси.

2.Обов`язки сторін

2.1."Замовник":

2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 83 269 грн. 89 коп. (вісімдесят три тисячі двісті шістдесят дев`ять грн. 89 коп.), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який додається.

2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладення даного договору.

2.2. "Департамент":

2.2.1. На запит "Замовника" надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність

3.1. У разі невиконання або неналежного виконання "Замовником" обов`язків, передбачених п. 2.1. цього договору, "Замовник" сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

4. Час та дія договору

4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладення цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

5. Зміна та розірвання договору

5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати

договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

5.3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання

договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6. Особливі умови

6.1. З питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.2. Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору.

6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обов`язки за цим договором переходять до правонаступників.

6.4. У разі зміни власника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору, права та обов`язки щодо виконання умов договору переходять до нового власника.

6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку.

6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

6.7. Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

_________________ОСОБА_2 ___________________________

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушила вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , оскільки ухилялася від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації, тому позов підлягає задоволенню.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2016 року змінено в частині визначення розміру коштів, що підлягають перерахуванню до бюджету м. Харкова згідно з розрахунком величини пайової участі в розвитку інфраструктури міста Харкова.

Пункт 2.1.1. Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова викладено в такій редакції:

"Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 52 417 грн. 00 коп. (п`ятдесят дві тисячі чотириста сімнадцять грн. 00 коп.), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який додається".

Апеляційний суд виходив із того, що враховуючи визначений порядок розрахунку розміру пайової участі на підставі техніко-економічних показників, поданих замовником будівництва, розмір пайової участі замовника будівництва по об`єкту становить 52 400 грн, а не 83 269,89 грн як визначив позивач.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28 січня 2019 року ОСОБА_1 із пропуском строку на касаційне оскарження подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2016 року та на постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувані судові рішення скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Указує, що Порядок пайової участі в розвитку інфраструктури м. Харкова не є нормативно-правовим актом, а тому не підлягає застосуванню до даних правовідносин і Департамент економіки та комунального майна ХМР не може зобов`язати позивача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Відзив на касаційну скаргу

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на дану касаційну скаргу, в якому департамент просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області від 27.02.2015 № ХК 142150560360, ОСОБА_1 є замовником реконструкції нежитлових приміщень підвалу № X, XI, XII, XIII у житловому будинку літ. "А-16" по АДРЕСА_3 під салон краси.

У Декларації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 524 170 грн.

Відповідь ОСОБА_1 на вказаний лист або укладений договір чи протокол розбіжностей до проєкту договору в управління не надходили.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до абзацу першого частини восьмої та абзацу першого частини дев`ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов`язання, прямо передбаченим чинним законодавством. Невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Установивши, що ОСОБА_1 ухиляється від укладення договору про пайову участь, суди зробили обґрунтований висновок про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача укласти такий договір.

Згідно з частинами першою, другою статті 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Частиною третью статті 40 Закону передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частина п`ята статті 40 Закону).

Відповідно до частини шостої статті 40 Закону встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Порядок про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова затверджений рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради 09 листопада 2011 року № 804 зі змінами, внесеними рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22 травня 2013 року № 319.

Згідно з пунктом 3.2 Порядку величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта будівництва, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки за загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

З огляду на викладене, правльним є висновок апеляційного суду, що з урахуванням граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановленого частиною шостою Закону, до бюджету м. Харкова підлягає перерахуванню сума в розмірі 52 417 грн (524 170 грн : 100 % х 10 %).

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 642/2925/17 (провадження № 61-26030св18) і в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року в справі № 643/16818/18 (провадження № 61-14066св19).

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.