Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 503/1691/18
провадження № 61-14751св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний заклад "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року у складі суддів: Гірняк Л. А., Журавльова О. Г., Цюра Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" (далі - КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика") про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Позовна заява мотивована тим, щоз 2016 року ОСОБА_1 працює вихователем у КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика". 26 червня 2018 року був винесений наказ № 38 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину).
Позивач зазначала, що під час тихої години вона не спала. Тому, оскільки відповідач порушив порядок притягнення її до дисциплінарної відповідальності та притягнув її до такої відповідальності безпідставно, звернулась з вказаним позовом до суду.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ завідуючої КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" № 38 від 26 червня 2018 року про притягнення вихователя старшої дошкільної групи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 20 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зібраними у справі доказами підтверджено порушення позивачем своїх трудових обов`язків. Суд зазначив, що відповідач як роботодавець довів належними та допустимими доказами наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та дотримання ним такого порядку, визначеного законодавством про працю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ завідуючої КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" № 38 від 26 червня 2018 року про притягнення вихователя старшої дошкільної групи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину).
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд апеляційної інстанції невірно зазначив, що підстава притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 підтверджується лише доповідною ОСОБА_2 . Однак підставою для винесення догани ОСОБА_1 стало безпосереднє виявлення керівником КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" факту порушення трудової дисципліни ОСОБА_1, а саме - сну останньої на робочому місці, що також було підтверджено у суді письмовими поясненнями та свідченнями, наданими у суді першої інстанції в якості свідка, медичної сестри КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" Караман І. О.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" залишити без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
05 лютого 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі наказу завідуючої КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" № 37-К від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду вихователя.
ОСОБА_3 була ознайомлена з посадовою інструкцією вихователя та Правилами внутрішнього трудового розпорядку КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика", що підтверджується її особистим підписом на вищевказаній інструкції та відповідно до списку про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
26 червня 2018 року винесений наказ № 38 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення субординації та трудової дисципліни (сон в тиху годину).
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності була доповідна від 21 червня 2018 року медичної сестри КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" ОСОБА_2, яка засвідчила, що вихователь ОСОБА_1 спала 20 червня 2018 року на робочому місці.
Установлено, що 23 червня 2018 року працівниками КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" складено акт про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення.
Відповідно до акта від 27 червня 2018 року ОСОБА_1 в присутності трьох працівників КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" відмовилась від підпису наказу про оголошення догани.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП (322-08) України) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.
Згідно з частиною першою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Разом з цим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд послався на те, що доповідна медичної сестри КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" Караман І. О., яка стала підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, була написана не в день встановлення порушення трудової дисципліни, а на слідуючий день, що дає підстави для об`єктивного сумніву щодо даного факту. Будь які інші докази, які б засвідчували обставини порушення трудової дисципліни, матеріали справи не містять.
Такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша-друга статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до посадової інструкції вихователя КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" та Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" судом встановлено, що їх норми не дозволяють працівникам спати під час робочого часу на робочому місці.
Доповідною запискою від 21 червня 2018 року на ім`я завідуючої КЗ "КДНЗ ясла-садок " Гвоздика " Козак О. В. медична сестра вказаного закладу ОСОБА_2 повідомила, що стала свідком того, як вихователь ОСОБА_1 20 червня 2018 року о 13 годині 45 хвилин під час тихого часу спала на робочому місці, а частина дітей в цей час не спали.
Вказані пояснення ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні Кодимського районного суду Одеської області при допиті її в якості свідка.
Також при розгляді справи в суді першої інстанції завідуюча КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" Козак О. В. пояснила, що особисто була свідком того як вихователь ОСОБА_1 20 червня 2018 року під час "тихої години" спала на робочому місці на дитячому ліжку.
ОСОБА_1 надати письмові пояснення керівництву КЗ "КДНЗ ясла-садок "Гвоздика" щодо вказаних обставин відмовилася, що зафіксовано складеним працівниками закладу актом.
На наявність вказаних доказів апеляційний суд уваги не звернув, оцінки їм не надав, у зв`язку із чим не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, належно не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, характеру спірних правовідносин, що призвело до передчасного висновку при апеляційному перегляді.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд апеляційної інстанції в судовому рішенні у достатній мірі не виклав мотиви, на яких воно базується, адже право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України"; "Суомінен проти Фінляндії").
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що апеляційним судом не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Під час нового розгляду суду належить врахувати вищенаведене, дослідити та належним чином оцінити зібрані у справі докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, в зв`язку з чим позбавлений можливості ухвалити нове рішення або змінити судові рішення у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Отже ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом повністю не встановлено, а тому постанова апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу вимог статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального закладу "Кодимський дошкільний навчальний заклад ясла-садок "Гвоздика" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. П. Курило