У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням неодноразового уточнення позовних вимог просила розірвати шлюб з ОСОБА_3; визнати спільною сумісною власністю: квартиру АДРЕСА_1 автомобіль марки Volkswagen Caddy Kombi, державний номерний знак НОМЕР_1; автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2; 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_2 вартість якої внаслідок спільних грошових затрат подружжя істотно збільшилася; поділити майно подружжя, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та обидва зазначені вище автомобілі з припиненням права власності ОСОБА_1 на це майно; визнати за відповідачем право власності на 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_2 з урахуванням проведених поліпшень; припинити її право власності на це майно.

Позовна заява мотивована тим, що з 03 серпня 2002 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, за спільні кошти подружжя було придбано квартиру у м. Києві та два автомобілі, які зареєстровані на відповідача. Крім того, ОСОБА_3 за спільні кошти подружжя реконструйовано з розширенням належну йому на праві особистої приватної власності частину будинку АДРЕСА_2 унаслідок чого вартість нерухомості істотно збільшилася. Зазначала, що шлюб між сторонами існує формально, примирення неможливе, відповідач не надає згоди на добровільний поділ спільного майна подружжя.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року позов задоволено частково; розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 03 серпня 2002 року Літківською сільською радою Броварського району Київської області; визнано автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2, поліпшення частини житлового будинку АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_3 спільною сумісною власністю подружжя; поділено майно наступним чином: визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2; залишено у власності ОСОБА_3 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_2 припинено право власності ОСОБА_1 на 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_2 припинено право власності ОСОБА_3 на автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2; стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію її частки у праві спільної сумісної власності на майно у розмірі 1 034 481,26 грн, у решті позову відмовлено; стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 5 440,00 грн; стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 360,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторонами у спільну сумісну власність набуто автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2; відповідачу належить на праві власності 4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_2 яка внаслідок спільних трудових та грошових затрат подружжя істотно збільшилася у своїй вартості. Суд дійшов висновку, що автомобіль марки Daewoo Nexia, яким користується позивач, та поліпшення частини житлового будинку (квартири), не можуть бути поділені в натурі, тому автомобіль підлягає присудженню на користь позивача, а частина житлового будинку (квартира) разом з поліпшеннями підлягає залишенню у власності відповідача з присудженням стягнення з нього на користь ОСОБА_1 грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно. Відмовляючи у решті позову, суд виходив з того, що автомобіль марки Volkswagen Caddy Kombi та квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю ОСОБА_3, оскільки були придбані ним під час перебування у шлюбі за особисті кошти, отримані від продажу належних йому двох земельних ділянок.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року у частині вирішення вимог щодо поділу автомобіля та поліпшення частини житлового будинку (квартири) і у частині стягнення 5 440,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи, - скасовано ухвалено у цій частині нове рішення; визнано спільним сумісним майном подружжя автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2; у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині автомобіля марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2; визнано спільним сумісним майном подружжя 4/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/20 частин житлового будинку на АДРЕСА_2, за ОСОБА_3 право власності на 9/20 частин житлового будинку на АДРЕСА_2; стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 219,00 грн; стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 904,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, 2 446,50 грн витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи; 288,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції; у решті рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у шлюбі сторони набули право спільної сумісної власності на автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2, який є неподільним, тому суд може визнати лише ідеальні частки сторін без його реального поділу. Після набуття у 2003 році ОСОБА_3 частини будинку у с. Погреби Броварського району Київської області спільними коштами подружжя об'єкт нерухомості було повністю перебудовано, змінилася його площа та планування, у результаті чого майно істотно збільшилося у своїй вартості. Під час розгляду справи ОСОБА_3 заперечував проти присудження на користь ОСОБА_1 грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на частину житлового будинку (квартиру), посилаючись на відсутність коштів. Тому присудження позивачу грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно неможливе. Суд дійшов висновку про визнання за кожною зі сторін права власності на ідеальну частку житлового будинку з урахуванням частки приміщень, які після перебудови будинку залишаються в особистій власності ОСОБА_3. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач спростував презумпцію спільної сумісної власності подружжя на квартиру, що розміщується у м. Києві, та автомобіль марки Volkswagen Caddy Kombi, державний номерний знак НОМЕР_1, який позивач просила поділити між сторонами. Скасовуючи рішення суду у частині стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такі витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету, оскільки відповідач є громадянином, віднесеним до 1 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

