У березні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, про знесення об`єкту самочинного будівництва.

Свої вимоги позивачі мотивували тим,що ОСОБА_4 здійснюється будівництво 59 квартирного житлового будинку з відхиленням від проекту, з порушенням містобудівних умов та обмежень, будівельних, протипожежних та санітарних норм та правил, крім того сам проект будівництва також розроблено з порушенням норм ДБН.

Із урахуванням зазначеного, позивачі просили позов задовольнити, зобов`язати ОСОБА_4 знести самочинно збудований будинок по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси, у складі судді Куриленко О. М., від 10 січня 2017 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_4 знести самочинно збудований будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що своїми діями відповідач порушив право позивачів на володіння та користування земельними ділянками та спричинив їм шкоду: будівництво ведеться з порушенням пожежних, санітарних, будівельних норм та правил, норм інсоляції і фактично забудовником здійснено будівництво не того будинку, на будівництво якого він мав право, а побудований багатоквартирний будинок (4 поверхи, 59 квартир).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що до участі у справі не були залучені всі особи, права, свободи та інтереси яких можуть бути вирішені в результаті розгляду цієї справи, а саме співвласники багатоквартирного житлового будинку, який фактично являється предметом спору та який за вимогою позивачів підлягає знесенню, а апеляційний суд позбавлений права залучати нових учасників справи на стадії апеляційного розгляду, а тому на підставі статті 376 ЦПК України рішення районного суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасуватипостанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано ОСОБА_4 із пропуском строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга не містить жодного обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 була присутня під час оголошення рішення у справі 10 січня 2017 року, однак апеляційну скаргу подано лише 20 березня 2017 року. Також судом апеляційної інстанції безпідставно відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яку було подано 16 квітня 2018 року. Рішення районного суду жодним чином не порушує права ОСОБА_5, спірний будинок в експлуатацію не вводився, реєстрація права власності на будинок відповідно до норм чинного законодавства не здійснювалася. Районним судом правильно встановлено суб'єктний склад учасників справи та вирішено спір по суті. Ані ОСББ "Люстдорф, 139/1", ані співвласники будинку не були замовниками будівництва спірного будинку та не здійснювали жодних дій щодо його проведення, а тому єдиним належним відповідачем у справі є саме ОСОБА_4 . Рішення суду першої інстанції жодним чином не впливає на права осіб, які не брали участі у справі і про яких вказав апеляційний суд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, про знесення об`єкту самочинного будівництвапризначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було зареєстровано декларацію від 19 грудня 2014 року № ОД082143552068 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою АДРЕСА_1, замовник ОСОБА_4 .

В період з 28 квітня 2015 року по 06 травня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на підставі колективного звернення ОСОБА_7 та інших громадян від 21 квітня 2015 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 06 травня 2015 року.

Перевіркою встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_4 виконуються будівельні роботи з відхиленням від проектних рішень, що є порушенням частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

В подальшому наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 10 серпня 2015 року № 55 "СК" скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану 19 грудня 2014 року за № ОД 082143520681.

Не погоджуючись із вказаним наказом, ОСОБА_4 оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року по справі № 815/4673/15 визнано неправомірним та скасовано наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 10 серпня 2015 року № 55 "СК" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року апеляційні скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування наказу від 10 серпня 2015 року № 55 "СК".

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року встановлено, що категорію складності об`єкту будівництва зазначено II замість ІІІ категорії складності, оскільки площа об`єкта будівництва складає 1 305, 4 кв. м.

У ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що згідно єдиного реєстру виданих ліцензій, ліцензія АВ № 595458 належить Центру науково-технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву Одеської державної академії будівництва та архітектури.

Виходячи з викладеного, виконроб пред`явив проект, розроблений центром науково-технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву академії будівництва (ліцензія А № НОМЕР_1 ), назва якого не відповідає даним єдиного реєстру.

У пред`явленому проекті в описовій частині на листі АР-2 архітектурно-планувального рішення запроектовано житловий чотирьохповерховий будинок розмірами в осях 44,1х16,39 м. Згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27 листопада 2014 року № 01-13/329ог, розміри в осях повинні становити 20,82х16,39 м.

У подальшому замовником будівництва ОСОБА_4 подано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1, яку зареєстровано Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 12 серпня 2015 року за № ОД 082152230729.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було здійснено позапланову перевірку за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1, в ході якої встановлено, що замовником будівництва виконуються роботи з влаштування балконів по периметру вказаного будинку з другого по четвертий поверхи, також зафіксовано, що з тильного боку будинку встановлені випуски арматури в міжповерхових перекриттях для з`єднання існуючої частини будинку з новою, що не передбачено проектною документацією. На момент перевірки також виконувалися будівельні роботи зі з`єднання існуючого стрічкового фундаменту під чашу басейна з фундаментом будинку та залиття єдиної залізобетонної монолітної плити для влаштування нової частини будинку, яка не передбачена проектною документацією. Додатково встановлено, що розташування міжкімнатних перегородок не відповідає вимогам проектної документації. Перевіркою встановлено, що вищевказані роботи з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1, виконуються з істотним порушенням будівельних норм і правил.

За результатами перевірки складено акт від 27 серпня 2015 року, в якому відображено зазначені вище порушення містобудівного законодавства.

У зв`язку з цим наказом Департаменту від 04 вересня 2015 року № 64 "СК" скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 12 серпня 2015 року № ОД 082152230729.

29 вересня 2015 року посадовими особами Департаменту на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року № 976, звернень ОСОБА_7 та ОСОБА_10 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_4 виконано будівельні роботи з будівництва чотирьохповерхового житлового будинку та відкритого басейну без права на їх виконання.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29 вересня 2015 року, в якому відображено вищенаведені порушення, а також порушення, встановлені попередніми перевірками 10 серпня 2015 року та 27 серпня 2015 року та винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 29 вересня 2015 року щодо зупинення виконання будівельних робіт на зазначеному об`єкті з 25 вересня 2015 року.

24 вересня 2015 року виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 328, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, надані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради листом від 27 вересня 2014 року для будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну, зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд.

20 січня 2016 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано розпорядження № 42, яким зобов`язано ОСОБА_4 знести самочинно збудований будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у десятиденний термін.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі № 815/6834/15, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2016 року, було зобов`язано ОСОБА_4 знести за власний рахунок самочинно збудований будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом № 01-13/50ДАБК Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 09 листопада 2016 року було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082152230729 від 12 серпня 2015 року з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_4, код НОМЕР_2 .

Наказом № 01-13/ДАБК від 09 листопада 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 142162742201 від 30 вересня 2015 року з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_4, код НОМЕР_2 .

В процесі розгляду справи з метою перевірки доводів апеляційних скарг, пояснень сторін та правильного вирішення справи по суті апеляційним судом була отримана Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року був власником житлового будинку, загальною площею 150,7 кв. м, житловою - 55 кв. м за адресою АДРЕСА_1, який в подальшому було знищено.

Земельна ділянка площею 0,0799 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 також належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 562 від 17 липня 2014 року. Однак, у подальшому, 24 липня 2017 року вказана земельна ділянка була зареєстрована за ОСББ "ЛЮСТДОРФ 139/1".

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно адреса спірного нерухомого майна змінювалась, зокрема 31 липня 2017 року були внесені зміни в адресу: АДРЕСА_2 змінено на АДРЕСА_1, а 07 серпня 2017 року адреса АДРЕСА_1 змінено на: АДРЕСА_2 .

Тобто, предметом спору є одне й те ж спірне нерухоме майно - чотириповерховий багатоквартирний будинок, адреса якого змінювалась з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

У процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСББ "ЛЮСТДОРФ 139/1" зверталось до суду з клопотанням про вступ в справу в якості третьої особи на стороні відповідача з метою забезпечення і захисту прав власників, належного утримання спільного майна будинку за вказаною адресою тощо. При цьому заявник подав до суду список співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2, яких станом на час подання клопотання 22 лютого 2018 року налічувалось 26 (по одному від кожної квартири відповідно до номеру).

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України (у редакції чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що оскільки до участі у справі не були залучені всі особи, права, свободи та інтереси яких можуть бути вирішені в результаті розгляду цієї справи, а саме співвласники багатоквартирного житлового будинку, який фактично являється предметом спору, а апеляційний суд позбавлений права залучати нових учасників справи на стадії апеляційного розгляду, а тому на підставі статті 376 ЦПК України рішення районного суду підлягає до скасування із ухваленням ного судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: з`ясовує питання про склад учасників судового процесу; визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює; з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; з`ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; вчиняє інші дії, пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, вказавши про неповний склад учасників справи, залишив поза увагою, що із позовом до суду першої інстанції позивачі звернулися 30 березня 2016 року, рішення суду першої інстанції було винесено 10 січня 2017 року, земельна ділянка, на якій розташовай спірний будинок, була зареєстрована за ОСББ "ЛЮСТДОРФ 139/1" 24 липня 2017 року, тобто після того, як судом першої інстанції було розглянуто спір по суті. Зміни до адреси спірного нерухомого майна вносились також після винесення рішення районним судом, зокрема 31 липня 2017 року були внесені зміни до адреси: АДРЕСА_2 змінено на АДРЕСА_1, а 07 серпня 2017 року адреса АДРЕСА_1 змінено на: АДРЕСА_2 .

Посилаючись на обставини щодо зміни власника земельної ділянки та наявність майнових прав співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2, суд апеляційної інстанції не надав оцінки правильності вирішення спору районним судом, не перевірив законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Дійшовши передчасного висновку про неналежний склад учасників справи на момент вирішення справи у суді першої інстанції та відмовивши у задоволенні позову з цих підстав, апеляційний суд не вирішив спір по суті заявлених позовних вимог, фактично самоусунувшись від реалізації наданих суду апеляційної інстанції повноважень щодо перевірки правильності судового рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку неналежним складом учасників справи не може бути визнано таким, що відповідає положенням статей 89, 263, 367, 376 ЦПК України, у редакції чинній на момент винесення апеляційним судом оскарженої постанови.

У той же час положення пункту 1 частини першої статті 365 чинної редакції ЦПК України (1618-15) надають суду апеляційної інстанції право залучати до участі у справі осіб, які не брали у ній участі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо судове рішення може вплинути на права та обов`язки цих осіб.

У відповідності до частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об`єктивно дослідити докази у справі, надати оцінку як доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, надати належну оцінку доводам апеляційної скарги, перевірити законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Головуючий	Є. В. Синельников
Судді	О. М. Осіян
	Н. Ю. Сакара
	С. Ф. Хопта
	В. В. Шипович