розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2018 року у складі головуючого судді Гецко Ю. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі суддів: Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_5, яка за час життя заповіту не залишала.

Після смерті бабусі відкрилась спадщина за законом на належне їй на праві спільної часткової власності майно, до якого входить 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 січня 1973 року та 2/5 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 жовтня 2004 року.

Окрім її батька, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, було ще троє дітей ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які у встановлений законом строк спадщину прийняли, так які подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_5 .

З метою оформлення спадщини за померлою бабусею вона звернулась до Берегівської державної нотаріальної контори, однак листом від 11 жовтня 2017 року їй було роз`яснено про необхідність звернення до суду для надання додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки такий нею було пропущено.

Посилаючись на те, що вона по національності є угоркою, українською мовою практично не володіє, про наявність строку для прийняття спадщини їй не було відомо і нотаріус усупереч статті 63 Закону України "Про нотаріат" не вчинила дій щодо повідомлення її про відкриття спадщини за померлою бабусею, частку якої вона спадкує відповідно до частин 1, 5 статті 1266 ЦК України, а саме ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини, тому просила суд визначити їй додатковий строк у два місяці для подання до Берегівської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусею ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2018 року, залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції з висновком яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачкою ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини пропущено без поважних причин, оскільки позивачці було відомо про смерть своєї бабусі та вона мала об`єктивну можливість завчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак не зробила цього внаслідок домовленості з іншими спадкоємцями про виплату їй компенсації за належну частку в спадковому майні і, як наслідок, лише через невиплату їй коштів відповідачами вона звернулася з заявою про прийняття спадщини. Крім того позивака звернулась до правоохоронних органів про порушення кримінального провадження щодо ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України (шахрайство).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргоюна рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, у якій просила скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Берегівського районного суду Закарпатської області № 2897/1241/18.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу

26 листопада 2019 року надійшов відзив від ОСОБА_2 в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Оскаржувані судові рішення без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі скаржниця просить скасувати судові рішення так як вважає, що вони постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права

В свої касаційній скарзі зазначає, що нотаріусом не було повідомлено її про відкриття спадщини за місцем проживання чи роботи, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Крім того зазначає, що підставою пропуску стоку для прийняття спадщини також слугувало і те, що інші спадкоємці ввели її в оману запевнивши в тому, що їй буде компенсовано належну частку у спадковому майні. Однак після пропуску шестимісячного строку її було повідомлено, що вона нічого не отримає із спадкового майна, так як вже пропустила строк для прийняття спадщини.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, про що повторно видано Берегівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Закарпатської області свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя ОСОБА_5 заповіту вона не залишала, а тому після її смерті відкрилася спадщина за законом.

ОСОБА_5 була власником домоволодіння АДРЕСА_1 в частці 2/5 була (а.с.34-38).

У ОСОБА_5 було четверо дітей, троє з яких : ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спадщину прийняли, так як у встановлений законом шестимісячний строк подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_5 (а.с.34-38).

Згідно з повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Судами встановлено, що строк для прийняття спадщини за померлою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, сплив ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка до нотаріуса звернулась лише у жовтні 2017 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час прийняття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Положення статті 1272 ЦК України передбачають право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом було правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, установленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Таким чином відмовляючи у позові, суд першої інстанції з висновками якими погодився апеляційний суд обґрунтовано виходили з того, що позивачці було відомо про смерть своєї бабусі та вона мала об`єктивну можливість завчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак не зробила цього внаслідок домовленості з іншими спадкоємцями про виплату їй компенсації за належну частку в спадковому майні і, як наслідок, лише через невиплату їй коштів відповідачами вона звернулася з заявою про прийняття спадщини. Крім того позивака звернулась до правоохоронних органів про порушення кримінального провадження щодо ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України (шахрайство).

Посилання в касаційні скарзі на те, що нотаріусом було порушено вимоги статті 63 Закону України "Про нотаріат" не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Нотаріусом не було порушено вимоги статті 63 Закону України "Про нотаріат", оскільки відповідно до цих вимог нотаріус, лише в разі отримання від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, та може зробити виклик шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Судами не було встановлено, а позивачкою не доведено, що нотаріусу було відомо про спадкоємиця за правом представлення ОСОБА_1, її місце проживання або роботи. Отож нотаріус вправі, а не зобов`язаний робити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Отже, суд першої та апеляційної інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно дослідили обставини справи, правильно визначили юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, прийшли до обґрунтованого висновку, що позивачкою ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини пропущено без поважних причин, й правильно дійшов висновку про відмову у позові.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 червня 2019 рокузалишити без змін.