розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" про стягнення пеніза касаційною скаргою акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Апеляційного суду м. Києва

від 27 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф.,

Кулікової С. В., Вербової І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Європейський промисловий банк",

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до публічного акціонерного товариства "Європейський промисловий банк" (далі - ПАТ "Європейський промисловий банк", банк) з позовом, у якому просив стягнути з відповідача пеню в сумі 15 491,48 доларів США.

2. Позовна заява мотивована тим, що на виконання вимог договору банківського вкладу, укладеного 03 грудня 2013 року між ПАТ "Європейський промисловий банк" та ОСОБА_1, останній вніс на вкладний рахунок

8 424,21 доларів США з умовою виплати процентів в розмірі 8% річних і повернення вкладу до 06 вересня 2014 року.

3. 27 лютого 2014 року ОСОБА_1 подав банку заяву про припинення договору та дострокове повернення грошей з нарахованими процентами в доларах США. 03 березня 2014 року позивач додатково надіслав заяву про повернення грошей з нарахованими процентами в доларах США, яка банком одержана 11 березня 2014 року.

4. Позивач указував, що в силу пункту 3.2. договору, згідно із яким дострокове повернення вкладу при повідомлені банку за 2 робочі дні, банк повинен був видати гроші 03 березня 2014 року.

5. Банк неналежним чином виконав свій обов`язок, повертав гроші з відсотками з простроченням. Відповідач виконав свій обов`язок в повному обсязі лише 06 лютого 2017 року, майже через три роки після подання заяви про повернення грошей.

6. Посилаючись на наведене та керуючись положеннями частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Європейський промисловий банк" на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 15 491,48 доларів США, що еквівалентно 406 829,50 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

8. Рішення суду першої інстанції мотиване тим, що за матеріалами справи підтверджується обов`язок відповідача сплатити позивачу пеню на користь позивача в сумі 15 491,48 доларів США за період з 22 лютого 2016 року по день фактичного часткового погашення заборгованості.

9. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року заяву ПАТ "Європейський промисловий банк" про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року залишено без розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Європейський промисловий банк" залишено без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року залишено без змін.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що банком не було виконано зобов`язання по поверненню банківського вкладу позивачу в строк, а відтак, вбачається порушення зобов`язань зі сторони відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, АТ "Європейський промисловий банк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані положення частини 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині визначення вартості послуги (загальної вартості замовлення), на яку нараховується пеня. Пеня неправомірно нарахована на всю суму несвоєчасно повернутого банківського вкладу.

14. Заявник наголошує на тому, що на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції вже існував висновок Верховного Суду, зроблений ним у постанові від 21 лютого 2018 року у справі 759/13827/15 (провадження

№ 61-5543 св18) згідно із яким вартість послуги за договором банківського вкладу - це розмір процентів, які банк має сплатити за користування коштами вкладника, тому пеня має бути нарахована саме на вартість послуги - банківські проценти, а не на всю суму вкладу.

Доводи інших учасників справи

15. Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу аргументовано тим, що доводи касаційної скарги суперечать положенням законодавства України та не узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду у даній категорії спорів. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

17. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. 03 грудня 2013 року між ПАТ "Європейський промисловий банк" та

ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу. На виконання договору позивач вніс на вкладний рахунок 8 424,21 доларів США з умовою виплати процентів в розмірі 8% річних і повернення вкладу до 06 вересня

19. За умовами пункту 3.2. договору банківського вкладу сторони мають право ініціювати дострокове розірвання договору, а також порушувати питання щодо зміни умов його виконання. Для дострокового розірвання дії цього договору Вкладник зобов`язаний повідомити про це банк шляхом подання заяви не пізніше ніж за 2 робочих дні до дати отримання коштів, зазначеної в заяві.

20. 27 лютого 2014 року ОСОБА_1 подав ПАТ "Європейський промисловий банк" заяву про припинення договору та дострокове повернення грошей з нарахованими процентами.

21. 03 березня 2014 року ОСОБА_1 додатково надіслав ПАТ "Європейський промисловий банк" заяву про повернення грошей з нарахованими процентами в доларах США, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, була отримана банком 11 березня 2014 року.

22. Листом від 13 березня 2014 року ПАТ "Європейський промисловий банк" повідомив позивача, що банк має проблеми ліквідності і, як наслідок, не має можливості своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов`язання перед вкладниками. Запропонували позивачу розмістити кошти, що знаходяться на поточних рахунках позивача на депозити на умовах, що є в банку або кошти будуть повертатися частинами, виходячи з можливостей банку, щоденно буде повертатися еквівалент 100 доларів США. При зміні ситуації ліміт може бути збільшений, або кошти будуть повернуті у повному обсязі.

23. 20 березня 2014 року позивач надав відповідь на лист банку від 13 березня 2014 року, в якому зазначив про відсутність наміру повторно укладати договори банківського вкладу та його не влаштовує одержувати кошти в національній валюті, оскільки розміщував вклади в іноземній валюті: доларах США та євро.

24. Згідно виписки по особовому рахунку, банк неналежним чином виконав свій обов`язок, повертав гроші з відсотками з простроченням, а саме:

500 доларів США 08 травня 2014 року, 1 000 доларів США - 15 травня

2014 року, 500 доларів США - 19 травня 2014 року, 500 доларів США -

20 травня 2014 року, 300 доларів США - 22 травня 2014 року, 600 доларів США - 07 серпня 2015 року, 400 доларів США - 20 серпня 2015 року, 500 доларів США - 16 вересня 2015 року, 500 доларів США - 18 вересня 2015 року,

500 доларів США - 09 листопада 2015 року, 500 доларів США - 11 грудня

2015 року; 500 доларів США - 18 лютого 2016 року; 1 000 доларів США -

13 липня 2016 року; 1 000 доларів США - 26 жовтня 2016 року; 363,95 доларів США - 06 лютого 2017 року на загальну суму - 8 663,95 доларів США.

25. 06 лютого 2017 року відповідач виконав свій обов`язок в повному обсязі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

26. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

27. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

28. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

31. Частиною першою статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

32. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення пені в порядку частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

33. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України).

34. Частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

35. Оскільки відповідно до статей 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, а клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

36. Таким чином, відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.

37. Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, її сплата та розмір визначені Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачеві, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.

38. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження

39. За таких обставин висновки суду у справі, яка переглядається, щодо визначення суми пені, встановленої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" в іноземній валюті, - долар США, є неправильними.

40. У справі, яка переглядається, розмір банківського вкладу становив

8 424,21 доларів США. За період з 08 травня 2014 року по 06 лютого 2017 року позивачу було виплачено кошти за банківським вкладом у загальній сумі

8 663,95 доларів США.

41. Звертаючись у лютому 2017 року з даним позовом про стягнення пені у розмірі 15 491,48 доларів США,ОСОБА_1 просив стягнути пеню за період з 22 лютого 2016 року по день фактичного виконання банком зобов`язань за договором банківського вкладу, укладеного з позивачем.

42. Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

43. Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

44. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 у справі № 703/1181/16-ц,

від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц.

46. Ураховуючи висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження

№ 14-64цс19), завдання цивільного судочинства, конкретні обставини справи: розмір банківського вкладу; ступінь виконання зобов`язання боржником та виходячи із засад справедливості, Верховний Суд дійшов висновку про зменшення пені до 50 000 грн.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

47. Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

48. Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення підлягають зміні.