розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю., та касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

24 червня 2009 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк"), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі

49 000,00 доларів США для придбання квартири строком до 05 серпня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі12,5 % річних.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладений договір поруки, а з ОСОБА_3 - договір іпотеки № 131, за умовами якого в іпотеку банку передана придбана за кредитні кошти квартира АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору позивач остаточно просив солідарно стягнути з відповідачів на свою користь прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 5 125,00 доларів США, поточну заборгованість за кредитом у розмірі 42 030,00 доларів США, прострочену заборгованість за процентами - 12 337,82 доларів США, поточну заборгованість за процентами

342,02 доларів США, нараховану пеню за несвоєчасне повернення кредиту -

15 233,38 грн, нараховану пеню за несвоєчасну сплату процентів - 36 677,33 грн, а всього - 59 834,84 доларів США та 3 677,33 грн, у рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки.

Суди неодноразово розглядали цю справу.

Заочним рішення Жовтневого районного суду Харківської області від 30 серпня

2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області

від 17 грудня 2014 року, позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 59 834,84 доларів США та пеню у сумі 36 677,33 грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 серпня

2007 року № 172 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру

АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 на праві власності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, задоволено частково. Заочне рішення Жовтневого районного суду

м. Харкова від 30 серпня 2010 року та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року у частині позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року позов

ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 59 834,84 доларів США, пеню у сумі 36 677,33 грн.

Рішення мотивовано тим, що боржник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконав належним чином взяті за договором кредиту зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості та, враховуючи те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , поручитель несе солідарну цивільно-правову відповідальність разом із боржником.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року змінено у частині стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 3 436,28 доларів США, пеню за простроченим кредитом у сумі 3 112,25 грн, пеню за простроченими процентами у сумі 7 484,79 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що кредитор, направивши претензію (вимогу), змінив строк виконання основного зобов`язання, тому банк мав право на стягнення з поручителя прострочених боржником платежів за шість місяців до пред`явлення позову до суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи

У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги банку є безпідставними, оскільки на момент звернення з позовом до суду сплив строк дії поруки, встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України, адже умовами договору передбачено повернення кредиту щомісячними платежами, а боржник останній платіж здійснив у жовтні

2007 року, тому банк звернувся із позовом до поручителя у липні 2009 року, тобто поза межами строків встановлених законом. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення банком письмового повідомлення про зміну умов кредитного договору, через що порука є припиненою.

У березні 2019 року ПАТ АБ "Укргазбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що умовами договору передбачено строк дії договору поруки та його припинення пов`язано з повним погашенням заборгованості за кредитним договором, а оскільки заборгованість за кредитним договором не погашена, тому порука є чинною, отже, позов про дострокове стягнення заборгованості поданий своєчасно та кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя у повному обсязі.

У травні 2019 року від ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

06 серпня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 49 000,00 доларів США для придбання квартири строком до 05 серпня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних.

Відповідно до пункту 3.2.6 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 1, а з ОСОБА_3 - договір іпотеки № 131, за умовами якого в іпотеку банку передана придбана за кредитні кошти квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 5.2 договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців із дня настання строку виконання зобов`язання позичальника не пред`явить вимогу до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення договору поруки.

За умовами пункту 2.1 договору поруки у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це позичальника, а у разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі.

28 січня 2009 року на адресу поручителя банком направлена претензія (вимога) про сплату протягом двох днів суми заборгованості за кредитом станом на 27 січня

2009 року у розмірі 1 640,00 доларів США (прострочений кредит) та 45 515,00 доларів США (залишок основної заборгованості).

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 22 червня 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 59 834,84 доларів США з яких: 42 030,00 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 5 125,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 342,02 доларів США - поточна заборгованість за відсотками, 12 337,82 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками, пеня - 36 677,33 грн, у рахунок погашення якої банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що 28 січня

2009 року банк пред`явив вимогу поручителю про повне дострокове погашення заборгованості, чим змінив строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором, а тому, направивши 24 червня 2009 року позовну заяву до суду, позивач не пропустив шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до поручителя, отже, є підстави для солідарного стягнення з боржника та поручителя заборгованості за кредитом.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру заборгованості з поручителя виходив із того, що кредитор, направивши претензію (вимогу) змінив строк виконання основного зобов`язання, тому банк має право на стягнення з поручителя прострочених боржником платежів за шість місяців до пред`явлення позову до суду.

Верховний Суд не погоджується у повній мірі із зазначеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Згідно з частиною четвертої статті 559 ЦК України, у редакції чинній на час дії спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням, якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами. У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.

Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суди дійшли правильного висновку, що позичальник не виконує належним чином зобов`язання за кредитним договором, що є підставою для солідарного стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пенею відповідно до вимог статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) .

Разом з тим суд першої інстанції, задовольняючи позов та стягуючи заборгованість у повному обсязі з поручителя, не звернув уваги на те, що пред`явлення банком вимоги до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку, а отже, порука є припиненою щодо тих щомісячних платежів, строк сплати яких настав більше ніж за шість місяців до звернення кредитора з позовом до суду з вимогою до поручителя.

Водночас, апеляційний суд, усуваючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права та стягуючи заборгованість за кредитом у розмірі

3 436,28 доларів США, не звернув уваги на розрахунок заборгованості за кредитним договором, із якого вбачається, що заборгованість за вказаним кредитом становить 47 155,00 доларів США, та помилково стягнув заборгованість із поручителя лише у частині заборгованості за відсотками, проте не стягнув заборгованість за тілом кредиту, яка на час висунення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту складалась із простроченої заборгованість за кредитом у розмірі

5 125,00 доларів США та поточної заборгованість за кредитом у розмірі

42 030,00 доларів США.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припинилось пред`явленням до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а тому зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти та пеню на підставі договору кредиту.

Отже, нарахування процентів та неустойки після закінчення строку кредитування ані договором, ані законом не передбачена, а отже, такі вимоги є безпідставними.

Таким чином, належна до стягнення з поручителя сума заборгованості за тілом кредиту складається: 42 030,00 доларів США (поточна заборгованість, яка підлягає стягненню у зв`язку із достроковим повернення кредиту), прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 410,00 доларів США (щомісячні платежі за тілом кредиту за грудень 2008 року та січень 2009 року), за відсотками -

1 002,37 доларів США, пеня у розмірі 2 570,64 грн (щомісячні платежі за відсотками та нарахована пеня за грудень 2008 року та січень 2009 року), що відповідає розміру заборгованості за щомісячними платежами у межах строку дії поруки, тобто у межах шести місяців перед зверненням банку до суду (з 24 грудня 2008 року до 24 червня 2009 року) з урахуванням зміненого строку повернення кредиту (30 січня 2009 року) у зв`язку із реалізацією кредитором права на дострокове повернення кредиту.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню,то з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 585,69 грн, за опублікування оголошення у пресі - 55,39 грн, за подання апеляційної скарги - 1 266,18 грн, за подання касаційних скарг - 3 707,80 грн (1 405,66 + 2 302,14), а з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення - 39,33 грн, за подання апеляційних скарг - 1 427,87 грн (589,94 + 837,93), за подання касаційної скарги - 614,48 грн.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованість за кредитом у розмірі

42 440,00 доларів США, за відсотками - 1 002,37 доларів США, пеню у розмірі

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" у рахунок взаємозаліку судовий збір у розмірі 3 536,38 грн.