У частині розірвання шлюбу та відмови у задоволенні позову про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу автомобіля марки Volkswagen Caddy Kombi та квартири АДРЕСА_1 рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій не оскаржуються, тому судом касаційної інстанції у цій частині не переглядаються.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що залишення майна у спільній частковій власності не вирішує спір між сторонами, оскільки відповідач не надає позивачу можливості користуватися автомобілем та частиною житлового будинку. Суд не з'ясував наявність у відповідача іншого майна чи доходів для виплати грошової компенсації, унеможливив реалізацію позивачем своїх прав у спільному майні подружжя. Відповідач не оспорював ринкову вартість поліпшень частини житлового будинку.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 03 серпня 2002 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб.

ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 19 грудня 2003 року набув право власності на 9/20 частин житлового будинку на АДРЕСА_2 житловою площею цієї частини будинку 19,9 кв. м.

Після добудови (перебудови) частини будинку згідно зі свідоцтва про право власності від 18 серпня 2010 року ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності належить 4/5 частин будинку на АДРЕСА_2, житлова площа 131,0 кв. м.

Також ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 та автомобіль марки Volkswagen Caddy Kombi, державний номерний знак НОМЕР_1.

15 травня 2007 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно з висновком судового експерта від 30 червня 2017 року № 8836 ринкова вартість 4/5 частини будинку на АДРЕСА_2 за рахунок здійсненої його реконструкції (будівництва) збільшилася на 2 128 059,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, й майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Відповідно до частини першої статті 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке істотне збільшення вартості якісних характеристик майна повинне відбуватися внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна).

Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об'єкта до та після поліпшення.

При цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкта.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного по суті висновку, що право спільної сумісної власності подружжя відповідно до частини першої статті 62 СК України може виникнути на майно, що належало дружині, чоловікові, а не на окремі його поліпшення.

Проте, у справі суди не з'ясували вартість частини будинку до та після його перебудови, на вирішення проведеної у справі судової експертизи не ставилося питання визначення дійсної вартості 4/5 частин житлового будинку на АДРЕСА_2.

Тому висновок судів щодо істотності такого збільшення вартості частини будинку не може вважатися обґрунтованим.

За змістом статті 70 СК України, статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1, 2 статті 71 СК України).

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (435-15) (частина 4 статті 71 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно із частиною п'ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п'ятою статті 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Заявляючи вимоги про поділ перебудованої частини будинку на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 погоджувалася на присудження їй грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності, вважаючи зазначене майно неподільним.

ОСОБА_3 не погоджувався сплатити грошову компенсацію замість частки у праві власності на майно, грошові кошти на депозитний рахунок суду не вносив.

Водночас, ОСОБА_1 не погоджувалася попередньо внести відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду за припинення частки ОСОБА_3 у праві спільної власності на автомобіль марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2.

Суд апеляційної інстанції, не дослідивши можливості поділу в натурі 4/5 частин будинок на АДРЕСА_2, дійшов необґрунтованого висновку про неподільність спірного будинку та необхідності залишення його в спільній частковій власності з визначенням ідеальних часток подружжя.

Визначення розміру часток у праві спільної власності подружжя, виходячи зі збільшення після перебудови загальної та житлової площі будинку, не відповідає положенням частини першої статті 62 СК України, оскільки для визнання майна дружини, чоловіка за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя суд має виходити з істотності такого збільшення вартості будинку за час шлюбу, а не виключно з його площі.

Таким чином, висновок суду апеляційний суд щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 7/20 частин будинку, за ОСОБА_3 - 9/20 частин будинку, зроблений без дослідження усіх зібраних у справі доказів та з'ясування обставин справи.

Дійсним предметом позову у цій справі є поділ спільного майна подружжя, з огляду на частину першу статті 71 СК України суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили можливість поділу будинку в натурі.

Також суди не перевірили можливості присудження автомобіля марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2, одному з подружжя з урахуванням можливості зменшення частки позивача чи відповідача при поділі іншого спільного майна.

Тому висновок суду про залишення автомобіля марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2, у спільній частковій власності сторін є передчасним.

Верховний Суд в силу положень статті 400 ЦПК України не вправі встановлювати обставини справи та надати їм оцінку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року у частині поділу спільного майна подружжя в натурі та у частині вирішення питання судових витрат необхідно скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий	С. Ю. Мартєв
Судді:	А. І. Грушицький
	А. А. Калараш
	Є. В. Петров
	В. В. Сердюк