Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у складі колегії суддів: Бугрика В. В., Базіль Л. В., Пузанової Л. В.,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Відродження" (далі - ТОВ "Відродження") про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, загальною площею 16,7494 га відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, кадастровий номер 6523882000:03:043:0013, яка розташована у межах Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області. 01 грудня 2015 року позивач уклала з ТОВ "Відродження"

Нижньосірогозького району договір оренди належної їй земельної ділянки терміном на 10 років до 01 грудня 2025 року. Виникло бажання обробляти власну земельну ділянку самостійно, тому вирішила розірвати укладений з ТОВ "Відродження" договір оренди від 01 грудня 2015 року. На її письмове звернення до орендаря з проханням припинити дію зазначеного договору оренди та повернути їй у користування орендовану земельну ділянку, орендар ТОВ "Відродження" відповів відмовою.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила розірвати укладений з орендарем ТОВ "Відродження" договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6523882000:03:043:0013, від 01 грудня 2015 року, оскільки пунктом 41 допускається розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 18 грудня

2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено настання обставин, які б давали підстави для розірвання договору оренди, не наведено фактів істотного порушення орендарем умов укладеного договору. Не встановлено випадків затримки чи несплати орендної плати орендарем. Тому, за встановлених обставин, передбачена пунктом 41 договору оренди допустимість розірвання договору в односторонньому порядку, не настала.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 18 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 грудня

2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Відродження", кадастровий номер 6523882000:03:043:0013, площею 16,7494 га, зареєстрований 20 січня 2016 року державним реєстратором, номер запису: 12965130. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував своє рішенням тим, що оскільки оспорюваним договором оренди землі передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, а відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, то законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку без настання будь-яких умов у разі, якщо це передбачено умовами такого договору та орендодавець виявив бажання на розірвання договору.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У квітні 2019 року ТОВ "Відродження" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 березня 2019 року,в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що пункт 41 договору оренди землі передбачає одностороннє розірвання договору оренди, проте цей пункт договору не може самостійно застосовуватися сторонами без урахування зазначених у пунктах 39, 40 договору підстав припинення дії договору, а також вимог статей 525, 611, 615, 651

ЦК України.

У червні 2019 ОСОБА_1 подала до суду відзив на касаційну скаргу

ТОВ "Відродження", у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлені судами обставини

ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою площею 16,7494 га, кадастровий номер 6523882000:03:043:0013, розташованою на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 серпня 2015 року.

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Управлінням державної реєстрації Головного Територіального управління юстиції у Херсонській області 20 січня 2016 року за № 706349665238.

Договір оренди укладений на строк 10 років, тобто до 01 грудня 2025 року.

Відповідно до пункту 39 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб, або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом,

- ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 40 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у наслідок не виконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 41 договору оренди землі від 01 грудня 2015 року передбачено, що розірвання договору оренди землі допускається.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті "б" частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди

землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі

№ 623/2953/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 420/550/16-ц, від 30 січня

2019 року у справі № 623/2422/16-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що позивач виявила бажання розірвати в односторонньому порядку укладений з відповідачем спірний договір оренди землі і така вимога відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору оренди землі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки сторонами у пункті 41 договору оренди землі передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку, що не суперечить частині четвертій статті 31 Закону України "Про оренду землі", а відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Доводи касаційної скарги про те, що пункт 41 договору оренди землі передбачає одностороннє розірвання договору оренди, проте цей пункт договору не може самостійно застосовуватися сторонами без урахування зазначених у пунктах 39, 40 договору підстав припинення дії договору, а також вимог статей 525, 611, 615, 651

ЦК України, є необґрунтованими та зводяться до власного тлумачення норм матеріального права.

Оскаржене судове рішення апеляційного суду відповідає критерію обґрунтованості.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.