Постанова
Іменем України
10 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 309/1229/17
провадження № 61-18678св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
зацікавлена особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Стеблівської сільської ради Хустського району Закарпатської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року у складі судді Довжанина М. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання особи недієздатною.
На обґрунтування заяви посилалась на те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є її мачухою. ОСОБА_1 протягом тривалого періоду піклувалася про ОСОБА_2, допомагала по господарству, а в разі потреби надавала допомогу в лікуванні та інших побутових питаннях, оскільки ОСОБА_2 потребувала такої допомоги внаслідок віку та стану здоров`я.
Із травня 2015 року заявниця, сусіди та інші оточуючі стали помічати неадекватну поведінку ОСОБА_2, а з липня 2016 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в психоневрологічному диспансерному відділенні Хустської районної поліклініки внаслідок психічного захворювання.
На день звернення до суду із цією заявою стан ОСОБА_2 викликає у заявниці занепокоєння, не готує собі їжу, не обслуговує господарство, не доглядає за собою, періодично проявляє агресію до оточуючих.
У зв`язку із захворюванням, ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій, керувати ними та потребує постійної опіки.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку АДРЕСА_1, недієздатною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявником не надано доказів того, що ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи від 21 грудня 2017 року № 163 та посилаючись на статтю 39 ЦК України суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не може бути визнана недієздатною.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Хустського районного суду від 10 травня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що висновок судово-психіатричної експертизи від 21 грудня 2017 року № 163 зроблено з порушенням пункту 20 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_2, в яких вона просила відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка АДРЕСА_1 є мачухою заявниці ОСОБА_1, що стверджується наявними у справі документами (а.с.8, 10, 11).
Заявниця стверджує, що її мачуха внаслідок психічної хвороби не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує постійної опіки.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 21 грудня 2017 року № 163 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 стійким хронічним психічним захворюванням не страждала і не страждає ним в теперішній час, а виявляє ознаки органічного емоційно-лабільного (астенічного) розладу внаслідок дисциркуляторної енцефалопатії, що не позбавляє її здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними, тобто може бути визнана судом дієздатною (а.с.41-45).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого, психічного розгляду не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Частиною другою статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК (1618-15) України.
Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх підстав про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розгляду, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2017 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу щодо психічного стану ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 21 грудня 2017 року № 163 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 стійким хронічним психічним захворюванням не страждала і не страждає ним в теперішній час.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки заявником не доведено належними доказами ту обставину, що ОСОБА_2, не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, висновки судів про відсутність підстав для задоволення позову є обґрунтованими.
Доводи в касаційній скарзі про те, що висновок судово-психіатричної експертизи від 21 грудня 2017 року № 163 зроблено з порушенням пункту 20 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи є необґрунтованими.
Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк