відповідачі: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа - публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 серпня 2017 року в складі судді Котенко О. А. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до відповідачів, у якому зазначав, що 20 травня 2016 року між ним та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № 980-019-000243507, за яким вкладником внесено на депозитний рахунок № НОМЕР_1 кошти у сумі 190000 грн.

На підставі рішення НБУ від 23 травня 2016 року за №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в цей же день прийнято рішення за № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". 12 липня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський".

У відповідь на його звернення щодо включення його до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, Уповноважена особа Фонду повідомила, що його не було включено до вказаного переліку, оскільки правочин укладений ним з вищевказаним банком є нікчемним.

Вважаючи вказану бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. протиправною, просив зобов`язати його включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду за укладеним ним договором банківського вкладу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Вирішено зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20 травня 2016 року № 980-019-000243507 на суму 190000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівськиий", за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 рокуУповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для справи, та неправильно застосували норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) до спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення спору. Крім того, заявник посилаючись на висновки Верховного Суду України, що викладені у постанові від 01 березня 2017 року в справі № 21-2315а16, зазначав, що позивач звернувся до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, у якому просив вчинити певні дії Уповноваженою особою Фонду як суб`єктом владних повноважень, а тому вважав, що спір має публічно-правовий характер та не мав розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що 20 травня 2016 року між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № 980-019-000243507 за умовами якого вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 190000 грн на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .

Вказані кошти були перераховані на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 платіжним дорученням № 5036777 від 20 травня 2016 року, що підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору позивачем були зараховані на депозитний рахунок.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 травня 2016 року № 812 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський". На підставі рішення Правління Національного банку України від 12 червня 2016 за № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12 червня 2016 року прийнято рішення № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

Позивач звертався до уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації банку із заявою про включення його до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак, листом від 13 вересня 2016 року № 3788/1 позивача було повідомлено, що правочин - переказ коштів (транзакції) в сумі 190000 грн на депозит згідно договору від 20 травня 2016 року на підставі пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемний.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України (254к/96-ВР) принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі "Безімянная проти Росії" (заява № 21851/03) Європейський суд з прав людини наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту".

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач просить включити його до переліку рахунків, за якими владник має право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України (2747-15) .

Частиною другою статті 6 Конституції України визначено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

' 'p' Закон України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , а також Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є основними правовими актами в регулюванні відносин щодо визнання банку неплатоспроможним.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" особа, визначена рішенням Національного банку України пов`язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов`язаною з банком особою.

У справі, яка розглядається, суди не звернули уваги на те, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач просить включити його до переліку рахунків, за якими владник має право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду.

Так, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Закон установлює правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Перелік функцій, що їх виконує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, наведений у частині другій статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).

Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України (2747-15) .

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - це працівник фонду, який від імені фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів фонду станом на день початку процедури виведення фондом банку з ринку.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення ним банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті фонду (частина третя статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку.

У постановах: від 06 червня 2018 року у справі № 813/6392/15 (провадження № 11-285апп18), від 13 червня 2018 року у справі № 820/12122/15 (провадження № 11-517апп18), від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер.

Крім того, у постановах від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15-а (провадження № 1-239апп18) і від 03 жовтня 2018 року у справі № 805/100/16-а (провадження № 11-798апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням установленого частиною першою статті 26 Закону України Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Отже, спір щодо формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є публічно-правовим і пов`язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування.

Тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Суди вказаних норм процесуального права не врахували та дійшли помилкового висновку про те, що цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 27 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин, не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 18 жовтня 2017 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, - закрити.