Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,1549 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Матвіївської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області.

За життя спадкодавець склав заповіт, згідно якого заповідав позивачу зазначену земельну ділянку. ОСОБА_1 не проживала разом зі спадкодавцем.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила дитину та була зайнята постійним доглядом за нею. Крім того, у період з 30 січня 2017 по 14 лютого 2017 року позивач знаходилася на стаціонарному лікування у м. Одеса, що підтверджується листком непрацездатності.

Вказані обставини унеможливили прийняття нею спадщини у встановлений законом строк.

30 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного строку для її прийняття.

Посилаючись на те, що причина пропуску строку на прийняття спадщини є поважною, просила визначити їй додатковий строк у один місяць для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 квітня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надала суду доказів, які б вказували на наявність непереборних труднощів для спадкоємця для вчасного подання заяви про прийняття спадщини. Зазначені ОСОБА_1 причини пропуску для прийняття спадщини визнані судом неповажними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 квітня 2018 року скасовано.

Визначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судове рішення мотивоване тим, що народження ОСОБА_1 дитини незадовго до смерті ОСОБА_5, хвороба протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, неодноразове тривале лікування в умовах стаціонару свідчать про те, що у позивача були істотні перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга, з урахуванням доповнень до неї, мотивована тим, що всі обставини, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини не є такими, що унеможливили подання вказаної заяви у шестимісячний строк.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

03 жовтня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 05 жовтня 2012 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, все, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом буде мати право, заповів своїм синам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному.

10 серпня 2016 року ОСОБА_5 склав ще один заповіт, яким належну йому земельну ділянку площею 3, 1549 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Матвіївської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області заповів ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Спадкову масу складають 1/2 частка житлового будинку і земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 3, 1549 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Матвіївської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його діти - відповідачі у справі, спадкоємцями за заповітом - сини ОСОБА_2, ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1

ОСОБА_2 27 серпня 2016 року подав заяву про прийняття спадщини за заповітом. 27 квітня 2017 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку житлового будинку і земельної ділянки під цим будинком.

ОСОБА_3 відмовився від спадщини на користь свого брата ОСОБА_2, подавши 12 січня 2017 року відповідну заяву до нотаріальної контори.

Дочка померлого ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини подала до нотаріальної контори 19 січня 2017 року.

Постановою державного нотаріуса від 03 червня 2017 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона не входить у коло спадкоємців, передбачених статтею 1223 ЦК України.

30 березня 2017 року ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом від 10 серпня 2016 року, звернулася до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

20 квітня 2017 року державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судами встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 сплинув 25 лютого 2017 року, а до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася 30 березня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5, визнавши народження ОСОБА_1 дитини незадовго до смерті спадкодавця ОСОБА_5, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, про неможливість нотаріусом роз`яснити ОСОБА_1 її право подачі заяви про прийняття спадщини та не допустити пропуску шестимісячного строку через відсутність в заповіті її повного ім`я, по-батькові та адреси проживання чи місця роботи, оскільки нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.

Крім того, відповідно до пунктів 2.3 та 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) , на нотаріуса при заведенні спадкової справи покладається обов`язок перевірити за даними спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Колегія суддів, враховуючи перенесені позивачем пологи 28 квітня 2016 року, погіршення стану її здоров`я в післяпологовий період, перебування на стаціонарному лікуванні в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова з 30 січня до 14 лютого 2017 року та незначний період пропуску строку для подання нотаріусу заяви на прийняття спадщини, вважає зазначені причини поважними, та такими, що пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду