розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С.,Миніч Т. І., Павицької Т. М.,

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 березня 2014 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 .

20 червня 2014 року вказану квартиру ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 . Право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2015 року у справі № 274/4262/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, визнано недійсним.

Посилаючись на вказані обставини та положення статей 216, 236 ЦК України, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 20 червня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_2 шляхом вилучення запису від 20 червня 2014 року № 60886681 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витребувати цю квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь.

Короткий зміст рішень судів під час попередніх розглядів справи

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. М. за реєстровим № 1886; скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2, (запис від 20 червня 2014 року № 6086681); витребувано вказану квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Витребувано квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Скасовано державну реєстрацію права власності на цю квартиру за ОСОБА_2 та здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_1 .

У задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. за реєстровим № 1886 відмовлено.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року.

Заява ОСОБА_2 мотивована тим, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 06 липня 2016 року скасовано рішення Апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2015 року у справі № 274/4262/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, та залишено в силі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2015 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 13 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено.

Скасовано рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2016 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування реєстрації права власності та витребування квартири з чужого незаконного володіння відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2015 року, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 06 липня 2016 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, то вважається, що спірна квартира вибула з володіння її власника ОСОБА_1 законно, на відповідній правовій підставі, а тому вимоги останньої про витребування цієї квартири від ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

27 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що нововиявленою обставиною є постанова Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року прийнята у справі № 274/4262/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, якою було скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 06 липня 2016 року та залишено в силі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2015 року, яким позов ОСОБА_1 було задоволено та визнано недійсним договір дарування спірної квартири, укладений 13 березня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року скасовано.

Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що постанова Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року, якою залишено в силі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2015 року про визнання недійсним договору дарування квартири, укладеного 13 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, є нововиявленою обставиною в цій справі відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року.

Постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення суду апеляційної інстанції у зв`язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд допустив порушення порядку вирішення вказаного питання, тому оскаржуване судове рішення необхідно скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року задоволено частково.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року скасовано.

Апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року. Скасування рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1, яким було скасовано рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2, підтверджує те, що рішення апеляційного суду від 29 березня 2016 року є чинним, а отже відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. Правомірність рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 підтверджена ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що зазначено раніше, а тому у додатковому правовому обґрунтуванні не має потреби.

Переглядаючи рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд не вбачав підстав для аналізу доводів апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2016 року, оскільки такий аналіз зроблено у рішенні апеляційного суду від 29 березня 2016 року, яке у даному випадку не переглядається у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та закрити провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права в частині строку, протягом якого особа може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Строк для подання такої заяви, на думку заявника, закінчився 21 січня 2017 року, клопотання про його поновлення ОСОБА_1 не заявляла.

Апеляційний суд, задовольняючи заяву про перегляд та скасовуючи попереднє рішення у справі про перегляд за нововиявленими обставинами, зобов`язаний був ухвалити нове рішення за наслідком розгляду апеляційних скарг, а не переглядати саме рішення про перегляд справи.

Крім того, заявник наголосила, що предметом спору в цій справі є витребування майна у добросовісного набувача, що одержав майно за договором. На момент перегляду справи предмет спору був відсутній, оскільки ОСОБА_2 розірвала договір дарування, укладений з ОСОБА_3, а остання 20 квітня 2017 року подарувала квартиру малолітній ОСОБА_5, тому вважала, що суд повинен був закрити провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 повернуто заявнику.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу № 274/3349/15-ц з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною першою та другою статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Відповідно до частини другої, третьої, шостої, сьомої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Виходячи з наведених норм процесуального права, апеляційний суд, переглядаючи рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, мав би за наслідками такого перегляду ухвалити нове рішення за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що були предметом апеляційного розгляду, який завершився ухваленням рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року. Зазначене рішення апеляційного суду було скасоване рішенням цього ж суду від 21 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_2 у зв`язку з нововиявленими обставинами і його чинність не може бути відновлена внаслідок скасування вказаного рішення апеляційного суду від 21 вересня 2016 року. Відмовивши у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року, яке вже є нечинним, апеляційний суд залишив невирішеними апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2016 року.

Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Отже, розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року, за результатами якого апеляційним судом ухвалено постанову від 10 квітня 2019 року, мав би здійснюватись відповідно до норм чинного на момент розгляду заяви ЦПК України (1618-15) (в редакції з 15 грудня 2017 року).

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення суду апеляційної інстанції у зв`язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд допустив порушення порядку вирішення вказаного питання, тому оскаржуване судове рішення необхідно скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права під час вирішення заяви про перегляд рішення суду апеляційної інстанції у зв`язку з нововиявленими обставинами, то оскаржена постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасувати.

Справу № 274/3349/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Литвина Олександра Станіславовича, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, витребування майна направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.