Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 206/532/18
провадження № 61-11726св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2,
треті особи: Управління-служба у справах дітей Соборної у м. Дніпро ради та Управління-служба у справах дітей Самарської у м. Дніпро ради,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги ? ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2019 року в складі судді Макарова М. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Управління-служба у справах дітей Соборної у м. Дніпро ради та Управління-служба у справах дітей Самарської у м. Дніпро ради про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини.
У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Управління-служба у справах дітей Соборної
у м. Дніпро ради та Управління-служба у справах дітей Самарської у м. Дніпро ради про визначення місця проживання дитини.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня
2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 06 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з його матір`ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні вимоги про відібрання дитини відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Самарського районного суду
м. Дніпропетровська від 25 липня 2018 року повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскарженим рішенням її права та законні інтереси не порушуються, оскільки ОСОБА_3 не є стороною
в цій справі, а спір виник між батьками дитини.
Аргументи учасників справи
У липні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.
Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним
з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд
з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства
є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті
6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою ОСОБА_3 посилалась на те, що оскаржуваним рішенням порушуються її права як баби, яка має право спілкуватись з онуком та брати участь в його виховані.
Підстави повернення апеляційної скарги визначені у частині п`ятій статті 357 ЦПК України, згідно якої апеляційна скарга не приймається до розгляду
і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: 1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; 2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання; 3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;
4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження
№ 61-41547сво18) зроблений висновок, що "суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України".
З огляду на доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 апеляційний суд на стадії відкриття апеляційного провадження зробив передчасний висновок про те, що оскарженим рішенням її права та законні інтереси не порушуються. Зазначені обставини мають бути досліджені апеляційним судом в межах відкритого апеляційного провадження, з дослідженням обставин справи та оцінкою доказів на підтвердження чи спростування доводів ОСОБА_3 про порушення її прав оскаржуваним судовим рішенням. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи ОСОБА_3 не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3, апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статей 352, 357 ЦПК України,
а тому оскаржена ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.
У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати,
а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук