розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шулік Альони Олександрівни на ухвалу апеляційного суду Херсонської області в складі судді Склярської І. В. від 22 червня 2018 року,

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до приватного підприємства "Нива-В.Ш" (далі - ПП "Нива-В.Ш), Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), про визнання прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсними та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Позивачі посилалися на те, що ПП " ОСОБА_4 " на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_5 кредитної заборгованості, 20 лютого 2013 року проведено прилюдні торги з реалізації майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, переможцем яких став ОСОБА_3 . Вважали, що прилюдні торги були проведені з порушенням вимог законодавства, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки проводилося з порушенням вимог закону, оскільки повинно здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, однак банк не звертав стягнення на предмет іпотеки. Також вказані торги проводились за участю тільки одного учасника, чим порушено вимоги пункту 4.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) з наступними змінами і доповненнями, яке діяло на момент проведення зазначених торгів. Також зазначали, що повторні торги 20 лютого 2013 року проведено раніше ніж через місяць з часу проведення перших торгів 25 січня 2013 року, які не відбулися, чим порушено пункт 4.6 вказаного Тимчасового положення. Викладене свідчить про порушення порядку проведення торгів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які проведені філією 22 ПП "Нива - В.Ш" 20 лютого 2013 року. Визнано протокол № 212522 від 20 лютого 2013 року по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що є предметом іпотеки та належить ОСОБА_2 та протокол № 2212523 від 20 лютого 2013 року по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить ОСОБА_1, недійсними. Визнано акт про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів від 22 лютого 2013 року Ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та акт про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів від 22 лютого 2013 року Ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 недійсним. Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22 лютого 2013 року № 196, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік А. О. на квартиру АДРЕСА_1 . У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час проведення реалізації предмета іпотеки було допущено порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, що призвело до порушення прав позивача.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 червня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Шулік А. О. на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2014 року у вказаній справі відмовлено.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шулік А. О., виходив із того, що остання не брала участі у справі, оскаржуваним рішенням місцевого суду питання про її права та обов`язки не вирішувалось.

Аргументи учасників справа

Узагальнені вимоги касаційної скарги

У серпні 2018 року приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Шулік А. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 22 червня 2018 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд, розглянувши позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22 лютого 2013 року № 196, яке видане приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік А. О. та ухваливши рішення за цією вимогою без залучення приватного нотаріуса до участі у справі, позбавив його можливості на участь у судовому процесі із захистом своїх законних прав та інтересів, тому ухвалене судове рішення завдає шкоди, що полягає у несприятливих наслідках, таких як незаконний спосіб визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22 лютого 2013 року № 196 недійсним.

Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шулік А. О., у яких просять вищевказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Указують на те, що заявником безпідставно було пропущено строк на апеляційне оскарження.

У жовтні 2018 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шулік А. О., у якому погодився з доводами, викладеними в зазначеній касаційній скарзі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 668/17285/13-ц з Херсонського міського суду Херсонської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

29 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

10 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 грудня 2019 року зазначену справу повернуто на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шулік Альони Олександрівни на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 22 червня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції про передачу справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду мотивована тим, що виникло правове питання про те, чи може суд апеляційної інстанції, отримавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від особи, яка не брала участі у справі, відмовити у відкритті апеляційного провадження, незважаючи на те, що статтею 358 ЦПК України прямо невстановлена можливість відмовити у відкритті апеляційного провадження за умови, що апеляційну скаргу на судове рішення подано особою, яка не брала участі у справі і суд не вирішував питання про її права та обов`язки.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (діл - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Чинний ЦПК України (1618-15) містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, приватний нотаріус указувала на те, що оскаржене позивачами свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22 лютого 2013 року № 196, видане нею як приватним нотаріусом. Однак, вона до участі у справі залучена не була. Відсутність у приватного нотаріуса можливості участі у цій справі щодо захисту своїх законних прав та інтересів, а також ухвалене рішення суду першої інстанції, спричинили для неї несприятливі наслідки, що було підставою для відкриття апеляційного провадження.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса, апеляційний суд не врахував, що вона звернулась до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 358 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, а справа підлягає направленню до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновок щодо застосування норми права

Згідно із частиною другою статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Отже, приймаючи постанову у цій справі, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 235/2452/16 (провадження № 61-3433св19).

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	В. С. Висоцька
	Б. І. Гулько
	Д. Д. Луспеник
	Є. В. Синельников
	В. М. Сімоненко